Інші завдання дивись тут...

ПАВЛО ТИЧИНА «Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа»

1. Опрацюй форзац на початку підручника та матеріали статті. Розкажи, коли і де народився Павло Григорович Тичина. 

Павло Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині у багатодітній родині (народилось 13 дітей, залишилося в живих 9) сільського дяка.

Цікаво. У 1918 року вийшла друком оптимістична збірка «Сонячні кларнети».

Павло Тичина писав вірші, навчався грати на різних музичних інструментах, учився малювати, досконало володів 15 мовами. Його два рази висували на здобуття Нобелівської премії, проте він відмовився від неї.

2. Якими картинами природи милувався П. Тичина змалку?

Весняним днем, червоним місяцем на небі, осою в садку, старим погребищем.

3. Павло Тичина розповідав, що звуки, які він чув, перед його очима замінювалися на барви. За матеріалами спогадів поясни, що впливало в дитинстві на розвиток «кольорового слуху» поета.

Поет мав неабиякий музичний слух і дзвінкий мелодійний голос, талант до малювання (дар співака, музиканта, живописця).

 

ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА, ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА

Пейзажна лірика – це вірші про природу, у яких передаються почуття, переживання, настрій ліричного героя під час спілкування з природою.

Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора.

Епітет — це художнє означення: палке слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником, який передає незвичайну ознаку, словосполучення привертає увагу (високі мрії, біла печаль), що відрізняє його від звичайного прикметника (високе дерево, біла скатертина). 

Метафора — це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними: ріка спогадів, вогонь почуттів. 

Уособлення (персоніфікація) – різновид метафори (перенесення людських рис на неживі предмети).

 

Павло Тичина «НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ»

Поміркуй над прочитаним.

1. Про що розповідається у вірші?

Про красу природи рідного краю,  кургани – могили славних козаків,  співочих працьовитих земляків.

2. Чим незвична побудова цього вірша? Наведи підтвердження своїх слів у тексті.

Поетичне звертання ліричного героя до уявного співбесідника, розповідь про красу батьківщини тому, хто не бував у цих краях.

Не бував ти у наших краях!

Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,

Чув про степ, що ген-ген простягнувся?

3. Як ти думаєш, навіщо автор повторює на початку й наприкінці кожної строфи ті самі слова?

Для підсилення почуттів.

4. Назви три художні образи, за допомогою яких автор передає красу рідного краю.

Гаї; степи; простори.

5. Якими зображує ліричний герой людей рідного краю? Виразно прочитай ці рядки.

Співочими, сильними духом, працьовитими.

Єсть там люди — й зросли у степах, 

Що не люблять, не вміють ридати. 

Що не можуть без пісні і нивки зорати! 

6. Який настрій ліричного героя? Допиши назву цього настрою в словничок настроїв.

Оптимістичний, піднесений, бадьорий.

7. Назви художні засоби, використані у вірші.

Епітети: блакитні простори; веснянії ночі.

Метафори (Персоніфікація, або уособлення): степ простягнувся, серце б'ється.

Порівняння: могили, як гори; 

Оклики: «Не бував ти у наших краях!», «А веснянії ночі в гаях!..», «Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся!», «Що не можуть без пісні і нивки зорати! ».

Риторичні запитання:  «Чув про степ, що ген-ген простягнувся?»

Анафора (єдинопочаток): «Там же небо — блакитні простори...Там степи, там могили, як гори», «Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати!».

Рефрен (повтори): «Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях».

Перелічення: простори, степи, гори; тремтиш , смієшся, ридаєш.

Антитеза (протиставлення): смієшся – ридаєш.

 

Павло Тичина «ГАЇ ШУМЛЯТЬ»

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Яку картину природи змальовує П. Тичина у вірші? Підтвердь свою думку прикладами.

Шумлять вітами гаї, біжать хмари у вишині, жме легкий вітерець, колишеться нива, небокрай став золотим від заходу сонця і відбивається у тремтливій річці.

2. Назви слова, які допомагають тобі уявити красу природи, її барви.

Гаї шумлять, хмарки біжать, над нивами, ластівка, річка, шепіт трав, золотий небокрай, золотаво горить-тремтить ріка.

3. Запам'ятай три засоби, за допомогою яких П. Тичина «озвучує» поетичний твір:

• повторення в кількох рядках того самого голосного чи приголосного звука;

• використання слова, що означає певне музичне поняття;

• використання слів, які своїм значенням викликають враження звуків. Добери з вірша приклади до кожного з цих засобів.

• Мов золото-поколото (повтор голосного звука [о])

Над нивами-приливами (повтор голосного звуків [и], [а])

Ген неба край — (повтор голосного звуків [е], [а])

• Музика

• Гаї шумлять, дзвін гуде, співаючи, тихий шепіт трав, тремтить ріка, як музика.

4. Назви два приклади поєднання у вірші слухових і зорових образів.

Гаї шумлять — я слухаю. 

Хмарки біжать — милуюся.

Гей, дзвін гуде — І здалеку.

Думки пряде — Над нивами.

5. Яким настроєм охоплений ліричний герой? Чому ти так думаєш? Допиши цей настрій до словничка настроїв.

Зворушений, радісний, здивований.

6. Яким у твоїй уяві постає ліричний герой твору? Що його хвилює? Чим він захоплюється? Який його душевний стан?

Життєрадісним, веселим. Його хвилює навколишня краса. Захоплюється звичайними, на перший погляд, гаями, хмарками, нивою, небокраєм, річкою.   Переповнений радістю, зворушений, здивований.

7. Назви у вірші по одному прикладу художніх засобів, які ти вивчив/ вивчила у 5 класі. Яка їхня роль?

Образно передати свої почуття від побаченого навкруги.

 

 

Павло Тичина «БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА...»

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чи сподобався тобі вірш? Який настрій викликає він у тебе?

Мрійливий, спокійний, радісний. 

2. Яку пору року описано у вірші? Підтвердь свою думку прикладами.

Весну ранком («душа моя сонця намріяла», «Струмок серед гаю», «квітують поля»).

3. Який настрій ліричного героя? Чому ти так думаєш? Допиши цей настрій до словничка настроїв.

Замріяний, мрійливий, радісний, оптимістичний, життєствердний.

4. Яким у твоїй уяві постає ліричний герой твору? Що його хвилює? Чим він захоплюється?

Сином своєї землі, України.

5. Про що важливе хоче сказати світові ліричний герой?

Шанобливо ставтесь до України.

6. У вірші тільки одне слово блакить позначає назву кольору. Але весь вірш ніби пронизують різні барви. Які слова допомагають тобі побачити яскравий світ ліричного героя?

Жовте сонце, зелений трав, блакитний струмок, зелений гай, білий метелик, різнобарвні поля.

7. Що надає віршеві музичності? Наведи приклади.

• співзвучне закінчення рядків: рима обвіяла – намріяла, трав – сказав, стрічечка – свічечка, поля - моя.

• повторення в кількох рядках того самого голосного чи приголосного звука;

На квітці метелик, мов свічечка (повтор голосного звука [і], [е])

Хвилюють, маюють, квітують поля (повтор голосного звуку [у])

8. Назви приклади художніх засобів, використаних у вірші. Яка їхня роль?

Метафори:  гаї шумлять, дзвін гуде, горить-тремтить ріка.

Персоніфікація: хмарки біжать, думки пряде, мріє гай.

Порівняння: «Струмок серед гаю, як стрічечка», «На квітці метелик, мов свічечка». 

Пестливі слова (зменшувані суфікси): стрічечка, свічечка.

Перелічення: «Хвилюють, маюють, квітують поля».

Асонанс: «На квітці метелик, мов свічечка», «Хвилюють, маюють, квітують поля».

Образно передати почуття ліричного героя від краси побаченого.

9. Порівняй настрій ліричного героя у віршах «Блакить мою душу обвіяла...» та «Гаї шумлять...». Що між ними спільного? 

Настрій радісний.

Ти — творча особистість

1. Напиши вірш про природу рідного краю.

 

Інші завдання дивись тут...