Тіла всіх живих організмів складаються з клітин.
Розмір і форма тваринних клітин залежить від функцій, які вони виконують.
Розміри більшості тваринних клітин приблизно 10-100 мкм (один мікрометр дорівнює одній мільйонній метра). Форма може бути дуже різноманітною.
Наприклад, м'язові клітини дуже витягнуті і мають веретеноподібну форму (можуть скорочуватися), нервові клітини — зірчасті, з довгими і короткими відростками (відростки передають сигнал), еритроцити — овальної форми.
Особливості тваринної клітини:
• має лізосоми (тварини живляться готовими органічними речовинами);
• ззовні вкрита тільки еластичною мембраною, що дозволяє змінювати форму клітини, утворювати псевдоподії.
БУДОВА ТВАРИННОЇ КЛІТИНИ
Органели тваринної клітини – ендоплазматична сітка, рибосоми, комплекс Гольджі з диктіосомама, лізосоми, мітохондрії.
МЕМБРАНА (від лат. «мембрана» — шкірка, плівка).
Опис: тонка і еластична плівка, ззовні має глікокалікс – тонкий шар із вуглеводів, які приєднані до молекул мембрани.
Функція: захищає вміст клітини, здійснює транспорт речовин усередину та назовні.
ЦИТОПЛАЗМА
Опис: в'язкий зернистий вміст, постійно рухається.
Функція: забезпечує транспорт речовин та рух органел по клітині.
ЯДРО
Опис: щільне та округле, міститься в центрі клітини, має хромосоми з ДНК.
Функція: забезпечує поділ клітини та передачу спадкової інформації; керує клітинними процесами.
Перед поділом клітини молекули ДНК подвоюються, відбувається розподіл хромосом на дві однакові групи, так утворюється два нових ядра, після цього ділиться цитоплазма, при цьому органели клітини відносно рівномірно розподіляються між дочірніми клітинами.
МІТОХОНДРІЇ (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко)
Опис: органели овальної або видовженої форми з чисельними внутрішніми складками.
Функція: енергетичні станції клітини – за участі кисню відбуваються хімічні реакції розщеплення складних хімічних речовин на простіші та накопичення енергії в АТФ, також утворюється вуглекислий газ і вода.
ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА (від грец. «ендос» — внутрішній)
Опис: мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину.
Функція: зв'язують органели і забезпечують переміщення органічних речовин між ними.
КОМПЛЕКС ГОЛЬДЖІ
Опис: комплекс із канальців, порожнин, бульбашок, утворених мембранами, він складається з диктіосом і розташований поблизу ядра.
Функція: диктіосоми отримують органічні речовини з ендоплазматичної сітки, накопичують і сортують їх, «пакують» у мембранні міхурці (у цю органелу надходять органічні речовини з ендоплазматичної сітки, диктіосоми накопичують, сортують, упаковують їх у вигляді бульбашок, оточених мембраною, далі ці міхурці відправляються у цитоплазму або на потреби клітини, або за її межі); на мембранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.
ЛІЗОСОМИ (від грец. «лізис» — розщеплювання, «сома» — тіло)
Опис: міхурці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом – хімічними речовинами (ферментами).
Функція: забезпечують внутріклітинне травлення (беруть участь у перетравленні захоплених клітиною речовин та ушкоджених органел, ферменти розщеплюють білки, жири, вуглеводи); зливаючись разом, утворюють травні вакуолі.
РИБОСОМИ (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло)
Опис: маленькі округлі тільця, розташовані на зовнішній поверхні ендоплазматичної сітки переважно групами по декілька штук.
Функція: забезпечують синтез білків, які виконують різноманітні важливі функції в клітині.
КЛІТИННИЙ ЦЕНТР
Опис: два циліндричні тільця.
Функція: відіграє важливу роль під час поділу клітини.
ВКЛЮЧЕННЯ білків, жирів та вуглеводів
Опис: краплини і зерна різного розміру і форми.
Функція: переважно накопичують поживні речовини, що використовуються клітиною.