Інші КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ дивись тут  

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. Варіант 1

                                     СМІЛИВЕЦЬ

       На вигоні — чималенький гурт дітлахів зібрався. А понад малятами височіє Віталик. Щось захоплено розказує, руками розмахує. Підійшов і Тимко до гурту, слухає.

— Поїхали ми з татом у Гутленську пущу, — розказує Віталик. — Та ви, мабуть, і не знаєте, що таке пуща. Звідки ж вам знати, малі ще. Пуща — це великий, дрімучий ліс. Тато поставив мотоцикла на галявині, каже: «Ти збирай отут суниці, а я пройдуся по ділянці, ліс огляну». Ну й суниці в пущі! Ви таких не бачили й не куштували. Завбільшки як сливи-угорки, а смачні — ну, як морозиво! Збираю я суниці, аж гульк — вовк поміж соснами стоїть. Здоровенний вовцюга, ікла з пащі стирчать, з очей іскри сиплються, шерсть на спині настовбурчилась...

   Хтось із малят важко зітхнув, а в білявенької Оксанки аж бант на голові затремтів. Над вигоном залягла насторожена тиша. Тільки чути було, як хрумкає неподалік траву бичок Болобан, прип'ятий мотузкою.

— Ну, я не розгубився, миттю — до мотоцикла, — продовжував Віталик. — Схопив татову рушницю, прицілився, бабах!..

— Убив? — аж підплигнув кругленький, як колобок, Миколка.

— Авжеж, убив би, — повільно сказав Віталик. — Та набої, на жаль, були дробові... Вовчисько як підстрибне, як дремене!.. А тут тато біжить. «Хто стріляв?» — гукає. «Це я, — кажу, — тату. Трохи вовка не вбив». — «Ну, буде з тебе справжній мисливець!» — похвалив мене тато.

   Віталик обвів уважним поглядом малят і був задоволений із враження, яке справила його розповідь. То й ще хотів щось сказати, та раптом мала Оксанка запищала:

— Ой-ой, дивіться!..

   Малята оглянулися й завмерли. До них, нагнувши лобасту голову, наближався Болобан. Чи йому набридло крутитися на прив'язі, а може, бджола чи оса його вжалила, і він, відірвавшись, тягнув за собою мотузок. Малята сипонули хто куди. Бо знали, що Болобан буцається і навіть дорослим нелегко з норовистим1 бичком справитися.

   Болобан тим часом наближався до Тимка. Підійшовши на віддаль одного стрибка, зупинився й заревів. Тимко ледь не чкурнув услід за малятами. Та втримався.

— Биньо-биньо, биньо-биньо! — приказував лагідно й підступався ближче.

   Болобан притих, але хтозна, що він задумав, — битися чи миритися.

— Атож, оса тебе вжалила. Ну й розвелося цих ос злющих, — розмовляв із бичком Тимко. — Ось ми зараз щось придумаємо...

   Він зірвав лапатий листок подорожника, намочив його в дощовій калюжі й, затамувавши подих, приклеїв до припухлого місця на шиї в Болобана. Бичок здригнувся і прикрив очі білими віями. Тимко прив'язав його.

Із-за кущів, із-за ближнього паркана вигулькували малята, сходилися до Тимка. Болобан знову захрумкотів травою.

— А де ж це Віталик? — запитав хтось. Почали роззиратися, і тут Миколка-колобок аж підплигнув:

— Та он же він, на осокорі!..

   Віталик сидів на товстій гілляці й гойдав босими ногами, ніби нічого й не трапилося.

— Ну й сміливець! Злазь уже! — загаласували діти.

   І над вигоном покотився дзвінкий, нестримний регіт.  (Василь Чухліб)

1 Норовистий — неслухняний, непокірний, упертий.

 

Завдання 1. Визнач жанр прочитаного твору.

А байка 

Б казка 

В оповідання

 

Завдання 2. Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

А від імені автора 

Б від імені Віталика 

В від імені Тимка

 

Завдання 3. Де відбувалися події, описані у творі?

А у пущі 

Б на вигоні 

В на галявині

 

Завдання 4. Про що розповідав Віталик?

