Серія "Вчимось разом до підручника "Українська мова 2 клас, Вашуленко М., Дубовик С."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 121, 122
Вправа 1 Поділ слів на склади
ЖО-ЛУДЬ
По-са-діть жо-лудь у зем-лю. З ньо-го зго-дом з'я-ви-ться па-ро-сток. Із ма-лень-ко-го жо-лу-дя ви-ро-сте ве-ли-кий дуб.
• Ми зби-ра-ли із си-ном жо-лу-ді. На я-се-ні з'я-ви-ло-ся ли-стя. Ліс при-но-сить лю-дям ко-ристь.
Речення не пов’язані за змістом (перше речення розповідає про жолуді, друге – про ясен, а третє – про ліс), тому не утворюють тексту, до написаного не можна дібрати заголовок.
Сторінка 123
Вправа 2 Речення
Речення утворюють текст, бо пов’язані за змістом. Тема: розповідь про плоди каштана.
Заголовок: «Каштани», «Плоди каштана», «Каштанові плоди»
При-ва-бли-ви-ми зда-ю-ться пло-ди ка-шта-на. Це зе-ле-ні із ши-па-ми ку-ля-сті ко-ро-бо-чки, схо-жі на ма-лень-ких ко-лю-чих ї-жа-чків. У ко-жній із ко-ро-бо-чок мі-стя-ться 1-3 бли-ску-чі тем-но-ко-ри-чне-ві ка-штан-чи-ки. Пло-ди ка-шта-на бу-ва-ють ї-стів-ні та не-їстів-ні.
• Неїстівні каштани мають лікувальні властивості. З них також отримують мильний розчин для рук. Їстівні плоди смажать, варять, запікають. Вони дуже поживні для організму. Ними також підгодовують худобу.
Вправа 3
Заголовок: «Бібліотеки»
У шкіль-ній а-бо ди-тя-чій бі-блі-о-те-ці ти мо-жеш у-зя-ти будь-я-ку книж-ку, по-гор-та-ти жур-на-ли в чи-таль-ній за-лі. Ви-ко-ри-сто-вуй та-кож е-ле-ктро-нну бі-блі-о-те-ку. А-бо по-про-си до-ро-слих за-ван-та-жи-ти ці-ка-ві книж-ки на тво-ї ґа-дже-ти.
Читати книжки – це захоплива справа! Можна користуватися різними бібліотеками.
Бібліотеки створені для читачів. Вони допомагають знайти потрібну книжку.
Вправа 4 Текст
Речення утворюють текст, бо пов’язані за змістом (образно розповідається про лагодження книжок). Тема тексту: розповідь про книжкову лікарню.
Заголовок: «Книжкова лікарня» (у тексті йдеться про лікарню, проте її краще назвати книжковою, оскільки пацієнтами є «хворі» книжки)
Ді-ти вла-шту-ва-ли у шко-лі лі-кар-ню. Лі-ка-ря-ми бу-ли са-мі у-чні й у-че-ни-ці. Хво-рі не пла-ка-ли, ні на що не на-рі-ка-ли. Во-ни ти-хень-ко ле-жа-ли й че-ка-ли. За до-по-мо-го-ю но-жиць і клей-ко-ї стрі-чки шко-ля-рі та шко-ляр-ки лі-ку-ва-ли хво-рих.
Сторінка 124
Вправа 1
Зачин. Шко-ля-рі знай-шли в лі-сі бі-ло-чку.
Основна частина. У зві-ря-тка бу-ла по-ра-не-на ла-пка. Ді-ти по-се-ли-ли бі-ло-чку в жи-во-му ку-то-чку і до-гля-да-ли за не-ю.
Кінцівка. Не-за-ба-ром ла-пка за-го-ї-ла-ся. І бі-ло-чку ві-дне-сли до лі-су
• Де діти знайшли білочку? У лісі діти знайшли білочку.
Яка лапка була в білочки? У білочки була поранена лапка.
Де діти поселили тваринку? Діти поселили тваринку в живому куточку.
Що сталося з її лапкою згодом? Згодом її лапка загоїлася.
Куди діти віднесли білочку? Діти віднесли білочку до лісу.
• Тема: розповідь про те, як діти допомогли пораненій білочці.
• Слово зачин походить від зачинати, а кінцівка – від кінець.
Сторінка 125
Вправа 2
Заголовок: «Білки та хитра лисиця», «Як хитра лисиця білок мирила», «Помирила»
Зачин. Якось знайшли дві білочки великий горіх.
Основна частина.
— Го-ріх мій, я йо-го пер-ша по-ба-чи-ла!
— Ні, він мій! Я йо-го пер-ша пі-дня-ла. По-чу-ла ту свар-ку ли-си-ця, ста-ла між
біл-ка-ми, роз-ку-си-ла го-ріх та й ка-же:
— Я по-ми-рю вас. Ця по-ло-ви-на на-ле-жить то-му, хто по-ба-чив го-ріх. А ця — то-му, хто йо-го пі-дняв. А зер-но — ме-ні, бо я вас по-ми-ри-ла.
• Який висновок мають зробити для себе обидві білочки? Де двоє б’ються, третій користає.
Вправа 3
Тема: розповідь про синього кита.
Заголовок: «Синій кит», «Найбільша тварина», «Найбільша тварина на Землі»
Зачин. Най-біль-ша тва-ри-на на Зем-лі — си-ній кит.
Основна частина. Йо-го дов-жи-на ся-га-є трид-ця-ти трьох ме-трів. Та-кий кит важ-чий за п'я-тде-ся-тьох сло-нів. Ли-ше о-дин йо-го я-зик ва-жить чо-ти-ри то-нни — як до-ро-слий слон.
Кінцівка. Мешкає синій кит в океані. Така велика тварина може жити тільки у воді.
Сторінка 126
Вправа 4
На-ре-шті на-ста-є день, ко-ли ра-нок по-чи-на-є-ться ве-се-ло-ю пі-сень-ко-ю си-ни-чки. Бу-ва-є, й сон-це ще ні-жи-ться на пу-хо-ви-ках хмар, а во-на вже си-дить на гіл-ці де-ре-ва — і на всю о-ко-ли-цю ви-дзво-ню-є сво-ю у-лю-бле-ну пі-сню. Це о-зна-ча-є, що вже ве-сня-ний день роз-по-чав-ся.
• Сонце ще ніжиться на пуховиках хмар – удосвіта, видзвонює свою улюблену пісню – співає, весняний день розпочався – весняний ранок
• Удосвіта починає співати жовтогруда крихітка. Крихітка з жовтою грудкою дзвінко заспівала на підвіконні. Жовтогруда крихітка вмостилась на гілці дерева. Дзвінкою піснею жовтогруда крихітка зустрічає весняний ранок.
Вправа 5
Заголовок: «Березень», «Капітан корабля «Весна»», «Весняний капітан».
У тексті березень порівнюють з капітаном корабля.
Бе-ре-зень — ві-два-жний ка-пі-тан ко-ра-бля «Ве-сна». Як до-свід-че-ний про-ві-дник, пер-ший мі-сяць ве-сни про-кла-да-є курс до рі-дних гнізд тим пта-хам, я-кі зи-му-ва-ли за мо-ря-ми, за го-ра-ми а-бо на пів-дні на-шо-ї кра-ї-ни.
Пер-ші гін-ці кри-ла-тих пта-ши-них зграй — гра-ки і ле-ле-ки. І-сну-ють ста-ро-ви-нні при-кме-ти: ле-тять гра-ки — і ве-сна дру-жно-ю бу-де; по-вер-ну-ли-ся бу-сли — і мо-ро-зам кі-нець.
• Виписали прикмети. Летять граки — і весна дружною буде. Якщо граки прилетіли прямо на гнізда – буде рання весна. Грак прилетів – скоро сніг зійде. Граки на гнізда сіли – через три тижні можна сіяти. Якщо граки прилетіли до середини березня, літо буде мокре, а сніг зійде рано. Граки зграями над гніздами в'ються: то сядуть, то знову піднімуться – погода зміниться. Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимували в Україні, – бути дружній і повноводій весні.
Повернулися бусли — і морозам кінець. Заклопотали в гнізді лелеки – сій цибулю. Як з’явилися на городі лелечі лапи, не забирай з грядки сапи. По дев'ятім березні лелека в гнізді. Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
• Лелека, бусол, боцюн, бузько, гайстер, чорногуз
Сторінка 127
Вправа 6
Птах схо-жий на лі-так. Фор-ма йо-го ті-ла да-є йо-му змо-гу швид-ко лі-та-ти. У пта-ха є спіль-ні ри-си зі штан-гі-стом, у я-ко-го ру-ки і м'я-зи ро-зви-не-ні ду-же силь-но. Птах по-ді-бний до на-дув-но-ї куль-ки. Бо в йо-го ті-лі є ба-га-то по-ві-тря
• Птах, як літак, бо форма тіла дає йому змогу швидко літати.
Птах, як штангіст, бо має спільні з ним риси.
Птах, як надувна кулька, бо в його тілі є багато повітря.
Вправа 7 Виправили деформований (у якому порушено послідовність у розташуванні речень) текст
Заголовок: «Рідна земля», «Рідна земля – найкраща!»
Немає ніде такої краси, як на нашій рідній землі.
Ми народилися тут, вона дає нам життя і силу. Сяє сонце, квітнуть дерева, щебечуть пташки.
Рідна земля — найкраща!
• Перше речення тексту є розповідним. У ньому мовиться про красу рідної землі. У кінці такого речення стоїть крапка.