§ 6. МЕТОД СВІТЛОВОЇ МІКРОСКОПІЇ. ЗБІЛЬШУВАЛЬНІ ПРИЛАДИ ТА ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯПРАВИЛА РОБОТИ ЗІ СВІТЛОВИМ МІКРОСКОПОМ.

1. Переносячи мікроскоп, одну руку розмістіть під його корпусом, а іншою три­майте за корпус.

2. Не нахиляйте оптичні прилади: з них можуть випасти й розбитись окуляри.

3. Після роботи поверхню окулярів та об'єктиви потрібно протерти м'якою чистою серветкою. У жодному разі не торкайтесь їх пальцями!

4. Обережно поводьтеся з мікропрепаратами. Після завершення роботи їх потрібно перенести на спеціальні лотки. При цьому беріть їх двома пальцями так, щоб не торкатися горизонтальної поверхні.

5. Переносячи мікроскоп, переконайтеся, що на його предметному столику не залишилося мікропрепарату. Інакше він може впасти й розбитись.

6. Не складайте мікропрепарати купками, це може їх пошкодити.

7. Якщо поверхню мікропрепарату забруднено, її слід протерти м'якою чистою серветкою.

8. Під час досліджень за допомогою оптичних приладів дотримуйтеся чистоти і порядку на робочому місці. Приберіть усі зайві предмети: одяг, сумки, їжу тощо.

9. Під час замальовування об'єктів дослідження зошит або альбом для малю­вання мають бути праворуч від оптичного приладу. Це дає змогу одночасно спостерігати за об'єктом дослідження та замальовувати його. Об'єкт замальовуйте простим олівцем, розфарбуйте кольоровими. Малюнок має бути досить великим, щоб його деталі було чітко видно. Головна вимога до малюнка - правильне відображення форми об'єкта, співвідношення роз­мірів (довжини, ширини). На малюнку потрібно позначити складові частини об'єкта.

10. Запам'ятайте: оптичні прилади коштують дорого. Пошкодивши їх навіть нена­вмисно, ви позбавите можливості вивчати чарівний навколишній світ і себе, і своїх колег.

РОБОТА ЗІ СВІТЛОВИМ МІКРОСКОПОМ.

Хід роботи

1. Повторіть правила користування мікроскопом.

2. Поставте мікроскоп штативом до себе на відстані 5-10 см від краю стола.

3. Роздивіться окремі деталі будови світлового мікроскопа: тубус, окуляр, об'єктиви, штатив з предметним столиком та дзеркалом, гвинти налаштування чіткості зображення. Підготуйте мікроскоп до роботи. В отвір предметного столика спрямуйте світло дзеркалом.

4. На предметний столик покладіть мікропрепарат, для дослідження.

5. Використовуючи великий гвинт, плавно опустіть тубус так, щоб нижній край об'єктива опинився на відстані 1-2 мм від препарату.

6. В окуляр дивіться одним оком, не закриваючи іншого.

7. Дивлячись в окуляр, за допомогою гвин­тів повільно піднімайте тубус, доки не з'явиться чітке зображення об'єкта.

8. Спочатку розгляньте об'єкт дослідження за малого збільшення мікроскопа, згодом - за великого. Для цього слід перевести об'єктив великого збільшення в робоче положення. За допомогою великого гвинта опускайте тубус так, щоб об'єктив майже торкався препарату. Увага! Дивіться, як опускається тубус не в окуляр, а збоку. Потім, дивлячись в окуляр, повільно під­німайте тубус за допомогою малого гвинта, доки в полі зору мікроскопа не з'явиться зображення об'єкта дослідження.

9. Визначте кратність збільшення об'єкта дослідження.

10. Замалюйте об'єкт дослідження.

11. Після роботи мікроскоп обережно поставте у футляр.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. Об'єкт дослідження за допомогою світлового мікроскопа можна максимально збільшити до: а) 10-25 разів; б) 3000 разів; в) 10 000 000 разів.

2. Для розглядання будови клітини використовують: а) ручну лупу; б) штативну лупу; в)світловий мікроскоп.

