Власне українські слова — слова, характерні тільки українській мові: борщ, узвар, гарний, плекати, вщерть, гопак, бандура.
Вони утворилися дуже давно, коли предки сучасних слов’янських народів жили на спільній території. Тому у лексиці сучасної української мови є багато спільного з лексикою інших слов’янських мов, наприклад, слова на позначення:
• родинних стосунків;
• тварин і рослин;
• явищ природи;
• частин людського тіла;
• знарядь праці;
• почуттів.
Сестра, мати, лелека, порося, калина, дощ, голова, цвях, сад, розумний, писати.
Потім у часи Київської Русі та після її занепаду наші предки спілкувалися власне українською мовою, тому століттями виникали слова, характерні тільки українській мові: борщ, узвар, гарний, плекати, вщерть.
У розмовному, художньому та публіцистичному стилях мовлення потрібно віддавати перевагу власне українським словам.
Запозичені, або іншомовні слова, — слова, засвоєні з інших мов (з латини, польської, грецької, німецької та інших мов).
англійської |
бокс, клуб, лідер, мічман, трактор, трамвай, фокстрот, хокей, шхуна |
арабської |
шуба |
грецької |
алфавіт, апостроф, атлас, Василь, герой, граматика, електрика, історія, кіно, лиман, математика, мелодія, океан, олімпіада, поезія, фізика, хор |
голландської |
борт, краб, люк, яхта |
італійської |
гондола, макарони, опера, піца, туфлі |
китайської |
компас, папір, тайфун |
латини |
дата, канікули, карта, квартал, клас, кома, конституція, корона, крапка, лінія, мальва, номер, ноти, окуляри, палац, пальма, театр, філософія |
німецької |
бутерброд, гном, кахлі, пакет, паштет, рюкзак, фокус, шина, |
польської |
аґрус, альтанка, барвінок, будинок, бурштин, вежа, герб, ґудзик, дзьоб, дякувати, зброя, ковдра, крок, ланцюг, олівець, пан, пляма, простирадло, скромний, смак, увага, хлопець, цвях, червоний, швидкий |
російської |
завод, хазяїн |
татарської |
базар, баштан, газ, джерела, кава, кавун, килим, кушак, майдан, нене, сірник, тютюн |
французької |
бал, банкет, букет, вальс, журнал, карнавал, маршал, маска, мода, одеколон, плащ, салют, спектакль, сюрприз |
японської |
дзюдо, сакура, суші |
Запозичена лексика становить приблизно 10 % від усього словникового складу української мови.
Іншомовні слова поширені в науковому стилі мовлення: інфінітив, трапеція, екватор.
Характерні ознаки багатьох іншомовних слів:
• початкові а, е, і: аналіз, аудиторія, ефект, історія, акорд;
• важкий для вимови збіг приголосних: скотч, баскетбол, спектр;
• збіг голосних: аудіо, зоопарк, аудиторія;
• наявність букви ф: естафета, фото, філософ, фехтування;
• незмінність іменників на голосний: відео, таксі, поні, кіно;
• буквосполуки кс, пс: експерт, Олександр, еліпс, психолог.
Більшість іншомовних слів мають власне українські відповідники: аргумент — доказ, горизонт — обрій, атака — наступ, легітимний — законний, кастинг — відбір, менеджер — керівник, екстрений — негайний, прогрес — поступ.
Не слід насичувати мову іншомовними словами, якщо вони мають власне українські відповідники, адже надуживання іншомовних слів знижує культуру мовлення.
Не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник.
Про значення й походження іншомовних слів можна дізнатися зі словників іншомовних слів, тлумачних словників.
У словнику іншомовних слів подається значення та походження запозичених слів.
Слово |
Запозичення |
Школа |
Від грецького «схоле» |
Клас |
Від латинського «класіс» (група людей) |
Парта |
Від німецького «апарт» (збоку) |
Буква, буквар |
Від германського «буки» (літера, письмо) |
Олівець |
Від польського «оловек», яке утворене від «олов» (свинець) |
Дошка |
Від германського «деска», яке від грецького «діскос» (круг, диск) |
Крейда |
Через польську мову від германського «крайде» (глина), що в свою чергу від грецького «крета» (глина). |
Пенал |
Від німецького «пенал», яке походить від латинського «пенале» (коробка для пера), що в свою чергу походить від латинського «пина» (перо). |
Ручка |
Від праслов’янського «рука» |
Указка |
Від праслов’янського «казаті» (показувати) |