Інші правила дивись тут...

В українській мові можуть чергуватися голосні звуки [о] – [і], [е] – [і] в коренях і суфіксах слів.

Звуки

Правило

Приклади

[о] – [і]

[е] – [і]

Звук [о], [е] маємо у відкритих скла­дах,

а звук [і] – у закритих складах.

Найчастіші випадки чергування.

Інколи [і] може вживатись у відкритому складі, якщо далі

йдуть суфікси –ець або –ок: стілець, бо стільця; кілок, бо кілка.

кінь – коня

вільний – воля

колесо – коліс

[е] – нуль звука

(випадає)

Маємо звук [е], якщо при словозміні сумнівний звук випадає.

день – дня, серпень – серпня,

пень – пня, грудень – грудня.

[е] – [і]

У коренях дієслів звук [і] маємо перед

суфіксами –а– (–я–), –ува– та

в похідних від цих дієслів іменниках на -нн-(я).

пекти – випікати – випікання

чекати – очікувати – очікування

коренитися – викорінювати – викорінення

перелетіти – перелітати – літання

Чергування [о], [е] з [і] може відбуватися і в суфіксах: гордість — гор­дості.

 

Деколи чергування [е] – [і] «приховано» на письмі бук­вами є – ї: Чугуїв [чугу́йів] – до Чугуєва [чугу́йева].

 

Чергування [о], [е] з [і] характерне для незапозичених слів: село — сільський, покора — покірний. В іншомовних словах найчастіше це чергування не відбувається: профіль — профілю.

Інші правила дивись тут...