Інші завдання дивись тут ...

1 Образ матері, яка втратила на фронті синів, наявний у вірші  А «Вчителька»

 

2 Відповідність між назвою вірша і художнім образом

1 «Вчителька»  ― В явір під вікном (молодь)

2 «Пісня про рушник» ― Б  солов'їні гаї (рідний край)

3 «Чому, сказати, й сам не знаю...» ―  Д стежина біля воріт (життєвий шлях)

4 «Так живуть на цій землі поети...» ― А віщі птиці (окрилення)

 

3 Відповідність уривка вірша з назвою

1 «... Білий світ в полатаній одежі В них ніколи ще не падав ниць» ― Д «Так живуть на цій землі поети...»

2 «Рідна мати моя, ти ночей недоспала, і водила мене у поля край села...» ― В «Пісня про рушник»

3 «... Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема» ― Г «Чому, сказати,

й сам не знаю...»

4 «Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі...» ― А «Вчителька»

 

4 Окрім того, що рушник — це предмет побуту, він ще є символом для українців: життєва дорога («на тім рушничкові оживе все»), доля («той рушник, простелю, наче долю»), захист(«оживе … дитинство»), безмежна любов до дітей («на ньому цвіте … материнська ласкава усмішка»), чисті почуття («оживе … вірна любов»), оберіг («провожала … і рушник … дала»), злагода («солов'їні гаї»), працелюбність («ночей не доспала… і рушник вишиваний»).

 

5 Приклади персоніфікації в поезії «Чому, сказати, й сам не знаю...» дивись тут аналіз вірша

 

6 Прокоментуйте порівняння «в … ніч посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива» з пісні «Вчителька». Як у значний мороз гине непожата нива, так кожне хвилювання за дітей забирає частину життя матері. Отже, передчасна сивина матері від переживань за дітей вдало порівнюється зі сірою почорнілістю непожатої ниви у тяжкий мороз.    

Передчасна сивина – сіра почорнілість, матір – нива, переживання за дітей – тяжкий мороз для непожатих рослин.

 

7 Значення слів-символів вірша «Вчителька» (аналіз вірша):

сонечко («сонечко встає») ― осяяння, життя

роса («і в росі трава») ― важка праця

журавлі («і летять-летять в небі журавлі») ― плин життя

дзвінок («дзвенить дзвінок хлопчику малому») ― посвячення у школярство

зоря («Вчителько моя, зоре світова») ― світло пізнання

злива («впала чорна злива») ― жах війни

мороз («тяжкий мороз») ― лихо

 

8 У вірші «Так живуть на цій землі поети...» словами «Білий світ в полатаній одежі в них ніколи ще не падав ниць» можна розуміти призначення поета: не йти на компроміс зі своєю совістю, а в «полон до слова взяти небо, щоб воно з людиною жило»

 

9 У вірші «Так живуть на цій землі поети...», на думку ліричного героя, поети виконують особливу роль у житті суспільства: пошук істини («привчені до шукання»), утвердження вічних цінностей («взявши вічність»), оспівування прекрасного («роблять цвіт-мережі»), надихання народу на звершення («радість визволяючи з біди»), заклик жити по совісті («білий світ в полатаній одежі в них ніколи ще не падав ниць»), оспівування працелюбності  («привчені до … праці»), бути провісниками сподівань свого народу («пускають віщих птиць»).

 

10 «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю...», «Вчителька» — це літературні твори, які стали народними. Ці твори близькі до української народної творчості символізмом, повторами, умовною сюжетністю, глибинним розкриттям душевних переживань та почуттів ліричного героя (вони розкривають моральні людські цінності: материнську любов, ставлення до рідного краю, повагу до людини, служіння своєму народові).

 

11 Епітети в «Пісні про рушник» дивись тут: аналіз вірша

 

12 Твір «У чому секрет успіху пісень А. Ма­лишка, які стали народними?»

Інші завдання дивись тут ...