Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

§ 17 Спільнокореневі слова. Корінь.

Вправа 152.

Дубок, дуб, дубняк, дубовий (листок), дубова (колода).

152.2.

1. Дубок (молодий дуб), дуб (дерево), дубняк (дубовий ліс), дубовий або дубова (належить дубові).

2. Корінь (спільна частина): дуб.

3. Слова спільнокореневі.

152.3. Дубовий ліс зветься дібровою.

 

Вправа 153.

153.2. Ліс – лісок, праліс, лісовий, лісник, узлісся, пролісок, лісочок.

Загадка – гадка, гадати, відгадка, розгадка, пригадати.

Сніг – сніжинка, сніговий, засніжена, снігур, сніговій, сніжок.

  

Вправа 154.

Садсадочок; дзвіночки – дзвенять; солов'я – солов’їні – солов’ятко, калині – калинонькою.

 

Вправа 155. У тексті йдеться про життєдайний дощ, який приносить хмарка.

155.2. Хмарка – хмаринка, хмаронька.

Корінь: хмар-.

Основа та закінчення: хмарк[а], хмаринк[а], хмароньк[а].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: хмарки, хмаринки, хмароньки).

 

Вправа 156.

1. Слова, близькі за значенням (синоніми): сніговій, хуртовина, метелиця, заметіль, завірюха, хурделиця, віхола, завія.

2. Спільнокореневі, або споріднені, слова: сніг, сніго­вій, сніговий, сніжок, сніжинка.

3. Слова, які різняться тільки закінченням (різні форми того самого слова): сніг, снігу, снігом, снігів, сніга­ми, у снігах, снігам.

 

Вправа 157.

157.2. Спільнокореневі слова до слова зима: взимку, зимовій. Різні форми слова зима: зиму.

157.3. Безлистий – голий, гуде – шумить, завірюха – віхола, метелиця, хуртовина.

 

Вправа 158.

1. Ліс, лісник (спільнокореневе слово серед різних форм слова ліс), лісу, лісом, лісові.

2. Риба, рибою (змінена форма слова риба серед спільнокореневих слів), рибонька, рибалка, рибалити.

3. Завірюха, завірюхою (змінена форма слова завірюха серед спільнокореневих слів), заметіль, хурделиця, віхола.

4. Повага, пошана, шана, зневага (слово-антонім серед синонімів), шаноба.

 

Вправа 159. Згрупувати слова.

Сум, сумний, сумувати, журитися, нудьгувати, сумного, сумному.

1. Різні форми слова сумний: сумний, сумного, сумному.

2. Дієслова: сумувати, журитися, нудьгувати.

3. Спільнокореневі слова: сум, сумний, сумувати.

4. Синоніми: сумувати – журитися.

Майстер, майстра, майструвати, майстерний, ви­готовляти, робити, майстрові.

1. Різні форми слова майстер: майстер, майстра, майстрові.

2. Синоніми: майструвати, виготовляти, робити.

5. Спільнокореневі слова: майстер, майструвати, майстерний.

 

Вправа 160.

1. Літак, літати, приліт, перелітні.

2. Літо, літечко, літній, по-літньому.

У групах слів однаковий корінь, але різна лексичне значення, тому в цілому вони не є спільнокореневими. Слова першої групи пов’язані з польотами, другої групи – з певною порою року.

160.2. Безлистий – голий; стоїть – росте; гуде – шумить, свистить; завірюха – метелиця, хуртовина, заметіль.

 

Вправа 161

161. 2. Слова мають різне лексичне значення.

Місто – міський, приміський, замісто, заміський.  

Міст – місток, мостовий.

Вода – водний, водяник, підводний.

Водій – водить, заводить, водійський.

 

Вправа 162. На високому березі тихої річки росла одинока беріз­ка. Довге березове гілля опускалося до самої води. Коло берізки дівчатка водили хоровод.

162.2. Слова з коренями, які звучать однаково, але мають різне значення: на березі (на суходолі біля країв водойми), берізки (дерева).

162.3. Головні члени речення.

На високому березі тихої річки росла одинока беріз­ка.

                                            =====

Довге березове гілля опускалося до самої води.

                                       ==========

Коло берізки дівчатка водили хоровод.

                                         ========

Коло берізки дівчатка водили хоровод. Дівчатка (що робили?) водили. Водили (що?) хоровод. Водили (де? біля чого?) біля берізки.

 

Вправа 163. Як прислів'я чудове, йде від роду до роду, що народ — зодчий мови, мова — зодчий народу. Ти по­стаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!

163.2. Рід – рідне, народ, родина, народити, рідня, роди, родич.

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...