Олександр Пушкін написав багато чудових казок для дітей. Вони перекладені на українську мову. Казки переважно віршовані, тому легко читаються.    Ось ми на березі моря казки «Про рибака і рибку». Золота рибка виконує  бажання  захланної бабки. Казка

   Китайська народна казка «Пензлик Маляна» показує нам чарівну силу мистецтва. Це проявляється у тому, що пензлик оживав тільки малюнки з добрими намірами. Пензлик слухався тільки руки хлопчика, бо він мав доброзичливе серце. Для селян Маляна створював засоби праці, допомагав

   Нещодавно я прочитала казку братів Грімм «Пані Метелиця». Як у кожній казці добро перемогло зло.     Пасербиця старанно працювала, винагородою для неї стало золото. Воно не змінило її, дівчина надалі залишилась сердечною та працьовитою. Ледащиця повернулась

    Цикл розповідей Синдбада включає сім казок. Усі вони про подорожі та незвичайні пригоди.   Синдбад був купцем, доволі багатим, любив гроші. Та разом з тим  великим мрійником, прагнув багато знати, любив все нове та незвідане. Рішуче змінював своє життя. Знову та знову

   «Тисяча і одна ніч» є відомою збіркою арабських народних казок. Їх сюжети цікаві та різноманітні.     Якби я була художницею, тоді обкладинку уявляю такою. Намалюю синє нічне небо. По ньому розкину багато зірок. Вони будуть не білими, а різнокольоровими. Адже

Весна-красна прилетіла. Вбрання вже позеленіло, Все швиденько зацвіло. І старенька наша слива Білосніжна та красива. Літо – літечко настало. Сонце теплом зігрівало. Пролетів час у саду… Швидко я туди біжу. Очі свої відкриваю, Подивом усіх вітаю. Бо черешні червоніють, Скоро яблука

  Лежить самотній папірець. Беру його та олівець. Вмить білизна його зникає, Цифра та літера засяє. Сіреньким слідом навкруги Ти ним розумно поведи, Задачу й вправу розв’яжи. Тут ручка – суперник мого олівця Папір не хоче поділить. Та олівець не розгубивсь, Намалював картинку

Фіолетові невеличкі Заховалися у травичці, Голівки піднімають, Коли сонечко вітають. Восени серед перших з’явились , Трьома пелюстками вкрились, Тоненьке стебельце мають. Квіти __________ називають.    

У моєму рідному краї Краса навкруги розцвітає. Люди привітними стали, Бо хочуть вільними бути. Родюча земля-мати Буде нас захищати. А мова її солов’їна Буде у піснях лунати. Тебе не зраджу ніколи, Моя рідна мово!  

Маленький коник-стрибунець Собі в траві блукає. Для квітів, молодець, Мелодію заграє.   Не раз буває в лісі, Коли серед гілок, Співучої пташини Не чути голосок.   Адже вона не хоче Змагатися із тим, Хто має гарну скрипку Та золотий смичок.   Напевно, в цілім гаю Нікого більш не знаю,

Темно навкруги Шелестять листочки. Прощаюся із кішкою Та біжу до ліжка. Сниться серед ночі Лагідне м’яв, м’яв, Я в дивній країні З кішкою гуляю. Потім серед ночі Розплющую очі, Щоб швиденько стати Й мамі розказати.      

Місяць забруднився, Дивацтвами накрився. Сонце тут же стало. І всіх все здивувало. Вранці півень полетів, Коврик дивно заскрипів, Телевізор зашумів. Ґава  ґавів наловила, В гаю сову розбудила. Курка крилами махала. Шафа рівно не стояла, Ваза зі стола упала, Табуретку розламала. Лампа

Перше вересня настало, Літо геть помандрувало. Знову чути нам дзвінок – Пора учням на урок!   Всі сідають знов за партии Мудрі книги розгортати. Школа будить нас зрання Та дає всім нам знання.    

 Якщо хворі ми, Сум переважає. Що тоді робити З нас ніхто не знає. У кутку портфель Самотній лежить. Його не відкриваєм, Книжок ми не читаєм. І хоча щодня Будять нас зрання, Найкраще, коли Не хворіть ніколи, Усміхатись уві сні Та ходить до школи.  

   На невисокому пагорбі мого міста височіє пам’ятник жертвам голодомору 31-33 років. Нещодавно відбулося його урочисте відкриття. Ми бачимо матір Божу, що простягає до нас свої руки, ніби хоче обійняти нас та захистити від усіх негараздів. Руки її прийняли велику жертву нашого