Інші правила дивись тут...

1, 2 клас

Мова – засіб спілкування людей (система звуків і букв, слова, речення, тексти, правила). Мова складається зі слів, а слова — з мовних звуків. Мовні звуки на письмі позначаємо буквами. Мова безпосередньо пов'язана з мисленням, оскільки свої думки ми передаємо, використовуючи слова та речення.

Мовлення – це користування мовою.

Види мовлення: усне і писемне.

усне мовлення

писемне

говорю, слухаю, читаю уголос

читаю, пишу

 

3, 4 клас

Мовлення буває усне і писемне.

Усне мовлення — це говоріння й аудіювання.

Аудіювання — сприйняття на слух мовлення інших людей (учитель читає твір). Тому шурхіт, нявчання, інші подібні звуки не вважається аудіюванням.

В усному мовленні також послуговуються мімікою, жестами, позою, ці засоби спілкування більшою мірою передають емоційний стан мовців, допо­магають тонше висловити думку. 

Міміка — рухи м'язів обличчя для вираження емоцій. Жести — це рухи, що можуть бути умовними знаками, за  допомогою яких можна висловити емоцію чи поділитися інформацією. Люди, які не чують, спілкуються мовою жестів, де кожний жест означає певний звук, слово чи речення. Поза — положення тіла.

 

Три складові усного виступу

Вступ

Основна частина

Висновок

Представся. Назви тему виступу. Розкажи про мету виступу.

Поділись інфор­мацією з теми, своїми думками. Поясни їх важ­ливість.

Зроби висновок. Подякуй слухачам за увагу.

Схема усної доповіді на тему презентації

1. Обміркуй тему і мету; дізнайся, хто слухачі;  визнач, скільки триватиме виступ.

2. Запиши текст виступу, пам'ятаючи про його частини: вступ, основна частина, висновок.

3. Підготуй супровід із зображень.

4. Потренуйся розповідати; продумай інтонацію, міміку, жести.

5. Виступай упевнено.

6. Згадай свій виступ; переглянь його запис; послухай відгуки.

7. Оціни виступ; подумай, що зміниш наступного разу.

 

5 клас

Поняття мова і мовлення потрібно розрізняти: мова — це засоби спілкування (слова, словосполучення, речення, тексти тощо), а мовлення — це мова в дії, у роботі. 

Взаємозв’язок мови та мовлення: мова виявляє себе тільки в мовленні, а мовлення неможливе без мови. 

 

МОВА — це сукупність засобів, які використовують для спілкування: звуки (фонетичні засоби); слова (лексичні засоби); форми слів (морфологічні засоби); словосполучення і речення (синтаксичні засоби). Наша мова постійно розвивається: з появою нових предметів з'являються і нові слова, а назви тих предметів, які вже віджили або були замінені іншими, виходять з ужитку.

Завдання мови: спілкування (обмін думками й почуттями); формування думки (думки формуємо та виражаємо тільки за допомогою слів); пізнання світу (здобуває знання); об’єднавча (об’єднуються у спільноту).

 

МОВЛЕННЯ — це спілкування за допомогою мови, тобто її мовних засобів (слів, словосполучень, речень, текстів), мова в дії.

Види мовленнєвого спілкування — форми передачі своїх думок, почуттів (усне та писемне, монологічне та діалогічне).

Види мовлення

Характеристика

Усне мовлення

ГОВОРИМО — ЧУЄМО  Звукове мовлення (важливу роль у вимові звуків мови мають губи, або, як казали у давні часи, уста). Вимоги: має бути правильним, виразним, зрозумі­лим для всіх, хто його слухає

Писемне мовлення

ПИШЕМО — ЧИТАЄМО  Запис слів буквами. Вимоги: має бути грамотним, літературним, каліграфічним, розбірливим, охайним

Монологічне мовлення

Мовлення одної особи

Діалогічне мовлення

Мовлення між двома і більше людьми. Кожен зі співрозмовників почергово то говорить, то слухає, тобто поєднано говоріння та аудіювання (слухання — розуміння). Висловлення кожного учасника спілкування називається реплікою.

Процес мовлення називають мовленнєвою діяльністю. 

