Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Сторінка 11. 

• Прочитай оповідання Миколи Сингаївського «Осіння гра». Простеж, як грається білка восени. «Граються білки у хованки. Граються самі з собою, з променем-зайчиком. Грається білка з білкою».

• Як змінюються її вигляд і поведінка взимку? «Білка скидає перед зимівлею руду шерсть, одягаючи сіру, теплішу, м'якшу, пухкішу шубку». Коли «завіють сніги, загудуть завірюхи», «білка сховається в дупло, вкриється пуховим хвостом і чекатиме відлиги».

• Знайди і прочитай рядки, що римуються. 

Білка на другу, сонце — за нею.

Лист за листом осінь кружляє понад землею.

Білка безжурно у хованки грає. 

Білка на зиму горіхи збирає. 

Грається променем, грається листом. 

Не розлучається з нашим дитинством.

Рими: нею – землею, грає – збирає, листом – дитинством.

• Знайди в тексті уривок, зображений на малюнку. Прочитай його, передаючи темп руху білки. «Сковзне промінь по дереву — білка за ним. Промінь на гілку — білка за променем. Зверху-донизу. Знизу-догори. Хто кого ловить — не втямиш. І не стомиться білка - стрибунка».

Що зображено на ілюстрації до оповідання Миколи Сингаївського «Осіння гра» (використай слова оповідання).

 

• Які слова автора засвідчують, що він милується звірятком? Миле звірятко.

Склади розповідь про ранню осінь, використовуючи власні спостереження і ці вислови: червоніє горобина; сонце ласкаве, лагідне; брами літа замикає осінь; край наче писанка; золотяться березові гаї, повітря прозоре, легке. 

• Збагачуй своє мовлення образними порівняннями: холодний, як лід — дуже холодний; як сніг на голову — щось раптове, несподіване; поле, мов море — не видно ні кінця, ні краю.

План до оповідання Миколи Сингаївського «Осіння гра».

 

Сторінка 12.

Прочитай оповідання Василя Сухомлинського «Соромно перед соловейком». Поміркуйте разом над відповіддю Ліди. План.

Що зображено на ілюстрації до оповідання Василя Сухомлинського «Соромно перед соловейком». 

 

• Продовжте речення: соромно перед соловейком тому, що ми залишили сміття в його оселі.

 

Сторінка 13.

• Прочитай уривок Олеся Донченка «Лісовою стежкою» з повісті «Лісничиха». Хвильки хлюпали в неї поміж пальців і здіймались ясними пухирями, в яких відбивалось на мить то жовте листя клена, то клаптик блакитного неба, то обличчя в білій хусточці.

• Попрацюйте разом! Прочитайте оповідання за частинами. Знайдіть рядки, в яких описується зовнішність дівчинки: її одяг, обличчя, очі, волосся, руки. 

«Ішла дівчинка років тринадцяти. На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця Й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя Й світлі очі. Такі світлі Й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки. Її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на верхівці дерева».

«Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані». 

«Хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилася хмарка льняного волосся, білого і легкого, як пух, — дмухне вітерець, так воно й розлетиться навколо».

• Якою зображено Улянку на малюнку? Що зображено на ілюстрації до уривку «Лісовою стежкою» повісті Олеся Донченка «Лісничиха»? 

• У яких словах розкрито ставлення дівчинки до природи? Дівчинка турботливо розмовляє з деревами, як з друзями, замічає усі зміни в природі (спостерігає за природою, милується нею та оберігає її).

— Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати сьогодні. Чи ви це, мої білокорі?

Ой, леле, не чують привіту, свічками золотими палахкотять.

— Ой, який же ти став тепер, мій лісе-брате! — думає дівчинка. — Як же ти пишно прибрався! Ось ти яка, осінь, у лісі!

• Знайдіть у тексті речення з порівняннями. Що вони додають до характеристики образу Улянки? 

«На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт». 

«Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки». 

«Її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку». 

«Йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками стиха хрускала суха гілочка або жолудь».

«Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані». 

«Хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилася хмарка льняного волосся, білого і легкого, як пух, — дмухне вітерець, так воно й розлетиться навколо».

Порівняння дають змогу предмет-порівняння конкретизувати образом-порівнянням. Порівняння додають виразності та конкретизації чомусь, привертають увагу, впливають на емоційне сприйняття.

• Поміркуйте разом над значенням виділених висловів. Очі блимають, як світлячки (очі – дзеркало душі). Йшла, наче пливла над стежкою (обережно і тихо йшла стежкою). З-під хустинки вибилась хмарка льняного волосся (симпатична білява дівчинка). Сестри-берізки свічками золотими палахкотять (пожовкло листя на березах).

План до уривку Олеся Донченка «Лісовою стежкою» з повісті «Лісничиха». 

Пофантазуйте! Про щоб ви запитали Улянку, якби зустрілися з нею?

• Як інакше можна назвати це оповідання? «Улянка-кульбабка».

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...