Розв'язник до підручника "Українська література 5 клас Коваленко Л.Т."
ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814—1861) Пророк української нації.
ЛІРИЧНИЙ ТВІР — твір, у якому життя відображається через думки, почуття, переживання, настрої ліричного героя.
Ліричний герой — це художній образ, за яким ховається письменник і який є носієм переживання в ліричному творі.
Настрій ліричного героя може бути різним: радісним, бадьорим, веселим, сонним, схвильованим, сумним тощо, можуть поєднуватися кілька (смутку й оптимізму, радості й печалі). Завдання читача — розпізнати думки, настрої, почуття та переживання ліричного героя за словами й образами в тексті.
Персоніфікація — це художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображують як живу істоту: сонечко сміється, вітер віє, душа співає.
Тарас Шевченко «ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ...»
Сторінки 210-211 (2013) / 192-193 (2018)
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1 (2013) / 1 (2018) Яку картину малює нам ліричний герой вірша? Підтвердь думку текстом. Мінливість природи.
2 (2013) / 2 (2018) Який настрій викликав у тебе вірш? Поясни свою думку. Замріяно-тривожний.
З (2013) / 3 (2018) Чи приносить задоволення описана картина герою, який про неї розповідає? Чому ти так вважаєш? Ліричний герой з ніжністю описує рожеву хмароньку, очікує надію на краще.
4 (2013) Знайди в тексті і прочитай слова, за якими ліричний герой «ховає» свій настрій.
«Очам любо. .. Ніби серце одпочине, З Богом заговорить...»
«І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти».
5 (2013) / 4 (2018) Чи можна сказати, що настрій усього вірша однаковий? Чому ти так думаєш? Спокійний замріяний настрій змінюється тривогою, на кінці вчувається надія.
5 (2018) Випиши художні засоби та поясни їх роль у творі.
Епітети передають характерну рису: червоні поли, рожевою пеленою, малую годину.
Порівняння допомагає зіставити за подібними характеристиками з іншими явищами, предметами: «покриває рожевою пеленою, мов мати дитину», «ніби серце одпочине».
Метафора образно характеризує що-небудь: «за сонцем хмаронька пливе», «червоні поли розстилає».
6 (2013) / 6 (2018) Назви, які художні образи передають різні настрої ліричного героя у вірші.
«Очам любо», «Ніби серце одпочине, З Богом заговорить», «І тьмою німою Оповиє тобі душу», «Й не знаєш, де дітись», «І ждеш його, того світу,
Мов матері діти».
7 (2013) / 7 (2018) Повторення та поєднання звуків у ліричному творі часто допомагає передати певний настрій. Прочитай рядки:
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий...
Який звук найчастіше повторюється в цьому уривку? Які почуття в тебе цей звук пробуджує?
На мою думку, звук [р] передає майже розкотистий гул грому.
8 (2013) / 8 (2018) У робочому зошиті відведи сторінку, напиши заголовок «Словничок настроїв». Досліджуй, які настрої можуть звучати в різних поетичних творах, і записуй їх до свого словничка. Пам'ятай: вірш може мати один настрій або поєднувати кілька різних, а може поєднувати провідний настрій із кількома відтінками.
Замріяний, тривожний, обнадійливий .
9 (2013) / 9 (2018) Випиши з вірша назви кольорів. Згрупуй їх відповідного до двох основних настроїв, які вони допомагають передати.
Рожевий – замріяний.
Синій – заспокоєння.
10 (2013) Назви у вірші порівняння й персоніфікації. Яка їхня роль?
Порівняння: «покриває рожевою пеленою, мов мати дитину», «ніби серце одпочине», «ждеш його, того світу, мов матері діти», «туман, неначе ворог».
Персоніфікація: «хмаронька пливе», «хмаронька … червоні поли розстилає», «туман ...тьмою німою оповиє тобі душу», «хмаронька ...сонце спатоньки зове», «серце одпочине, з Богом заговорить».
Порівняння допомагає зіставити за подібними характеристиками з іншими явищами, предметами.
Персоніфікація оживляє природні явища, порівняння наділяє новими властивостями.
11 (2913) / 10 (2018) 3 якими інтонаціями треба читати вірш?
Замріяно, стривожено, заспокоєно.
Тарас Шевченко «САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ».
Сторінки 212-213 (2013) / 193 (2018)
Поміркуй над прочитаним.
1 (2013) / 2 (2018) Яку пору року відображено у вірші? Підтвердь думку текстом.
Весну («Та соловейко не затих», «Хрущі над вишнями гудуть»).
2 (2013) / 3 (2018) Який період цієї пори року змальовано: самий початок, середину чи кінець? Чому ти робиш саме такий висновок? Відповідь підтвердь.
Кінець весни: в кінці квітня - на початку травня прилітають з вирію солов'ї, співають свої трелі («Та соловейко не затих»), у травні багато хрущів та цвітуть вишні («Хрущі над вишнями гудуть»).
3 (2013) / 4 (2018) Чи приносить задоволення описана картина ліричному героєві? Підтвердь свою відповідь текстом.
Ліричний герой замилуваний щасливою родиною серед природної гармонії («Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає», «Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх», «Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не затих»).
4 (2013) / 5 (2018) Який настрій вірша? Чому ти так думаєш? Запиши назву настрою до словничка в робочому зошиті.
Умиротворений, мажорний.
5 (2013) У вірші Т. Шевченко не використав жодного художнього засобу. У який спосіб він зумів створити таку яскраву поетичну картину вечора?
За допомогою багатьох дієслів, що створюють слухові (хрущі гудуть, плугатарі йдуть, співають дівчата, затихло все, соловейко не затих) та зорові (плугатарі з плугами, матері ждуть, дочка вечерять подає, поклала мати діточок, заснула коло них) образи.
6 (2013) / 6 (2018) Який настрій викликав у тебе вірш? Поясни свою думку.
Спокійний, зацікавлений.
Домашнє завдання. Вивчи напам'ять вірш Т.Г.Шевченка "Садок вишневий коло хати".
Література в колі мистецтв.
1 (2013) Розглянь репродукції картин Марини Михайлошиної та Олега Шупляка до вірша «Садок вишневий коло хати...». Чи зуміли художники передати настрій вірша? Свою думку обґрунтуй.
Цвітуть вишні і хрущі гудуть, родина вечеряє, затихло все.
2 (2013) До кожної строфи вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...» добери ілюстрацію з уміщених тут репродукцій картин.
1. Олег Щупляк «Хрущі над вишнями гудуть».
2. Марина Михайлошина «Садок вишневий коло хати…»
3. Олег Щупляк «Садок вишневий коло хати…»