Інші завдання дивись тут ...

1. Твір «Як умру, то поховайте...» мав усі названі заголовки («Думка», «Заповіт», «Завіщаніє»)  окрім  Г «Кобзар»

 

2. Основна думка про зображені в художньому творі життєві явища називається А ідеєю

 

3. Твір «Як умру, то поховайте...» за жанром — Г ліричний вірш

 

4. Відмінність між темою та ідеєю художнього твору: тема визначає зміст твору (зображення, оспівування), а ідея визначає мету твору, заради якої він створений (заклик, співчуття, осуд, уславлення).

 

5. Історія написання вірша «Заповіт» Тараса Шевченка.

 

6. У автографі вірша такі відмінності в правописі Шевченкової доби й сучасному: як (якъ), серед (середъ), Вкраїні (вкраїні), щоб (шобъ), ревучий – ревучій, з (зъ), України (украіни), кров (кровь), і (и), не знаю (незнаю), Бога (бога), до того (поки що), поховайте та вставайте (прокиньтеся жъ брати мои), кайдани (кайданы), кров'ю (кровью), окропіте (окропите), в (въ), сім'ї (семьи), великій (велыкій), пом'янути (помянути), незлим тихим (тихим добрым).

Сучасна абетка має 33 букви, наявний знак апострофа, тобто

• випали літери ы, ь, е, ъ;

• літери и, і однозначно закріпилися за різними звуками (наприклад, звук і не передається буквою и);

• не вживається ъ в кінці слів.

 

7. У такому пафосному вірші, як «Заповіт», немає жодного знака оклику, бо палку інтонацію підкреслюють в перших двох та останніх двох строфах спонукальні речення з дієсловами-присудками в наказовому способі.

У середніх двох строфах двічі використовуються три крапки в середині речення. На мою думку, вони не тільки передають незакінчену дію, емоційне мовлення, уривчастість мови від хвилювання, а дають змогу авторові частково приховати свою думку, не розкриваючи її повністю у часи самодержавства. Згадаймо, що поплічники царя в «Заповіті» разом з іншими творами поета бачили загрозу для свого існування, засуджуючи поета на 10 років заслання без права писати і малювати.

 

8. Рядки «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте» закликають шляхом боротьби скинути гніт самодержавства, оскільки тільки таким чином можна здобути вільну державу серед інших вільних держав.

 

9. Епітети, які часто вживаються у творах усної на­родної творчості, називаються постійними (сталими). На  мою думку, постійні епітети (степу широкий, Вкраїна мила, синє море,  вража кров) у «Заповіті» підкреслюють український колорит вірша, духовну  єдність автора зі своїм народом, розуміння автором глибини народної мудрості.

 

10. Зміна ритму та інтонації при читанні «Заповіту».

У цілому в «Заповіті» можна спостерігати три градації ритму та інтонації.

• У першій строфі поет просить поховати його на рідній землі, як духовного захисника-козака  пригнобленого народу (ритм повільний, інтонація тиха та сумна). До кінця другої строфи дізнаємося, що поет як син своєї батьківщини хоче бути біля Дніпра – символу могутності народу та долі України (ритм наростає, інтонація голосніша).

• У третій  і четвертій строфі, коли рідний  Дніпро уже сприймається як символ очищення, виражене усвідомлення того, що не можна спокійно споглядати та миритися зі соціальною несправедливістю (ритм швидкий, але уривчастий, інтонація стає схвильованою, в останньому рядку навіть дещо різкою).

• П’ята строфа – це безпосередньо благословенний заклик кров'ю ворогів окропити волю, яку поет вважає священним правом свого народу  (ритм не швидкий, проте інтонація голосна, пристрасна, заклична, звук [р] вимовляючи з деяким притиском). У шостій строфі вчувається надія поета на щасливе життя народу в країні вільній серед рівних, сподівання на вдячну любов нащадків, тісно переплітається поняття громадянина та особистості  (ритм уповільнюється, урочисто-піднесена інтонація стає тихішою, як на початку твору).

 

11. Кольори та звуки гармонійно пов'язані зі змістом поетичних рядків «Заповіту». На мою думку, слова, що асоціюються з кольорами: жовтий [степ] – свобода, впевненість; блакитний [Дніпро] – задоволення, заспокоєння; зелений [кручі] – процвітання, спокій; темно-синій [море] – страх, холодність; червоний [кров] – небезпека, нетерпимість; білий [Бог] – гармонія, світло. Слова, що асоціюються зі звуками (звукопис): [Дніпро] реве.

 

12. Чи виконали українці заповіт Tараса Шевченка?

 

13.1. Матеріал про Чер­нечу гору й музей Тараса Шевченка в місті  Каневі.

 

13.2. Аналіз вірша Т Шевченка «Заповіт».

Інші завдання дивись тут ...