1. Потрапити в край вічного проміння прагне лірична героїня вірша (В) «Тиша морська».

2.       Про солов'я йдеться у вірші (Б) «Співець».

3. Установіть відповідність.

Назва вірша

Уривок

1 «Мрії»

А Погляд мій спускався нижче, На того, хто розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: «Убий, не здамся!»

2 «Співець»

Д А соловейко троянді вродливій Так любо співав,

Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав…

3 «Тиша морська»

Г Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в світі!

4 «Як дитиною бувало»

В «Що, болить?» — мене питали, Але я не признавалась — Я була малою горда, — Щоб не плакать, я сміялась.

4. Розкажіть про дитинство Лесі Українки. Що змалку впливало на формування обдарованої й освіченої дівчини?

5. У вірші Лесі Українки «Мрії» лірична героїня має більше поваги до того, хто не здається. Це свідчить про мужність та віру поетеси, що боролась з важкою недугою.

6. Лірична героїня вірша «Як дитиною, бувало...» в дитинстві, коли падала і був біль, не засмучувалась і сміялася. Адже це був біль короткочасний. У час хвороби вона терпіла біль, але із сумом визнавала, що він постійний та невиліковний. Не так легко було переживати хворобу сміхом крізь сльози.

7. Як ви розумієте словосполучення безпощадна зброя сміху у вір­ші «Як дитиною, бувало...»? Чому її найбільше боїться лірична ге­роїня?

8. Усно опишіть своїми словами морський пейзаж у вірші Лесі Україн­ки «Тиша морська».

9. У вірші «Тиша морська» Леся Українка створила образ «краю вічно­го проміння». Для поетеси таким краєм могло би бути життя без болю. Подібний «край вічного проміння» існує в уяві людей, хто має прагнення чи мрії, не боїться змін. До нього треба прагнути, щоб не стати байдужим.

10.  Чому лірична героїня вірша «Співець» протиставляє себе солов'ю?

11. Епітети з вірша Лесі Українки «Тиша мор­ська»: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, країна світла, золотиста блакить, вітрила білі, тихий плескіт, хвилечка перлиста, малим човенцем, стежечка золотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння. Вони підкреслюють зачарованість природою, душевний спокій та гармонію природи, надають художньої виразності думкам ліричної героїні.

12. Приклади персоніфікації у вірші Лесі Українки «Співець»: грала роса, усміхалась краса, палала троянда, пролетів час, спускається нічка, вітер зітха та сумує, пісня розквітла, грала промінням роса; місяць кида проміння, гаряча мова зломила зиму, рожа красує.

13.1. Вивчити напам'ять вірш Лесі Українки «Як дитиною, бувало...».

13.2. Намалювати ілюстрацію до вірша Лесі Українки «Співець» (за ба­жанням).