Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 7 клас Авраменко О.М."
1 Образ матері, яка втратила на фронті синів, наявний у вірші А «Вчителька»
2 Відповідність між назвою вірша і художнім образом
1 «Вчителька» ― В явір під вікном (молодь)
2 «Пісня про рушник» ― Б солов'їні гаї (рідний край)
3 «Чому, сказати, й сам не знаю...» ― Д стежина біля воріт (життєвий шлях)
4 «Так живуть на цій землі поети...» ― А віщі птиці (окрилення)
3 Відповідність уривка вірша з назвою
1 «... Білий світ в полатаній одежі В них ніколи ще не падав ниць» ― Д «Так живуть на цій землі поети...»
2 «Рідна мати моя, ти ночей недоспала, і водила мене у поля край села...» ― В «Пісня про рушник»
3 «... Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема» ― Г «Чому, сказати,
й сам не знаю...»
4 «Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі...» ― А «Вчителька»
4 Окрім того, що рушник — це предмет побуту, він ще є символом для українців: життєва дорога («на тім рушничкові оживе все»), доля («той рушник, простелю, наче долю»), захист(«оживе … дитинство»), безмежна любов до дітей («на ньому цвіте … материнська ласкава усмішка»), чисті почуття («оживе … вірна любов»), оберіг («провожала … і рушник … дала»), злагода («солов'їні гаї»), працелюбність («ночей не доспала… і рушник вишиваний»).
5 Приклади персоніфікації в поезії «Чому, сказати, й сам не знаю...» дивись тут аналіз вірша
6 Прокоментуйте порівняння «в … ніч посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива» з пісні «Вчителька». Як у значний мороз гине непожата нива, так кожне хвилювання за дітей забирає частину життя матері. Отже, передчасна сивина матері від переживань за дітей вдало порівнюється зі сірою почорнілістю непожатої ниви у тяжкий мороз.
Передчасна сивина – сіра почорнілість, матір – нива, переживання за дітей – тяжкий мороз для непожатих рослин.
7 Значення слів-символів вірша «Вчителька» (аналіз вірша):
сонечко («сонечко встає») ― осяяння, життя
роса («і в росі трава») ― важка праця
журавлі («і летять-летять в небі журавлі») ― плин життя
дзвінок («дзвенить дзвінок хлопчику малому») ― посвячення у школярство
зоря («Вчителько моя, зоре світова») ― світло пізнання
злива («впала чорна злива») ― жах війни
мороз («тяжкий мороз») ― лихо
8 У вірші «Так живуть на цій землі поети...» словами «Білий світ в полатаній одежі в них ніколи ще не падав ниць» можна розуміти призначення поета: не йти на компроміс зі своєю совістю, а в «полон до слова взяти небо, щоб воно з людиною жило»
9 У вірші «Так живуть на цій землі поети...», на думку ліричного героя, поети виконують особливу роль у житті суспільства: пошук істини («привчені до шукання»), утвердження вічних цінностей («взявши вічність»), оспівування прекрасного («роблять цвіт-мережі»), надихання народу на звершення («радість визволяючи з біди»), заклик жити по совісті («білий світ в полатаній одежі в них ніколи ще не падав ниць»), оспівування працелюбності («привчені до … праці»), бути провісниками сподівань свого народу («пускають віщих птиць»).
10 «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю...», «Вчителька» — це літературні твори, які стали народними. Ці твори близькі до української народної творчості символізмом, повторами, умовною сюжетністю, глибинним розкриттям душевних переживань та почуттів ліричного героя (вони розкривають моральні людські цінності: материнську любов, ставлення до рідного краю, повагу до людини, служіння своєму народові).
11 Епітети в «Пісні про рушник» дивись тут: аналіз вірша
12 Твір «У чому секрет успіху пісень А. Малишка, які стали народними?»