Групи слів за їх походженням. Власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова

Інші правила дивись тут...

Власне українські слова — слова, характерні тільки українській мові: борщ, узвар, гарний, плекати, вщерть, гопак, бандура.

Вони утворилися дуже давно, коли предки сучасних слов’янських народів жили на спільній території. Тому у лексиці сучасної української мови є багато спільного з лексикою інших слов’янських мов, наприклад, слова на позначення:

• родинних стосунків;

• тварин і рослин;

• явищ природи;

• частин людського тіла;

• знарядь праці;

• почуттів.

Сестра, мати, лелека, порося, калина, дощ, голова, цвях, сад, розумний, писати.

Потім у часи Київської Русі та після її занепаду наші предки спілкувалися власне українською мовою, тому століттями виникали слова, характерні тільки українській мові: борщ, узвар, гарний, плекати, вщерть.

У розмовному, художньому та публіцистичному стилях мовлення потрібно віддавати перевагу власне українським словам.

Запозичені, або іншомовні слова, — слова, засвоєні з інших мов (з латини, польської, грецької, німецької та інших мов).

Іншомовні слова потрапили в нашу мову по-різному: в результаті культурного обміну, під час торгівлі між народами, внаслідок воєнних конфліктів тощо.

^{англійської}	бокс, клуб, лідер, мічман, трактор, трамвай, фокстрот, хокей, шхуна
^{арабської}	шуба
^{грецької}	алфавіт, апостроф, атлас, Василь, герой, граматика, електрика, історія, кіно, лиман, математика, мелодія, океан, олімпіада, поезія, фізика, хор
^{голландської}	борт, краб, люк, яхта
^{італійської}	гондола, макарони, опера, піца, туфлі
^{китайської}	компас, папір, тайфун
^латини	дата, канікули, карта, квартал, клас, кома, конституція, корона, крапка, лінія, мальва, номер, ноти, окуляри, палац, пальма, театр, філософія
^{німецької}	бутерброд, гном, кахлі, пакет, паштет, рюкзак, фокус, шина,
^{польської}	аґрус, альтанка, барвінок, будинок, бурштин, вежа, герб, ґудзик, дзьоб, дякувати, зброя, ковдра, крок, ланцюг, олівець, пан, пляма, простирадло, скромний, смак, увага, хлопець, цвях, червоний, швидкий
^{російської}	завод, хазяїн
^{татарської}	базар, баштан, газ, джерела, кава, кавун, килим, кушак, майдан, нене, сірник, тютюн
^{французької}	бал, банкет, букет, вальс, журнал, карнавал, маршал, маска, мода, одеколон, плащ, салют, спектакль, сюрприз
^{японської}	дзюдо, сакура, суші

Запозичена лексика становить приблизно 10 % від усього словникового складу української мови.

Іншомовні слова поширені в науковому стилі мовлення: інфінітив, трапеція, екватор.

Характерні ознаки багатьох іншомовних слів:

• початкові а, е, і: аналіз, аудиторія, ефект, історія, акорд;

• важкий для вимови збіг приголосних: скотч, баскетбол, спектр;

• збіг голосних: аудіо, зоопарк, аудиторія;

• наявність букви ф: естафета, фото, філософ, фехтування;

• незмінність іменників на голосний: відео, таксі, поні, кіно;

• буквосполуки кс, пс: експерт, Олександр, еліпс, психолог.

Більшість іншомовних слів мають власне українські відповідники: аргумент — доказ, горизонт — обрій, атака — наступ, легітимний — законний, кастинг — відбір, менеджер — керівник, екстрений — негайний, прогрес — поступ.

Не слід насичувати мову іншомовними словами, якщо вони мають власне українські відповідники, адже надуживання іншомовних слів знижує культуру мовлення.

Не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник.

Про значення й походження іншомовних слів можна дізнатися зі словників іншомовних слів, тлумачних словників.

У словнику іншомовних слів подається значення та походження запозичених слів.

^Слово	Запозичення
^Школа	Від грецького «схоле»
^Клас	Від латинського «класіс» (група людей)
^Парта	Від німецького «апарт» (збоку)
^{Буква, буквар}	Від германського «буки» (літера, письмо)
^{Олівець}	Від польського «оловек», яке утворене від «олов» (свинець)
^Дошка	Від германського «деска», яке від грецького «діскос» (круг, диск)
^Крейда	Через польську мову від германського «крайде» (глина), що в свою чергу від грецького «крета» (глина).
^Пенал	Від німецького «пенал», яке походить від латинського «пенале» (коробка для пера), що в свою чергу походить від латинського «пина» (перо).
^Ручка	Від праслов’янського «рука»
^Указка	Від праслов’янського «казаті» (показувати)