Інші правила дивись тут...

В українській мові приголосні звуки місцем творення (за активним мовним органом їх творення) поділяються на губні, язикові та глоткові:

 

• налічується 5 губних приголосних звуків (у їх творенні найактивніші губи):

[б], [п], [в], [м], [ф]

Серед них зімкнені [б], [п], [м] і щілинні [в], [ф]. 

Пам’ятаємо вирази   «побув у Фоми», «мавпа Буф». 

 

• тільки 1 глотковий приголосний звук (у його творенні найактивніша глотка):

[г]

 

• решта 26 язикових приголосних звуків (у їх творенні найактивніший язик)

     — передньоязикові [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [c], [c'], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [ж], [ч], [ш], [дж], [л], [л'], [н], [н'], [р], [р'];

         Серед деяких передньоязикових приголосних звуків за фоносемантикою розрізняють:

         • свистячі [з], [с], [ц], [дз], [дз']

         • шиплячі [ж], [ш], [ч], [дж]

    — середньоязиковий [й];

    — задньоязикові [ґ], [к], [х].

 

Також серед приголосних звуків виділяють 3 носові приголосні звуки, у творенні яких також бере участь носова порожнина: губний [м], язикові [н], [н'].

Також серед приголосних звуків виділяють передньоязикові зубні звуки (дентальні звуки), які вимовляються язиком проти верхніх і (або) нижніх зубів: 

[д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [с], '], [ц], [ц'], [л], [л'], [н], [н'], [дз], [дз’]. 

               В українській мові звертають на себе увагу такі зубні приголосні звуки 

               [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [с], '], [ц], [ц'], [л], [л'], [н], [н'], після яких

               пишемо знак м'якшення. 

             Пам’ятаємо вислів «Де ти з’їси ці лини».

Голосовий апарат людини

Отже, при вимові приголосних звуків (сонорних, дзвінких і глухих) перепони створюються на губах, зубах, передньому піднебінні та в задній частині ротової порожнини. Від місця перепони залежать різні особливості приголосних. З тим, як і де утворюються приголосні, пов'язане вживання апострофа, м'якого знака, подвоєння букв, чергування приголо­сних, написання и та і в словах іншомовного походження тощо.

За

участю тону й шуму

За місцем і способом творення

губні

зубні

піднебінні

задньоротові

з.

щ.

з.

з.-щ.

щ.

з.-щ.

щ.

з.

щ.

сонорні (більше тону)

[м]

[в]

[н]

[нʹ]

[л]

[лʹ]

[р]

[рʹ]

й

дзвінкі (більше шуму)

[б]

[д]

[дʹ]

[дз]

[дзʹ]

[з]

[зʹ]

[дж]

ж

ґ

г

глухі (тільки шум)

[п]

[ф]

[т]

[тʹ]

[ц]

[цʹ]

[с]

[сʹ]

ч

ш

к

х

Тут: з. — зімкнені; щ. — щілинні; з.-щ. — зімкнено-щілинні

 

Вирази для губних приголосних «Побув у Фоми», «Мавпа Буф».  

Вираз для зубних приголосних «Де ти з’їси ці лини»

Звуковий вираз для піднебінних звуків [ш ч е й і ж дж у] (ще їжджу).

Вираз для задньоротових звуків  «Хуґа гука». 

Інші правила дивись тут...