2 КЛАС

Наша мова постійно розвивається. З появою нових предметів з'являються і нові слова. А назви тих предметів, які вже віджили або були замінені іншими, виходять з ужитку.

 

Усне мовлення, говоріння і читання вголос має бути виразним, зрозумілим. Чітко вимовляй слова, правильно пов'язуй їх між собою, дотримуйся потрібної інтонації.

Не вживай у розмові грубих слів — це некультурно! Не кажи слів, значення яких не розумієш.

Основні вимоги до писемного мовлення - пиши каліграфічно, розбірливо, охайно, без помилок. 

 

МОВА — це сукупність засобів, які використовують для спілкування: звуки (фонетичні засоби); слова (лексичні засоби); форми слів (морфологічні засоби); словосполучення і речення (синтаксичні засоби).

МОВЛЕННЯ — це спілкування за допомогою мови, тобто її мовних засобів (слів, словосполучень, речень, текстів). 

Види мовлення: усне та писемне, монологічне та діалогічне.

Види мовленнєвої  діяльності: сприйняття чужого мовлення (аудіювання та читання) і творення власного мовлення (говоріння та письмо).

 

3 КЛАС.

Важливу роль у вимові звуків мови мають губи, або, як казали у давні часи, уста. Тому звукове мовлення вчені називають усним мовленням. Якщо слова записано буквами, — це писемне мовлення.

Слова — це немовби одяг твоїх думок. Нехай же думки твої завжди будуть гарними і ясними, а слова — добрими й розумними.

МОВЛЕННЯ — спілкування людей між собою за до­помогою мови (свої думки та почуття люди передають в усній і писемній формі, тобто за допомогою усного або писемного мовлення).

Усне

ГОВОРИМО — ЧУЄМО

має бути правильним, виразним, зрозумі­лим для всіх, хто його слухає.

Писемне

ПИШЕМО — ЧИТАЄМО

має бути грамотним та літературним

Культура мовлення — це вміння правильно говорити і писати. 

Володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти

Володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає. 

Під час розмови 

• потрібно: під час розмови дивитись на співрозмовника, вдумливо добирати слова; послідовно викладати думки; чітко, виразно вимовляти кожне слово; передавати голосом запитання, здивування, різні почуття; доводити свою думку до кінця, однією з важливих ознак культури усного мовлення є вживання слів із правильним наголосом (можна перевірити за словником).

• не можна: пропускати слова; викрикувати; розмахувати руками; вживати зайві та грубі слова; неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; залишати розповідь незакінченою.

 

4 КЛАС

З огляду на умови спілкування, говоримо про одне й те ж по-різному: точно описуємо предмет (явище), або живописно, образно малюємо його.