БУДОВА СЛОВА

У слові є основа і закінчення.

ЗАКІНЧЕННЯ — змінна частина слова. Закінчення слугує для зв'язку слів у реченні, також за допомогою закінчень можна утворити різні форми того самого слова.

Закінчення виділяють прямокутником □: .

Слово метелик має нульове закінчення, його позначають метелик□. Воно не виражене в мовленні звуком і не позначається буквою. При змінюванні слова на місці нульового з'являється інше закінчення: метелик[а], метелик[ом], метелик[ові]

Щоб знайти закінчення, треба змінити слово (за допомогою закінчень утворюються різні форми того самого слова) : гор[а], гор[и], гор[ою].

Відмінювання іменників-істот (зверніть увагу на питання):

^{питання до істот}	^слово
хто?	метелик[]
нема кого?	метелик[а]
даю кому?	метелик[у], метелик[ові]
бачу кого?	метелик[а]
задоволений ким?	метелик[ом]
на кому? у кому? по кому?	метелик[у]
гей	метелик[у]

Відмінювання іменників-неістот (зверніть увагу на питання):

*питання до неістот*	*слово*
що?	квітк[а]
нема чого?	квітк[и]
даю чому?	квітц[і]
бачу що?	квітк[у]
задоволений чим?	квітк[ою]
на чому? у чому? по чому?	квітц[і]
гей	квітк[о]

ОСНОВА — частина слова без закінчення. Основа слова передає його основне значення.

Слова з однаковою основою мають переважно однакове значення (небо, неба, небом).

Основу позначають знизу квадратною дужкою: .

Основа слова може складатися з кореня, префікса і суфікса.

Корінь є обов'язковою частиною основи!

Фермер[]. У слові фермер основа фермер-, нульове закінчення (змінимо фермер[а], фермер[ом]), корінь ферм- (підберемо спільнокореневі ферма, фермерський), суфікс –ер.

КОРІНЬ — незмінна частина основи. Корінь слова — це головна значуща частина слова, яка однакова для всіх спільнокореневих слів і виражає їхнє загальне лексичне значення.

Корінь позначаємо угорі горизонтальною дужкою: .

Слова, які мають спільну частину (корінь), однакову за звучанням і значенням, називають спорідненими, або спільнокореневими. У корені «зберігається» лексичне значення, яке об'єднує всі споріднені слова.

Наприклад, слова літо, літечко, по–літньому, влітку, літувати зв'язані загальним лексичним значенням (віднесеність до пори року, що настає після весни) і мають спільну частину –літ–. Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,— це різні корені (тому слова літак, літо — не спільнокореневі, бо в них корені різні за значенням).

Щоб визначити корінь, добираємо спільнокореневі слова та шукаємо однакову частину, наприклад: родина, народ, родичка, народність, родити.

У результаті чергування звуків корінь може видозмінюватися (мати різний звуковий склад). У корені слова можуть чергуватися голосні [о]—[і], [е]—[і], також чергуватися приголосні звуки [г к х] — [з' ц' с'] — [ж ч ш], уподібнюватися звуки, наприклад, друг – друзі – дружний; рідня – родина; вітер – вітряно.

Слід розрізняти спільнокореневі слова й форми слова. Спільнокореневі слова — це різні слова, а форми слова мають ту саму основу, але різні закінчення. Наприклад, спільнокореневі слова (чай, чайний, чаювати) і форми слова чай (чай, чаю, чаєм).

Слово корінь — багатозначне. Адже, корінь — орган рослини, без якого вона не зможе жити; також зуб має корінь; на уроках математики вчаться знаходити корінь рівняння; початок чого-небудь, наприклад, кожен людський рід має свої корені — це прадідусі й прабабусі, а на уроках української мови ми дізнались, що корінь — це частина слова, яку позначають дужкою.

ПРЕФІКС — значуща частина слова, що стоїть перед коренем. За допомогою префіксів утворюються нові слова (схід, захід).

Префікс позначаємо так ¬:

Не плутай префікс (це частина слова) і прийменник (окреме слово)!

Префікси: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між.

У слові може бути кілька префіксів: що-най-вищий.

Окремі префікси можуть надавати словам особливої експресії, відтінку урочистості.

^{Префікси}	^{Відтінок}	^{Приклади слів}
по– + по–	експресія	попоїсти, пополохати
по– + інший префікс	експресія	порозходитися
па–, пра–, уз–	урочистість	паморозь, пагіння, прадавній, праліс, узвишшя

СУФІКС — частина основи, що стоїть після кореня, якщо в слові є закінчення, то суфікс стоїть між коренем і закінченням. За допомогою суфіксів утворюються нові слова: школа — школярі, шкільний.

Суфікс позначаємо так ^: