Інші правила дивись тут...

5 клас

ТЕКСТ — це група речень об'єднаних спільним змістом (темою), головною думкою та граматичними засобами (речення розташовані в певній послідовності, поєднані інтонаційно).

Граматичний зв'язок полягає в розташуванні речень у певній послі­довності. Якщо, читаючи попереднє речення, ми не розуміємо про кого чи що йдеться, тоді речення треба переставити. Причому зв'язок між реченнями тексту виявляється й у дотриманні граматич­них форм окремих слів, наприклад, спочатку вживаємо іменник, а в наступному реченні варто замінити його займенником.

Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку.

Тема тексту — це те, про що (або про кого) в ньому йдеться, тобто зміст.

Головна думка тексту — задум його автора, те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, чого навчає, що хоче донести, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного. 

Мета тексту — це ціль, з якою цей текст створено. Метою текстів є: розказати комусь про щось, покри­тикувати, повідомити, навчити, застерегти, описати, роз'яснити, довести, подякувати, повідомити та ін. 

Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку, здебільшого текст має заголовок.


Основні ознаки тексту:

пов’язаність речень за змістом (темою);

наявність головної думки;

розвиток змісту та головної думки в послідовність речень;

зв’язок між реченнями за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.

 

Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. 

Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається тема тексту (його зміст). Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

У розповіді (йдеться про дії особи або предмета, про події, можна поставити питання що відбулося?) будова наступна: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

В описі (йдеться про ознаки предмета або особи) будова наступна: вступ (загальне враження), опис окремих частин, висновок.

У роздумі (есе) чи міркуванні (йдеться про причинно-наслідкові зв’язки між явищами, діями, ознаками) будова наступна: вступ, теза, доведення та висновок.

 

План тексту — це назви (заголовки) частин тексту, розміщені послідовно за змістом.

Текст складається з кількох змістовних частин — абзаців.

Вони утворюються кількома реченнями, перше речення записуються з нового рядка із від­ступом, при читанні між абзацами роблять довші паузи.

Мікротема — це основний зміст абзацу.

Речення, що передає основний зміст абзацу (мікротему), називається тема­тичним.

Пункт плану тексту — стисло й чітко сформульована мікротема.

 

ТЕКСТ-ОПИС – висловлення, у якому описують предмет, явище, особу.

До тексту можна поставити питання який? яка? яке? які?

Опис здебільшого буває частиною розповідного тексту.

 

Стилі мовлення в описах предметів:

Художній стиль

Властиві виразність, емоційність, образність, тому в ньому використовують епітети, порівняння, слова з префіксами й суфіксами, що надають тексту емоційного забарвлення та виразності.

У такому описі дають оцінку предмету.

Відчувається ставлення автора до написаного.

Науковий стиль

Подають точні відомості про предмет: вага, колір, матеріал, розмір, форма тощо, для опису використовують слова в прямому значен­ні.

Використовують терміни і числа.

Зазвичай не дають оцінку описаному предмету, кінцівка тексту відсутня.

 

Будова твору-опису тварини в художньому стилі

1. Вступ (знайомство з твариною: де живе, де ви її зустріли чи побачили тощо).

2. Основна частина (опис тварини):

• зріст і розмір, масть (забарвлення);

• форма тіла, голова, очі, вуха, лапи, хвіст;

• шерсть, шкіра, луска;

• поведінка, риси вдачі (спритна, енергійна, млява, сонна, спокійна тощо).

3. Кінцівка (ваше ставлення до тварини).

 

Інші правила дивись тут...