СТОРІНКА 15.
Іван Крип'якевич «Книги за княжих часів».
Яку загальну назву мали книги, які переписували від руки? Рукописи.
• Виділи цю інформацію першим Переписування й останнім словами місяці.
Алла Коваль. Місто Чернігів.
Завдання 1. Читаючи текст, ти можеш помітити, що в ньому є науково підтверджені історичні дати, власні назви. Як називається такий текст? Науково-художній.
Завдання 2. Перечитуючи текст, заповни подану нижче таблицю. Послідовно, як у тексті, виписуй дату, поруч указуй, з якою власною назвою чи подією вона пов'язана
|
Дата |
З чим пов’язана ця дата |
|
907 рік |
Перша згадка в літописах про Чернігів |
|
7 століття |
Князював у місті князь Чорний |
|
1202 – 1210 рр |
Князювання князя Черленого (Червоного) |
СТОРІНКА 16.
Завдання 3. Вудь уважним і вдумливим читачем!
На попередніх уроках ти ознайомився(-лася) з єгипетським міфом «Створення світу», а також текстом О. Боднарук «Міфи про створення світу та людей». Ще раз перечитай ці тексти, порівняй їх за змістом з оповіданням А. Коваль. Яку спільну ознаку ти помітив(-ла) у змісті всіх текстів? Зазнач правильну, на твою думку, відповідь у тестовому завданні.
достовірні історичні факти
наявність міфічних персонажів
[√] здогадки, припущення
Марія Хоросницька «Звідки в міста назва – Львів».
Завдання 1. Як ти розумієш вислів сім віків перекотило? Добери і запиши до слова перекотило близьке за значенням. Минуло сім віків. Перекотила – минуло, проминуло, пройшло, пролетіло.
Завдання 2. Зазнач першим та останнім словом речення, зміст якого пояснює, як була започаткована та увіковічнена назва міста. «Щоб … сина».
Марія Пригара «Козак Голота»
В оповіданні трапляється чимало складних слів, написаних через дефіс: татари-буджаки, Дніпро-Славуту, хутори-зимівники, сам-один, молота-келепа та ін. Зазнач, як потрібно правильно читати ці слова вголос.
[√] Без пауз, як одне слово.
Робити паузи між словами.
СТОРІНКА 17.
Завдання 1 Уважно прочитай вислови з тексту, а також пояснення їх значень. Праворуч до кожного пояснення постав відповідний номер.
|
1. верстати шлях |
зважитись на все, ризикуючи всім |
4 |
|
2. Сидіти на чатах |
упасти обличчям на землю |
5 |
|
3. Розважати в думці |
пересуватися в певному напрямку, йти кудись |
1 |
|
4. На одчай душі (скаче) |
очікувати, сидіти на варті |
2 |
|
5. Заорати носом землю |
розмірковувати подумки |
3 |
|
6. Не в тім'я битий |
продати в рабство (прикувати біля весел морського судна) |
7 |
|
7. Продати на галери |
так говорять про кмітливу розумну людину |
6 |
Завдання 2. Уважно прочитай слова ліворуч. Як ти розумієш? Правильно з'єднай із значеннями, поданим праворуч. Письменник – автор твору. Зачин – початок твору.
Завдання 3. Запиши план твору.
1. Широкі дунайські степи.
2. Набіги ординців битим шляхом.
4. Козак їде визволяти побратима.
5. Звістка про бранця Максима.
6. Голота у ворожому степу.
7. Роздуми козака.
8. На Голоту чигає лихо.
9. Вірний кінь на сторожі сну козака.
10. Перемога козака Голоти.
СТОРІНКА 18.
Іван Боднарчук «На новій землі».
Завдання 1. Обґрунтуй відповідь! Відповідаючи на друге запитання підручника: А) назви героя, від імені якого ведеться розповідь, — Дядько Андрій.
Б) випиши з тексту кілька прикладів (слів, словосполучень), які доводять, що розповідь ведеться від першої особи, — «Мені тоді було…, як бачу…, думаю … »
Завдання 2. Знайди й випиши з тексту на с. 53 порівняння. Поясни, що хотів автор ними підкреслити. Який настрій вони підсилюють? «Мати сумна, як осінь». «Обсіли маму, як курчата квочку».
Тамара Коломієць «Ялинка мого дитинства».
Завдання 1. Поясни, як ти розумієш з тексту значення виділених слів: Незадруковані береги газет — чисті поля на аркушах. Їх ціла вервечка – низка чого-небудь.
Завдання 2. Читаючи художні твори, ти не раз помічав(-ла), що автори наділяють предмети, явища природи властивостями людини, начебто оживлюють їх. Уважно переглянь текст. Які предмети в цьому тексті письменниця наділяє властивостями людини, оживлює їх? Знайди та запиши такі приклади. Війна відкотилася, здійснюється задумка, білочки вгощають одна одну горішками, розгулятися фантазії, історії розчиняються, не згасає любов.
СТОРІНКА 20.
«Як давно в Україні з'явився жовто-блакитний прапор?»
Завдання 1. Знайди і прочитай, яку відповідь дає зміст тексту на запитання заголовка. 28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла постанову про Державний прапор України.
Завдання 2. Швидко переглянь вертикальним поглядом (згори донизу) текст. Назви близькі за значенням слова до слова прапор, які трапляються в тексті. Стяг, знамено.
Завдання 3. Зазнач, який це текст:
художній;
[√] науково-пізнавальний (науково-художній).
Дмитро Павличко «Наш прапор».
Завдання 1. Якими словами в кожній строфі автор передає кольори нашого прапора?
1 строфа: небеса блакитні, пшеничні й житні лани.
2 строфа: злото й синява
3 строфа: по долині жито, по горі блакить.
Завдання 2. Напиши коротку зв'язну розповідь (3-4 речення) про те, як шанують в Україні прапор — символ держави.
Сьогодні жовто-блакитний стяг – символ нашої вільної держави.
Він майорить у містах та селах у святкові дні. Національне полотнище піднімають щогли увись під час урочистостей. 28 січня у нашій країні відзначають День прапора.
СТОРІНКА 21.
Підсумуй!
Ти вже знаєш, чим різняться твори художні й науково-художні (науково-пізнавальні). Уважно прочитай уривки з таких текстів. Зазнач V уривки лише з науково-пізнавальних.
Посилаючись на зміст текстів, усно поясни, чим вони відрізняються.
[√] «Не відразу автомобіль отримав звичний для нас зовнішній вигляд…».
«Був я ще малесеньким пуп'янком і мені дуже захотілося…».
[√] «Слово "астероїд" перекладається як "зіркоподібний"….».