Тема: зображення відїзду внучки та сум бабусі.

Ідея: заклик любити своїх рідних, частіше провідувати, не залишати їх надовго.

Художні засоби.

Епітети: дитячим сміхом, вікової звички, малесенькі дитячі черевички, у спорожнілу хату, тихенько опустила, горіховий листок.

Метафора: дитячим сміхом бризнувши в зело, за повелінням вікової звички перекотилось літо за село, осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном.

Персоніфікація: курява вляглась, вийшли в небо зорі-жаровички.

Анафора: І вийшли в небо зорі-жаровички,

               І тихо бабка посеред села…

Зменшувальні суфікси: черевички, рученя, жаровички, малесенькі.

Забула внучка в баби черевички...

Дитячим сміхом бризнувши б зело.

За повелінням вікової звички

Перекотилось літо за село.

Махнуло рученя в бензовозі —

І курява вляглась після коліс.

А бабка все стояла на дорозі,

Хустинкою торкаючись до сліз.

І вийшли в небо зорі-жаровички,

І тихо бабка посеред села

Малесенькі дитячі черевички

У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила.

Торкнулась черевичків перед сном —

І осінь їй тихенько опустила

 

Горіховий листок перед вікном.

   

  • Настя
    большое спасибо! очень хороший сайт. wink мне очень понравился стих
    13 січня 2016 17:45