ТЯМУЩИЙ КОТИК
Ну й розумний же наш котик!
Де такий і взявся?!
Чи у школі де навчався?
Чи такий вже вдався?
Казку хоч яку вам скаже,
про жар-птицю, змія,
пісню всяку заспіва вам —
чиста чудасія!
Звідки ж котик теє знає?
Він книжки читає;
і читає, й розбирає
та на ус мотає.
Тема: поетична розповідь про тямущого котика, бо він вдумливо читає книжки.
Головна думка: «Ну й розумний же наш котик!».
Мета: заклик бути вдумливими читачами.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «чиста чудасія».
Персоніфікація: «котик … казку … скаже, пісню … заспіва, … книжки читає… розбирає…».
Риторичні запитання: «Де такий і взявся?!», «Чи у школі де навчався?», «Чи такий вже вдався?».
Риторичні оклики: «Ну й розумний же наш котик!», «…чиста чудасія!».
Фразеологізм: «на ус мотає».
Повтори: «книжки читає; і читає…».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
каз |
ку |
хоч |
я |
ку |
вам |
ска |
же |
про |
жар |
пти |
цю |
змі |
я |
|
|
пі |
сню |
вся |
ку |
за |
спі |
ва |
є |
чи |
ста |
чу |
да |
сі |
я |
|
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U
Рими: взявся – навчався – вдався, змія – чудасія, зна – читає – розбирає – мотає.
Дитячий віршик переконує в тому, що треба вдумливо читати книжки.
У першій строфі лірична героїня не може нахвалитися своїм розумним котиком.
У наступній строфі пояснює чому її котик тямущий – може казку розказати, пісню заспівати.
В останній строфі розкриває читачеві секрет знань – її котик «книжки читає; і читає, й розбирає та на ус мотає».
Вдумливе читання збагачує знаннями, тренує пам'ять, робить гарними співрозмовниками.
Настрій: радісний, захоплений, грайливий.
Який спосіб читання книжок подобається найбільше
Ми маленькі читачі — дум розумних збирачі