А про тата 

Б про рушницю 

В про перемогу над вовком

 

Завдання 5. Хто з дітей першим побачив, що бичок відірвався?

А Тимко 

Б Миколка 

В Оксанка

 

Завдання 6. Яке прислів'я найточніше виражає головну думку твору?

А Добре діло — роби сміло. 

Б Добре того лякати, хто сам боїться. 

В Хвалько язиком сяк і так, а ділом ніяк.

 

Завдання 7. Запиши, як ти розумієш суть таких висловів:

залягла тиша — безшумно

сипонули хто куди — розбігтися 

вигулькували із-за паркана — виглядав

 

Завдання 8. Підкресли в тексті два порівняння.

Завбільшки як сливи-угорки, а смачні — ну, як морозиво!

— Убив? — аж підплигнув кругленький, як колобок, Миколка.

 

Завдання 9. Запиши дійових осіб твору

Тимко, Віталик, Оксанка, малята.

 

Завдання 10. Прочитай вислів: аж бант на голові затремтів. Запиши, кого з дійових осіб стосуються ці слова.

Слова стосуються маленької Оксанки.

На який стан персонажа вони вказують? 

Вони вказують на переляк персонажа.

 

Завдання 11. Запиши назви двох віршів, які ти читав (читала) на уроках літературного читання, та їхніх авторів.

1. «Реве та стогне Дніпр широкий» Тараса Шевченка.

2. «Сонце і дим» Павла Тичини.

 

Завдання 12. Запиши, кого з героїв твору і чому можна назвати сміливцем.

А кого — хвальком? Запиши

  На мою думку справжнім сміливцем був Тимко. Він зумів перебороти свій страх. Не тільки зупинив Болобана, а заспокоїв та прив'язав його. Видно, що хлопець любить тварин. А Віталик виявився хвальком та боягузом. Зі страху він опинився на дереві. Видно, що його мужність була тільки на словах. 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. Варіант 2

                   ЧИ РОБЛЯТЬ ТАК ДРУЗІ?

— Що? Не вилізу?! Хоч зараз! — Мишко рвучко повернувся і рішуче попрямував до пожежної драбини.

— Мишко, не вигадуй! — намагався зупинити його Ігор. — Звісно, вилізеш. Та кому це треба?

   Мишко не звертав на його слова ніякої уваги. Будинок, у якому жили Мишко, Толя, Ігор і Женя, був шестиповерховий, старовинний. З подвір'я по глухій стіні тяглася вгору пожежна драбина. Вона складалася з товстих залізних скоб, вбитих у стіну, і здалеку нагадувала велетенського смугастого змія. Перша скоба була досить високо від землі, і дотягтися до неї Мишко не міг.

— Підсади! — крикнув він Толі, що був найвищий за всіх хлопців у дворі.

— Може, не треба? — невпевнено промовив Толя. — Справді, чого лізти? Хай        Женька спочатку сама спробує, а тоді буде під'юджувати1.

— Підсади, — огризнувся Мишко.

Толя знизав плечима й підсадив його. Мишко схопився за скобу, засовав ногами по стіні, підтягнувся і поліз. Діти, затамувавши подих, мовчки дивилися на нього.

  Мишко ліз обережно, повільно. Коли він доліз до третього поверху, нога раптом сковзнула, зірвалася і... Мишко повис на руках.

  Усі завмерли. Женя злякано закричала:

— Мишко, злазь! Я тепер вірю! Не треба, злазь! Але Мишко вже намацав ногами скобу й поліз далі. На рівні четвертого поверху він зупинився перепочити.

Випадково глянув униз, і... Мишкові стало так страшно, що він ледь не випустив із рук скобу. Хлопець судорожно зціпив пальці й застиг. «Зараз упаду...» — подумав із жахом.

  Минула хвилина. Унизу напружено мовчали. У Мишка вже й на думці не було лізти далі... Та хіба можна спуститися? На посміх!..

«Що робити? Що робити? » — гарячково стукотіло в голові.

  І раптом почувся спокійний, хриплуватий голос:

— Та-ак! І далеко це ви, юначе, зібралися? Ану зараз же злазь!

