Тема: розповідь про дитинство Тараса Шевченка.

Головна думка: «Не помилився батько — з Тараса Шевченка вийшов великий художник і народний поет».

Мета: розповісти про нелегке дитинство Великого Кобзаря, заклик оправдати надії батьків.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Будова твору

План

План

Персонаж: оповідач.

Розповідь ведеться від імені оповідача.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

     Дорогі, найрідніші для дітей мати й батько. Вони ночей недосипають, милують, ростять, плекають¹ дітей. І Тарас любив свою ніжну, ласкаву трудівницю-маму. Вона часто хворіла і, коли йому було дев'ять років, тяжко занедужала й померла. Гірко плакав Тарас за ненькою, але що можуть допомогти сльози? Другого дня викопали у вишняку² яму і там, як заповідала мати, поховали її.

    Тяжке життя настало для сиріт. Нікому було приголубити, їсти зварити, сорочку випрати, за господарством догля­нути. Батько щодня на панщині, змарнів. Тяжко-важко жилося сиротам. Так Шевченко пізніше й писав: «Тяжко-важко в світі жити сироті без роду…».

     Батько часто вирушав з панською хурою³ в далеку дорогу і застудився. Зима була дуже люта, а одежина яка там у кріпака — бла­генька⁴: свита з дірками, що аж вітер поза спиною гуляє. Привезли здалеку зовсім хворого. Недовго лежав Григо­рій Іванович. Перед смертю батько лас­каво подивився на Тараса і сказав, що з господарства синові нічого не треба: з нього вийде неабищо⁵. Не помилився батько — з Тараса Шевченка вийшов великий художник і народний поет...

^{1. Плекають — дуже турбуються.}

^{2. Вишняк — вишневий сад.}

^{3. Xyра — великий віз або сани для перевезення вантажів.}

^{4. Благенька — стара, зношена.}

^{5. Неабищо — щось незвичайне.}

Великий Кобзар українського народу Тарас Шевченко – видатний художник

Текст – розповідь про людину, іменем якої названо вулицю у твоєму місті (селі)

Степан Васильченко «У БУР'ЯНАХ»

Матеріал про Чернечу гору й музей Тараса Шевченка в місті  Каневі