...

ТЕКСТ — це група речень, об'єднаних спільним змістом (темою), головною думкою та граматичними засобами.

Тема тексту — це те, про що (або про кого) в ньому йдеться, тобто зміст.

Головна думка тексту — те, заради чого створено текст (задум його автора), те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає (тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного).

Здебільшого текст має заголовок, який виражає його тему або головну думку.

Основні ознаки тексту:

пов’язаність речень за змістом (темою);

наявність головної думки;

розвиток змісту та головної думки в послідовність речень;

зв’язок між реченнями за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.

Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається тема тексту (його зміст). Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

У розповіді (йдеться про дії особи або предмета, про події, можна поставити питання що відбулося?) будова наступна: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

В описі (йдеться про ознаки предмета або особи) будова наступна: вступ (загальне враження), опис окремих частин, висновок.

У роздумі чи міркуванні (йдеться про причинно-наслідкові зв’язки між явищами, діями, ознаками) будова наступна: вступ, теза, доведення та висновок.

Тема тексту розбивається на мікротеми (основний зміст абзацу), адже кожен текст складається з кількох змістових частин – абзаців ( вони утворюються кількома реченнями, перше речення записуються з нового рядка із від­ступом, при читанні між абзацами роблять довші паузи). Речення, що передає основний зміст абзацу (мікротему), називається тема­тичним. Стисло й чітко сформульована мікротема — це пункт плану тексту.

 

    

...