  На ґанку стояв Михайло Петрович.

 Толя, Ігор і Женя так і присіли від несподіванки, вони не знали, куди подітися. А Мишко полегшено зітхнув і обережно почав спускатися.

  Наближаючись до землі, він уже вдавав, що злазить неохоче.

  Коли сплигнув на землю, ноги в нього підігнулися, і хлопець присів.

— Ех!.. Пе... перешкодили... — пробелькотів Мишко. Він був блідий, губи тремтіли.

— І чого ти поліз туди? — спитав Михайло Петрович.

  Мишко мовчав. Тоді Женя, бліда й перелякана не менше, ніж Мишко, затинаючись, розповіла, як це сталося. Зайшла мова про хоробрість, Мишко розпалився й почав хвалитися, що він нічого не боїться, а вона взяла і сказала, що він просто базікало, а якщо ні, то хай залізе по цій драбині на дах; вона й не думала, що він справді полізе...

— Хоробрість! — промовив Михайло Петрович. — Яка це хоробрість! Безглуздо ризикувати2 — це дурощі, а не хоробрість!.. Інша справа — коли необхідно, коли від цього залежить чиєсь життя або щось дуже важливе. А так... Ну яка користь з того, якби ти розбився? Яка? І ви теж... розумники! Пустили його! Теж мені друзі!

  Діти пригнічено мовчали.        (За Всеволодом Нестайком)

1 Під'юджувати — підбурювати.

2 Безглуздо ризикувати — нерозумно ризикувати

 

Завдання 1. Визнач жанр прочитаного твору.

А казка 

Б байка 

В оповідання

 

Завдання 2. Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

А від імені автора 

Б від імені Жені 

В від імені Мишка

 

Завдання 3. Де відбувались описані події?

А у шестиповерховому будинку 

Б на подвір'ї

В на четвертому поверсі будинку

 

Завдання 4. Чому Мишко поліз по пожежній драбині?

А злякався, що його покарає Михайло Петрович 

Б хотів урятувати чиєсь життя 

В хотів довести, що нічого не боїться

 

Завдання 5. Хто примусив Мишка спуститися?

А Ігор 

Б Толя

В Михайло Петрович

 

Завдання 6. Визнач головну думку твору.

А Сміливий завжди перемагає. 

Б До хоробрості треба й розум. 

В Коли лякаєш — сам не бійся.

 

Завдання 7. Запиши дійових осіб твору.

Мишко, Ігор, Толя, Женя, Михайло Петрович.

 

Завдання 8. Підкресли в тексті речення, у якому описано пожежну драбину.

Вона складалася з товстих залізних скоб, вбитих у стіну, і здалеку нагадувала велетенського смугастого змія.

 

Завдання 9. Прочитай речення:

Він ледь не випустив із рук скобу. Хлопець судорожно зціпив пальці й застиг.

Запиши, кого з дійових осіб стосуються ці слова.

Ці слова стосуються Мишка.

На який стан персонажа вони вказують? 

Вони вказують на переляк персонажа.

 

Завдання 10. Чому хлопець не хотів спускатися, коли йому стало страшно? 

Він думав, що з нього будуть глузувати. 

 

Завдання 11. Запиши назви двох оповідань, які ти читав (читала) на уроках літературного читання, та їхніх авторів.

1. «Не загубив, а знайшов» Василя Сухомлинського.

2. «Шура і Шурко» Василя Сухомлинського.

 

Завдання 12. Чи можна Толю, Ігоря й Женю назвати справжніми друзями Мишка? 

    На жаль, Толя, Ігор та Женя не замислились до якого лиха може призвести їхня поведінка. Ігор не виявив впевненості, коли відмовляв друга лізти по драбині. Толя знизав плечима і підсадив Мишка. Женя назвала хлопця базікалом. А справжні друзі так не поводяться.

Що повинні були зробити справжні друзі? 

    Справжні друзі переживають один за одного. Не бувають хвальками. Не ображають несправедливо. Але, коли вже Мишко вирішив лізти по драбині, впевнено і дружно повинні були відмовити хлопця від необдуманого ризику.