Інші правила дивись тут...

В українській мові розрізняють конкретні та абстрактні іменники.

 

Конкретні іменники — це слова називають предмети і явища, які можуть сприйматися органами чуття та які можна намалювати або сфотографувати: стіл, Сонце, діти.

 

Абстрактні іменники називають поняття, явища, властивості, які не можуть сприйматися органами чуття. Ці слова відповідають на питання що?, хоча не мають конкретного значення, тобто називають предмет (який не можна побачити), позначене ними сприймається лише розумом, уявою.

До іменників з абстрактним значенням належать ті, які вказують на:

стан (сон, тиша);

почуття (кохання, ненависть);

процес (хід, біг);

якість (чорнота, яс­ність);

риси характеру (доброта, злоба, вихованість);

вияви інтелекту людини (знання, розум);

відносини між народами та стосунки між особами (дружба, мир);

поняття етикету (вітання) тощо.

 

Діаграма Вена порівняння конкретних і абстрактних іменників 

Відмінне

конкретні іменники

Спільне

Відмінне

абстрактні іменники

Відповідають на питання що? або хто?

Мають конкретне значення.

Сприймаються органами чуття.

Можна намалювати чи сфотографувати.

Називають предмети.

Частина мови — іменник.

 

Відповідають на питання що?

Не мають конкретного значення.

Не сприймаються органами чуття.

Інші правила дивись тут...