...

3 КЛАС.

Іменники, що є назвами істот (людей і тварин), відповідають на питання хто? Брат, лисиця.

Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання щ о? Камінь, Дніпро.

У науці про мову назвами предметів вважають слова, до яких можна поставити питання хто? або що?

 

Іменники бувають чоловічого, жіночого і середнього роду. Іменники, до яких можна додати слова мій, він, — чоловічого роду: учень, космонавт, агроном, клен, голуб, джміль, пенал, край, завод. Іменники, до яких можна додати слова моя, вона, — жіночого роду: учениця, бабуся, бджола, липа, криниця, весна. Іменники, до яких можна додати слова моє, воно, — середнього роду: дівча, голуб'ятко, небо, пальто, життя, колосся.

 

Іменники мають два числа: однину і множину. Іменники, що означають один предмет, уживаються в однині: автомобіль, полиця, книжка, море. Іменники, що означають два і більше предметів, уживаються у множині: автомобілі, полиці, книжки, моря.

 

Зв'язуючись у реченні з іншими словами, іменники змінюють свої закінчення. Зміна закінчень іменників називається змінюванням за відмінками.

Відмінок

Питання

Приклад

Називний

Н.в.

Хто? Що?

Син, дерево

Родовий

Р.в.

Кого? Чого?

Сина, дерева

Давальний

Д.в.

Кому? Чому?

Сину, синові, дереву

Знахідний

З.в.

Кого? Що?

Сина, дерево

Орудний

Ор.в.

Ким? Чим?

Сином, деревом

Місцевий

М.в.

На кому? На чому?

На синові, на дереві

Кличний

Кл.в.

На питання не відповідає

використовують у звертаннях

До іменників, що є назвами істот (людей і тварин), ставимо питання хто? кого? кому? ким? на кому?

До всіх інших іменників ставимо питання що? чого? чому? чим? на чому?

 

Іменники зв'язуються з іншими словами за допомогою закінчень та прийменників: поблискують (у чому? де?) в листі; скачуть (під чим? де?) під деревцем.

 

Іменник у реченні може бути як головним, так і другорядним членом.

Іменники, які відповідають на питання хто? або що? і вказують, про кого або про що говориться в реченні,— це підмети. Іменники, які відповідають на інші питання,— це другорядні члени речення.

 

5 КЛАС.

Іменник - це частина мови, що означає назву предмета, відповідає на питання хто? що?

За значенням поділяються на назви істот (хто?) та неістот (що?).

Змінюються за числами ( однина, множина), родами ( чоловічий , жіночий, середній) в однині та відмінками.

Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника, у реченні виступає підметом.

Розрізняють загальні (назви, що є спільними для багатьох предметів, істот, явищ; пишуться з малої літери) та власні (назви, що означають прізвище, ім'я, клички тварин, назви міст і т.д.; пишуться з великої літери).

 

6 КЛАС.

ІМЕННИК — самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?

Іменник має лексичне значення, яке тлумачиться у тлумачному словнику.

Іменники можуть бути назвами істот, тоді відповідають на питання хто? (людина, школяр, лисиця, пташеня) або назвами неістот, тоді відповідають на питання що? (дерево, трава, будинок, стіл).

• Іменники конкретні називають предмети та яви­ща, які співвідносяться з конкретними речами та сприймаються безпосередньо органами чуттів: дерево, стіл, ліс, хлопець, дощ, хмара. Іменники абстрактні виражають поняття, які людина не може безпосередньо сприймати органами чуттів (назви процесів, ознак,  властивостей, понять, які не мають реального втілення та вказують на стан, почуття, процес, якість, риси характеру, інтелект, етикет, відносини, наукові терміни): щирість, дружба, спритність, мислення, воля, теорема, формула.

Загальні назви іменників стосуються багатьох однакових предметів (є узагальненою назвою ряду однорідних пред­метів): місто, річка, гора, кінь. Власні назви іменників стосуються окремих предметів і допомагають від­різняти їх від інших подібних: Оксана, Жучка, Київ.

Іменник має граматичне значення (морфологічні ознаки). Іменник в однині належить до певного роду (чоловічого, жіночого, середнього), змінюється за  відмінками (Н.в., Р.в., З.в., Д.в., Ор.в., М.в., Кл.в.), числами (однина, множина), належать то певної відміни.

У реченнях іменник у називному відмінку найчастіше виступає підметом, рідше присудком, у непрямих відмінках - додатком, означен­ням, обставиною.

 

    

...