1 клас
Мова складається зі слів, а слова — з мовних звуків.
Мовні звуки на письмі позначаємо буквами.
2 клас
Мовлення – це користування мовою.
Види мовлення: усне й писемне
Усне мовлення: говорю, слухаю, читаю уголос
Писемне мовлення: читаю, пишу
Мова – засіб спілкування людей (система звуків і букв, слова, речення, тексти, правила)
3 клас
Мовлення буває усне і писемне.
Усне мовлення — це говоріння й аудіювання.
Аудіювання — сприйняття на слух мовлення інших людей (учитель читає твір). Тому шурхіт, нявчання, інші подібні звуки не вважається аудіюванням.
В усному мовленні послуговуються мімікою і жестами. Міміка — рухи м'язів обличчя для вираження емоцій. Жести — це рухи, що можуть бути умовними знаками, за допомогою яких можна висловити емоцію чи поділитися інформацією. Люди, які не чують, спілкуються мовою жестів, де кожний жест означає певний звук, слово чи речення.
Три складові усного виступу
|
Вступ |
Основна частина |
Висновок |
|
Представся. Назви тему виступу. Розкажи про мету виступу. |
Поділись інформацією з теми, своїми думками. Поясни їх важливість. |
Зроби висновок. Подякуй слухачам за увагу. |
Схема усної доповіді на тему презентації
1. Обміркуй тему і мету. Дізнайся, хто слухачі. Визнач, скільки триватиме виступ.
2. Запиши текст виступу. Пам'ятай про його частини: вступ, основна частина, висновок.
3. Підготуй супровід із зображень.
4. Потренуйся розповідати. Продумай інтонацію, міміку, жести.
5. Виступай упевнено.
6. Згадай свій виступ. Переглянь його запис. Послухай відгуки.
7. Оціни виступ. Подумай, що зміниш наступного разу.
5 клас
Взаємозв’язок мови та мовлення: мова виявляє себе тільки в мовленні, а мовлення неможливе без мови. Поняття мова і мовлення потрібно розрізняти. Мова — це засоби спілкування (слова, словосполучення, речення, тексти тощо), а мовлення — це мова в дії, у роботі.
МОВА — це сукупність засобів, які використовують для спілкування: звуки (фонетичні засоби); слова (лексичні засоби); форми слів (морфологічні засоби); словосполучення і речення (синтаксичні засоби). Наша мова постійно розвивається: з появою нових предметів з'являються і нові слова, а назви тих предметів, які вже віджили або були замінені іншими, виходять з ужитку.
Завдання мови: спілкування (обмін думками й почуттями); формування думки (думки формуємо та виражаємо тільки за допомогою слів); пізнання світу (здобуває знання); об’єднавча (об’єднуються у спільноту)
МОВЛЕННЯ — це спілкування за допомогою мови, тобто її мовних засобів (слів, словосполучень, речень, текстів), мова в діїї
Види мовленнєвого спілкування — форми передачі своїх думок, почуттів (усне та писемне, монологічне та діалогічне)
Слова — це немовби одяг твоїх думок. Нехай же думки твої завжди будуть гарними і ясними, а слова — добрими й розумними.
| Види мовлення | Характеристика |
| Усне мовлення |
ГОВОРИМО — ЧУЄМО Звукове мовлення (важливу роль у вимові звуків мови мають губи, або, як казали у давні часи, уста). Вимоги: має бути правильним, виразним, зрозумілим для всіх, хто його слухає |
| Писемне мовлення |
ПИШЕМО — ЧИТАЄМО Запис слів буквами. Вимоги: має бути грамотним, літературним, каліграфічним, розбірливим, охайним |
| Монологічне мовлення | Мовлення одної особи |
| Діалогічне мовлення |
Мовлення між двома і більше людьми. Кожен зі співрозмовників почергово то говорить, то слухає, тобто поєднано говоріння та аудіювання (слухання — розуміння). Висловлення кожного учасника спілкування називається реплікою. |
Процес мовлення називають мовленнєвою діяльністю.
Види мовленнєвої діяльності: сприйняття чужого мовлення (аудіювання та читання) і творення власного мовлення (говоріння та письмо). Аудіювання не слід сплутувати зі слуханням, оскільки слухання — це передусім сприймання будь-яких, тобто усіх звуків — музики, шуму дощу й вітру, пташиного співу, гуркоту автомобілів, шарудіння листя та ін. Аудіювання стосується тільки усного мовлення людини, це процес його одночасного слухання та розуміння.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ — це вміння правильно говорити і писати.
Володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти.
Вимоги: писати треба каліграфічно, розбірливо, охайно, без помилок.
Володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає.
Вимоги під час розмови: • дивитись на співрозмовника; • вдумливо добирати слова; • послідовно викладати думки, правильно пов'язуючи їх між собою; • чітко, виразно вимовляти кожне слово; • дотримуватися потрібної інтонації (передавати голосом запитання, здивування, різні почуття); • доводити свою думку до кінця; • вживання слів із правильним наголосом. Під час розмови не можна: • пропускати слова; • викрикувати; розмахувати руками; • вживати зайві та грубі слова; • неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; • залишати розповідь незакінченою; • вживати слова, значення яких не розумієш
СПІЛКУВАННЯ – це процес передавання та сприймання інформації в будь-якій формі людиною.
Ситуація спілкування – це умови, за яких відбувається спілкування.
Готуючись до спілкування передусім потрібно з'ясувати:
• офіційними чи неофіційними є обставини для майбутнього спілкування (стиль висловлювання);
• хто адресат мовлення.
Потім треба обміркувати (спланувати):
• форму висловлювання (монологічну чи діалогічну, усну чи писемну);
• головну думку висловлювання (мету спілкування, тобто чого ви прагнете: про щось повідомити, щось з'ясувати, до чогось спонукати, та які висновки з цього випливатимуть);
• тему висловлювання (про що говоритимете).
З огляду на умови спілкування, говоримо про одне й те ж по-різному: точно описуємо предмет (явище), або живописно, образно малюємо його.
Ситуація спілкування — умови, за яких відбувається спілкування.
Адресант мовлення — той, хто висловлюється.
Адресат мовлення — той, кому адресують мовлення.
Основні правила спілкування:
• Будь уважним, доброзичливим, люб'язним, виявляй увагу до співрозмовника. Під час розмови дивися співрозмовникові у вічі.
• Ретельно обмірковуй кожне своє слово. Будь чесним, чуйним і справедливим. Ніколи не хвались.
• Обов'язково вживай доречні слова ввічливості.
• Уважно вислуховуй співрозмовника, ніколи його не перебивай. Поважай думку співбесідника, навіть якщо ти з нею не згоден. Говори про те, що цікаво співрозмовникові. Ніколи не виявляй свого поганого настрою.
• Не говори надто голосно. Говори зрозуміло, чітко, точно. Не вживай грубих слів.
Висловлення — усе те, що промовлено, почуто, прочитано або записано засобами мови (словами, реченнями, текстами).
Почуті та сказані вами слова й речення є усними висловленнями.
Записані та прочитані вами й іншими людьми слова й речення є письмовим висловленням.