Стилі мовлення
|
Назва стилю |
Де використовують висловлювання |
Основні види (жанри) |
|
Розмовний |
У колі близьких людей, за неофіційних обставин |
Бесіда на побутову тему, лист до рідних, друзів |
|
Науковий |
У науці, освіті, техніці |
Лекція, наукова доповідь, наукова стаття, підручник |
|
Художній |
У художній літературі |
Казка, вірш, поема, оповідання, повість, роман |
|
Публіцистич ний |
У суспільному житті |
Промова, звернення, виступ, газетна чи журнальна стаття про життя суспільства |
|
Офіційно- діловий |
У юриспруденції, у службових стосунках, у стосунках між державами, у справочинстві |
Закон, постанова, наказ, статут, заява, розписка, протокол зборів (нарад, засідань), план роботи, оголошення. |
|
Церковний (конфесійний) |
У церкві, релігійній громаді |
Молитва, проповідь, богослужбові книги |
Офіційно-діловий стиль мовлення відображає потреби ділового спілкування між державами, установами, організаціями, членами суспільства ( ділові папери шкільного життя — оголошення, план роботи, заява, розписка, доручення, протокол, складають відповідно до встановленої для кожного з них форми, тобто стандарту).
Ознаки офіційно-ділового стилю:
точність, логічність, ясність, стислість у викладі думок;
використання усталених мовних зворотів;
уживання слів тільки в прямому значенні;
уживання термінів, зазначення дат і цифр;
відсутність індивідуальної манери викладу та емоційно забарвлених слів.