Окличними речення бувають за інтонацією. Вони виражають сильні емоції – радість, здивування, захоплення, біль, сум, відчай, страх, обурення тощо.
В усному мовленні окличні речення вимовляємо з окличною інтонацією, тон підвищуємо на початку й у кінці речення.
На письмі в кінці окличного речення ставимо знак оклику (!).
Бережіть ліси!
У питальному окличному реченні ставимо знак питання і знак оклику.
Хто збереже нам ліси?!