3. Для вивчення найдрібніших структур клітини використовують: а) штативну лупу; б) світловий мікроскоп; в)електронний мікроскоп.

Дайте відповідь на запитання.

1. Для чого використовують ручну та штативну лупу? Лупа - найпростіший збільшувальний прилад. За допомогою ручної та штативної лупи досліджують будову різних біологічних об'єктів, можна роздивитися форму клітин.

   Ручна лупа склада­ється зі збільшувального скла, вставленого в оправу з ручкою, збільшує предмети в 2-20 разів.

   Штативна лупа має в оправі два збільшувальних скла, що закріплені на підставці - штативі. Цю частину приладу називають окуляром (від лат. окулус - око). До штатива прикріплено дзеркало та предметний столик з отвором. Об'єкт, який розглядають, кладуть на столик і за допомогою дзеркала встановлюють його найзручніше освітлення. Штативна лупа може збільшувати об'єкти дослідження в 10-25 разів.

 

2. Яка будова світлового мікроскопа? Завдяки чому він збільшує об'єкти дослідження?  

Мікроскоп (від грецьких слів мікрос - малий і скопео - дивлюся) — це збільшувальний прилад, який дозволяє розглядати предмети дуже малого розміру. За його допомогою вивчають внутрішню будову клітин.

     Світловий мікроскоп застосовують під час роботи з дрібними прозорими або напівпрозорими об'єктами, методи досліджень за його допомогою називають світловою мікроскопією. Світловий мікроскоп складається з корпусу (основа, штатив, тубус, предметний столик) та елементів оптичної систе­ми, через які проходить світло (увігнуте дзеркало, діафрагма, револьверна насадка з об'єктивами, окуляр).

У верхню частину тубуса (спеціальна трубка) вставляють окуляр (в оправі окуляра містяться збіль­шувальні скельця через які дослідник розглядає об'єкт дослідження), на нижній частині тубуса кріпиться револьверна насадка з об'єктивами (від лат. об'єктум – предмет, містить кілька збільшувальних скелець, які обернені до об'єкта вивчення), тубус з'єднаний зі штативом, який має змінний кут нахилу та два гвинта (за допомогою великого гвинта - макрогвинта для грубого налаштування чіткості - та малого гвинта - мікрогвинта для точного налаштування чіткості - об'єкт дослідження  наближують до або віддаляють від об'єктива), до штатива прикріплюється предметний столик (на нього кладуть об'єкт дослі­дження і закріплюють за допомогою двох гнучких тримачів), у центрі предметного столика є отвір, під ним розміщується діафрагма (для регулювання контрастності та яскравості зображення: якщо діафрагма закрита, зображен­ня дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю від­крита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене) та дзер­кало (один бік дзеркала плаский, інший - уві­гнутий, дзеркало можна повертати, за його допомогою вловлюють світло і спрямовують на об'єкт дослідження, тобто використовують для налаштування найкращого освітлення препарату, при меншому збільшенні об'єкта дослідження слід викорис­товувати плаский бік дзеркала, при більшому збільшенні або за слаб­кого освітлення використовують увігнутий бік дзеркала), нижня частина мікроскопа називається основою.

     На об'єктиві та окулярі цифрами позначено збільшення, яке вони забез­печують. Якщо на корпусі окуляра зазначено цифру 15. Це озна­чає збільшення в 15 разів. На об'єктиві є цифра 20. Це збільшення в 20 разів. Якщо перемножити ці цифри (15 х 20 = 300), то визначимо загальне збільшення, яке становитиме 300.

    Через об'єкт дослідження проходить потік променів світла, який  потрапляє на лінзи об'єктива та окуляра, завдяки чому зображення збільшується. Сучасні світлові мікроскопи здатні збільшувати об'єкти досліджен­ня аж до 3000 разів.

3. Що можна вивчати за допомогою електронного мікроскопа? 

За допомогою електронного мікроскопа вивчають найдрібніші структури клітини. Його розробили на початку 30-х років XX сторіччя, а для наукових дослі­джень почали застосовувати дещо згодом. За допомогою сучасного електронного мікроскопа можна збільшу­вати зображення до 10 000 000 разів!