Види мовленнєвої  діяльності: сприйняття чужого мовлення (аудіювання та читання) і творення власного мовлення (говоріння та письмо). Аудіювання не слід сплутувати зі слуханням, оскільки слухання — це передусім сприймання будь-яких, тобто усіх звуків — музики, шуму дощу й вітру, пташиного співу, гуркоту автомобілів, шарудіння листя та ін. Аудіювання стосується тільки усного мовлення людини, це процес його одночасного слухання та розуміння.

 

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ — це вміння правильно говорити і писати. 

Вимоги писемного мовлення: писати треба каліграфічно, розбірливо, охайно, без помилок.

Володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти. 

Вимоги до усного мовлення: 

• дивитись на співрозмовника; 

• вдумливо добирати слова; 

• послідовно викладати думки, правильно пов'язуючи їх між собою; 

• чітко, виразно вимовляти кожне слово; 

• дотримуватися потрібної інтонації (передавати голосом запитання, здивування, різні почуття); 

• доводити свою думку до кінця; 

• вживання слів із правильним наголосом. 

Володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає. 

Під час розмови не можна: пропускати слова; викрикувати; розмахувати руками; вживати зайві та грубі слова; неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; залишати розповідь незакінченою; вживати слова, значення яких не розумієш.

 

СПІЛКУВАННЯ – це процес передавання та сприймання інформації в будь-якій формі людиною.

Ситуація спілкування – це умови, за яких відбувається спілку­вання.

Адресант мовлення — той, хто висловлюється.

Адресат мовлення — той, кому адресують мовлення.

З огляду на умови спілкування, говоримо про одне й те ж по-різному: точно описуємо предмет (явище), або живописно, образно малюємо його.

Словничок спілкування.

Готуємося до спілкування:

1) спочатку потрібно з'ясувати офіційними чи неофіційними є об­ставини для майбутнього спілкування (обрати стиль мовлення);

2) хто адресат мовлення.

3) Потім треба обміркувати (спланувати):

• форму висловлювання (монологічну чи діалогічну, усну чи писемну); 

• головну думку висловлювання (мету спілкування, тобто чого ви прагнете: про щось повідомити, щось з'ясувати, до чогось спонукати, та які висновки з цього випливатимуть);

• тему висловлювання (про що говоритимете).

Основні правила спілкування:

• Будь уважним, доброзичливим, люб'язним, виявляй увагу до співроз­мовника. Неабияке значення має тон розмови, тому не спілкуйтеся з незадоволеним, похмурим виразом на обличчі. Під час розмови дивися співрозмовникові у вічі. 

• Ретельно обмірковуй кожне своє слово. Будь чесним, чуйним і спра­ведливим. Ніколи не хвались.

• Куди б ви не прийшли: у школу, в гості, в установу — вітайтеся першими. Якщо ви йдете зі старшими і вони вітаються з кимсь, ви маєте вітатися також.

• Обов'язково вживай доречні  слова ввічливості

• Уважно вислуховуй співрозмовника, ніколи його не перебивай. Поважай думку співбесідника, навіть якщо ти з нею не згоден. Говори про те, що цікаво співрозмовникові, ніколи не виявляючи свого поганого настрою.

• Важливо та­кож вчасно й доречно підтримати розмову.

• Не говори надто голосно, а тільки завжди зрозуміло, чітко, точно. Не вживай грубих слів.  

 

Висловлення — усе те, що промовлено, почуто, прочитано або записано засобами мови (словами, реченнями, текстами).

Почуті та сказані вами слова й речення є усними висловленнями. 

Записані та прочитані вами й іншими людьми слова й речення є письмовим висловленням.

Висловлення про слово, мову та мовлення.

Слова — це немовби одяг твоїх думок. Нехай же думки твої завжди будуть гарними і ясними, а слова — добрими й розумними.

Слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполови­ну тому, хто чує.

Слухай, щоб зрозуміти і запам'ятати.

Ввічлива людина вміє не лише говорити, а й слухати.

Навчися слухати!

Природа дала людині один язик і два вуха для того, щоб вона слухала інших удвічі більше, ніж сама говорить.

Висловлення відомих людей про все.

Інші правила дивись тут...