ДОЩОВА ОСІНЬ
Водить осінь хороводи
то із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
із плащами завели: —
Ах, як довго у неволі,
у темниці ми були.
Та вернулися тумани,
Задощило1 в небесах, —
і ми знову у пошані,
знов нас носять на руках.
І прийшли тоді до згоди
парасолі і плащі,
що найбільша насолода —
це коли ідуть дощі.
(А. Качан)
1. Задощило — почалися дощі.
Тема: поетична розмова парасоль та плащів про дощову осінь.
Головна думка: «найбільша насолода — це коли ідуть дощі».
Мета: у природи нема поганої погоди.
Художні засоби
Персоніфікація: «водить осінь хороводи», «на прогулянку виходять
парасолі і плащі», «розмову парасолі із плащами завели», «вернулися тумани», «ми знову у пошані», «прийшли … до згоди парасолі і плащі».
Метафора: «нас носять на руках».
Гіпербола: «найбільша насолода — це коли ідуть дощі».
Повтори: «то із листя, то з дощів», «у неволі, у темниці».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
во |
дить |
о |
сінь |
хо |
ро |
во |
ди |
|
то |
із |
ли |
стя |
то з |
до |
щів |
|
|
на |
про |
гу |
лян |
ку |
ви |
хо |
дять |
|
па |
ра |
со |
лі |
і |
пла |
щі |
|
/—U/—U/—U/—U/
/—U/—U/—U/—
/—U/—U/—U/—U/
/—U/—U/—U/—
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: дощів – плащі, парасолі – неволі, завели – були, тумани – пошані, небесах – руках, згоди – насолода, плащі – дощі.
Цікавий вірш про осінь, коли навіть дощова погода по-своєму гарна.
У першій строфі ліричний герой розповідає про прихід осені, коли частішають дощі, а вітер відриває і носить листя («Водить осінь хороводи то із листя, то з дощів»). Дорослі у плащах з парасольками в руках поспішать по своїх справах, а дітвора залюбки полічить калюжі («На прогулянку виходять парасолі і плащі»).
У другій строфі наголошується, що часті дощі – одна із ознак осені, адже парасолі та плащі «довго у неволі… були».
У третій строфі передана радість і від змін («та вернулися тумани, задощило в небесах»), і від гармонії у природі («знов нас носять на руках»).
У четвертій строфі автор переконує читача, що в природи нема поганої погоди, нехай навіть бодай хтось один відчує, що «найбільша насолода — це коли ідуть дощі».
Власна казка про країну, в якій весь час іде дощ
Ставлення до дощової погоди, дощу
Діалог з хлопчиком, який відмовляється брати парасольку, коли надворі дощить
Казка про те, як друзі допомогли соловейкові одужати
Текст-міркування про необхідність дощу
Яка погода тобі найбільше подобається
Де заховатися від грози чи блискавки?
Спостереження як приходить до нас осінь