БУДОВА СЛОВА

У слові є основа і закінчення.

ЗАКІНЧЕННЯ — змінна частина слова. Закінчення слугує для зв'язку слів у реченні, також за допомогою закінчень можна утворити різні форми того самого слова.

Закінчення виділяють прямокутником □: .

Слово метелик має нульове закінчення, його позначають метелик□. Воно не виражене в мовленні звуком і не позначається буквою. При змінюванні слова на місці нульового з'являється інше закінчення: метелик[а], метелик[ом], метелик[ові]

Щоб знайти закінчення, треба змінити слово (за допомогою закінчень утворюються різні форми того самого слова) : гор[а], гор[и], гор[ою].

Відмінювання іменників-істот (зверніть увагу на питання):

*питання до істот*	*слово*
хто?	метелик[]
нема кого?	метелик[а]
даю кому?	метелик[у], метелик[ові]
бачу кого?	метелик[а]
задоволений ким?	метелик[ом]
на кому? у кому? по кому?	метелик[у]
гей	метелик[у]

Відмінювання іменників-неістот (зверніть увагу на питання):

*питання до неістот*	*слово*
що?	квітк[а]
нема чого?	квітк[и]
даю чому?	квітц[і]
бачу що?	квітк[у]
задоволений чим?	квітк[ою]
на чому? у чому? по чому?	квітц[і]
гей	квітк[о]

ОСНОВА — частина слова без закінчення. Основа слова передає його основне значення.

Слова з однаковою основою мають переважно однакове значення (небо, неба, небом).

Слова з однаковим закінченням, але різними основами завжди мають різні значення (сонце, море, поле).

Основу позначають знизу квадратною дужкою: .

Основа слова може складатися з кореня, префікса і суфікса. Корінь є обов'язковою частиною основи!

Фермер[]. У слові фермер основа фермер-, нульове закінчення (змінимо фермер[а], фермер[ом]), корінь ферм- (підберемо спільнокореневі ферма, фермерський), суфікс –ер.

КОРІНЬ — незмінна частина основи. Корінь слова — це головна значуща частина слова, яка однакова для всіх спільнокореневих слів і виражає їхнє загальне лексичне значення.

Корінь позначаємо угорі горизонтальною дужкою: .

Слова, які мають спільну частину (корінь), однакову за звучанням і значенням, називають спорідненими, або спільнокореневими. У корені «зберігається» лексичне значення, яке об'єднує всі споріднені слова.

Наприклад, слова літо, літечко, по–літньому, влітку, літувати зв'язані загальним лексичним значенням (віднесеність до пори року, що настає після весни) і мають спільну частину –літ–. Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,— це різні корені (тому слова літак, літо — не спільнокореневі, бо в них корені різні за значенням).

Щоб визначити корінь, добираємо спільнокореневі слова та шукаємо однакову частину, наприклад: родина, народ, родичка, народність, родити.

У результаті чергування звуків корінь може видозмінюватися (мати різний звуковий склад). У корені слова можуть чергуватися голосні [о]—[і], [е]—[і], також чергуватися приголосні звуки [г к х] — [з' ц' с'] — [ж ч ш], уподібнюватися звуки, наприклад, друг – друзі – дружний; рідня – родина; вітер – вітру.

Слід розрізняти спільнокореневі слова й форми слова. Спільнокореневі слова — це різні слова, а форми слова мають ту саму основу, але різні закінчення. Наприклад, спільнокореневі слова (чай, чайний, чаювати) і форми слова чай (чай, чаю, чаєм).

Слово корінь — багатозначне. Адже, корінь — орган рослини, без якого вона не зможе жити; також зуб має корінь; на уроках математики вчаться знаходити корінь рівняння; початок чого-небудь, наприклад, кожен людський рід має свої корені — це прадідусі й прабабусі, а на уроках української мови ми дізнались, що корінь — це частина слова, яку позначають дужкою.

ПРЕФІКС (від лат. prae – попереду і fixus – прикріплений) — значуща частина слова, що стоїть перед коренем. За допомогою префіксів утворюються нові слова (схід, захід).

Префікс позначаємо так ¬:

Не плутай префікс (це частина слова) і прийменник (окреме слово)!

Префікси: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між.

У слові може бути кілька префіксів: що-най-вищий, пере-роз-по-діл, до-по-мога.

Окремі префікси можуть надавати словам особливої експресії, відтінку урочистості.

^{Префікси}	^{Відтінок}	^{Приклади слів}
по– + по–	експресія	попоїсти, пополохати
по– + інший префікс	експресія	порозходитися
па–, пра–, уз–	урочистість	паморозь, пагіння, прадавній, праліс, узвишшя

СУФІКС — частина основи, що стоїть після кореня, якщо в слові є закінчення, то суфікс стоїть між коренем і закінченням. За допомогою суфіксів утворюються нові слова: школа — школярі, шкільний.

Суфікс позначаємо так ^:

Перш ніж позначити суфікс, необхідно:

1. Змінити слово, визначити в ньому закінчення й основу.

2. Дібрати кілька спільнокореневих слів і визначити корінь.

3. Виділити частину слова між коренем і закінченням — суфікс. Потім позначити його.

Іменникові суфікси	–ок–, –ар(–яр), –иц, –ист, –іст, –тель, –к–	місток, бджоляр, учитель, юристка
Прикметникові суфікси	–н–, –ив–, –ськ–, –еньк–	осінній, красивий, морський
Дієслівні суфікси	–и–, –а–, –ва–, –ува–, –ти–	писати, просити, зимувати