Інші завдання дивись тут...

§ 5 Будова тексту.

Вправа 36. Речення пов'язані за змістом спільною думкою про необхідність вивчення мови.

36.2. Слова нею, вона вжито замість слова мова, щоб не повторювати його в сусідніх реченнях. Крім того, ці слова допомагають пов'язувати між собою речення.

Вправа 37. Тема тексту: розповідь про красу соняшників у полі.  

37.2. Слова, щоб пов'язати речення одне з одним і уникнути повтору слова соняшники: голівок, вони, їхньою.

37.3. У четвертому реченні сказано про красу соняшників заміною їхньою.

Вправа 38. Тема тексту: розповідь про поведінку лелек.

38.2. На початку тексту йдеться про те, що весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Далі йдеться про поповнення у лелечій родині. Текст закінчується повідомленням про відліт птахів у вирій.

38.3. Усі слова вони, птахів, малят, батьки, дітей, молоді лелеки, лелеча сім'я стосуються лелек. Виділені слова допомагають пов'язувати не лише речення тексту, а його частини теж.

38.4. Пов'язувати речення допомагають займенники, сполучники, повтори, синоніми.

Вправа 39.            ДРУЖНА МУРАШИНА СІМ'Я.

    Білочка сиділа на дереві і їла смачний горіх. Кілька крихіток горішка впало на траву.

    Стежиною між травою бігла мурашка. Вона побачи­ла під деревом крихітки горішка, скуштувала їх і побі­гла розповісти сусідам про здобич. Мурашки швидко по­збирали ласощі й понесли додому.

   Дружній мурашиній сім'ї вистачить цих крихіток на всю зиму.

39.2. Слова, які пов’язані за змістом, що допомогли правильно розташувати части­ни тексту: крихіток впало, позбирали ласощі, вистачить крихіток.

Вправа 40.

40.2. У зачині треба повідомити про те, де діти зустріли синичку та чому забрали її додому.

Зачин. Взимку синички летять ближче до людей. Діти з цікавістю спостерігали за пернатими друзями. Пташки залюбки смакувати салом. Тільки одна синичка сиділа осторонь. Що з маленькою пташкою? У неї перебите крило.

Вправа 41. Розповідь за малюнками про косулю, вживаючи у розповіді слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі.

Вправа 42. Тема тексту-розповіді: розповідь про те, що робить їжак восени.

42.2. На початку повідомляється про те, що їжак готується до зими. Далі йдеться про те, як тварина збирає листя. Текст закінчується поясненням про те, чому їжак це робить.

Вправа 43. Заголовок: «Запаси на зиму».

Тема тексту-розповіді: розповідь про підготовку звірів до зими.

    1 (зачин) Чи знаєте ви, як звірі роблять запаси на зиму?

    2 (основна частина) Ховрах зерно у полях збирає й ховає в нору. Навіть осо­бливі комори риє для зерна. Водяний щур забиває нір­ки картоплею. Сич на зиму заморожує в дуплі, як у хо­лодильнику, мишей і птахів.

    3 (кінцівка) Кожний робить запаси на зиму по-своєму.

Вправа 44. Тема тексту: розповідь про домашню тварину козу.

44.2. Для тексту доцільна друга кінцівка, оскільки в тексті йдеться про витівки кози. От яка бешкетниця!

Вправа 45

45.2. Запропоновані частини відповідають текстам-розповідям.

Вправа 46. Казкові зачини: «Був собі …», «Жили собі …», «Було в баби …», «Колись був…» тощо.

Вправа 47. Текст-міркування. Мета тексту-міркування: міркування про те, чому рослина сон-трава має таку назву.

47.3. Текст-міркування має три частини. Твердження (думка, яку потрібно довести): «Цікаво, чому так назвали цю рослину?»; доведення: «Виявляється, що її квітка не терпить негоди …»; висновок (оцінка, враження тощо): «Тому вона і зветься сон».

Вправа 48. Твердження: «Хто винайшов папір? Люди?». Доведення: «Ні, комахи. Оси відщеп­лювали …». Висновок: «Отже, першими творцями паперу були оси».

48.2. Заголовок: «Оси – творці паперу».

Вправа 49. Синичка — дуже корисна пташка.

Вправа 50. У слові село учень написав після с букву и. Його од­нокласниця, викликана вчителем, сказала, що слово на­писане неправильно, треба писати букву е. Достатньо підібрати спільнокореневе або змінити його так, щоб склад зі сумнівним звуком став наголошеним.  Правильне написання підкаже множина цього слова: се́ла.

Вправа 51. Текст – міркування на тему «Чому книгу називають другом?».

Вправа 52. Текст-міркування, яка професія тобі подобається і чому.

Вправа 53. І. Об'ява про Свято квітів. ІІ. Лист другові.

53.3. 15 вересня в актовому залі школи відбудеться Свято квітів. Запрошуємо вчителів, учнів та батьків.

   Початок о 10 годині.

Гурток квіткарів.

Вправа 54. Тексти-описи горобчика.

54.2. На мою думку, в першому тексті не лише змальовано зовнішній вигляд горобчика, а й передано захоплення автора його красою.

   По-перше, про це свідчить окличне речення «Поглянь, як гарно вбраний горобчик!». По-друге, наявні зменшувано-пестливі слова: горобчик, сіренька, крильця, смужечка, шийка. По-третє, автор уособлює його з гарним артистом в краватці.

   Багатьма засобами в першому тексті автор зумів передати своє захоплення.

54.3. Другий текст треба помістити до підручника з природознавства, перший — до художньої книжки.

Вправа 55. Поміркуйте, як ви будете вислов­люватись у ситуаціях, коли потрібно:

Розказати друзям смішну історію, яка нещодавно трапи­лася з вами (радісно та виразно розкажу про випадок);

На уроці української мови відповісти на запитання вчите­ля, що називається іменником (впевнено розкажу правило);

На уроці читання описати красу осінньої берізки, яка рос­те під вікном (використаю окличні речення, образні слова).

Вправа 56. Діалог розмови з мамою про її робочий день.

Вправа 57. Мета тексту: описати зовнішній вигляд білих журавлів.

Вправа 58. Мета текстів: описати зовнішній вигляд білки.

58.2. Перший текст можна помістити до художньої книги (багато пестливих  слів), другий — до підручника з природознавства (наявні терміни, числові характеристики).

58.3. Художній опис зайчика.

Опис зайчика з точними даними про зовнішній вигляд.

Вправа 59. Відгадка: калина.

59.2. Слова і вирази, що допомогли знайти відгадку: вінок зеленолистий, червоне намисто. Опис калини, використовуючи слова із загадки: «у вінку зеленолистім», «у червоному намисті», «заглядається у воду», «чарівну вроду»

Інші завдання дивись тут...