ТЯМУЩИЙ КОТИК

Ну й розумний же наш котик!

Де такий і взявся?!

Чи у школі де навчався?

Чи такий вже вдався?

 

Казку хоч яку вам скаже,

про жар-птицю, змія,

пісню всяку заспіва вам —

чиста чудасія!

 

Звідки ж котик теє знає?

Він книжки читає;

і читає, й розбирає

та на ус мотає.

 

Тема: поетична розповідь про тямущого котика, бо він вдумливо читає книжки.

Головна думка: «Ну й розумний же наш котик!».

Мета: заклик бути вдумливими читачами.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «чиста чудасія».

Персоніфікація: «котик … казку … скаже, пісню … заспіва, … книжки читає… розбирає…».

 

Риторичні запитання: «Де такий і взявся?!», «Чи у школі де навчався?», «Чи такий вже вдався?».

Риторичні оклики: «Ну й розумний же наш котик!», «…чиста чудасія!».

Фразеологізм: «на ус мотає».

Повтори: «книжки читає; і читає…».

 

Кількість строф: три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

каз

ку

хоч

я

ку

вам

ска

же

про

жар

пти

цю

змі

я

 

 

пі

сню

вся

ку

за

спі

ва

є

чи

ста

чу

да

сі

я

 

 

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U

 

Рими: взявся – навчався – вдався, змія – чудасія, зна – читає – розбирає – мотає.

 

Дитячий віршик переконує в тому, що треба вдумливо читати книжки.

У першій строфі лірична героїня не може нахвалитися своїм розумним котиком.

У наступній строфі пояснює чому її котик тямущий – може казку розказати, пісню заспівати.

В останній строфі розкриває читачеві секрет знань – її котик «книжки читає; і читає, й розбирає та на ус мотає».

Вдумливе читання збагачує знаннями, тренує пам'ять, робить гарними співрозмовниками.

 

Настрій: радісний, захоплений, грайливий.

 

Який спосіб читання книжок подобається найбільше

Ми маленькі читачі — дум розумних збирачі