© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 4 § 1 Основні ознаки тексту
Вправа 1
Без науки нічого не прийде в руки.
2� Висловлювання не можна назвати текстом, бо текст – це сукупність речень.
Вправа 2
Вітчизна – це край, де народився, ростеш. Він найкращий!
Вправа 3 Це не текст, а окремі речення про хліб, не пов’язані за змістом, не відповідають будові тексту.
Справжню ціну хлібу знають хлібороби. Бабуся спекла рум'яний, запашний хліб. Хлібом і сіллю зустрічаємо дорогих гостей. Хліб для людини є досі дивом земним. Хліб лежить на вишиваному рушнику. Хліб усьому голова.
Сторінка 5
Вправа 4
Заголовок: «Чому чапарро не горить?»
Тема: міркування про те, чому дерево чапарро не горить.
Головна думка: «Тому воно погано проводить тепло і, отже, не горить».
Мета: пояснити, чому в спеку не горить дерево чапарро, яке росте в саванах.
Тип: міркування.
|
Твердження |
У саванах Південної Америки росте вогнетривке дерево, яке називається чапарро. Воно здатне витримувати пожежі, які часто виникають тут у посушливий період. Що рятує деревину від полум'я? |
|
Доведення |
Надзвичайно стійка кора, що складається з кількох шарів, які дуже щільно один до одного прилягають. |
|
Висновок |
Тому вона погано проводить тепло і, отже, не горить. |
Вправа 5
Тема: розповідь про школу.
Головна думка: «як цікаво в школі!»
Мета: захоплення школою – цікавим осередком навчання.
Тип: розповідь.
|
Зачин |
Як цікаво у школі! |
|
Основна частина |
Тут можна дізнатися багато нового і корисного. У школі на уроках вчаться, а на перервах відпочивають. Учні мають багато різних предметів. Вони пишуть, читають, малюють, розповідають, слухають. На канікулах із вчителями відвідують цікаві екскурсії. |
|
Кінцівка |
Школа дає учням знання! Вона спонукає рости хорошими людьми. |
3� Текст — це група речень, які: об'єднані спільною темою; зв'язані за змістом; розташовані в певному порядку; є завершеним висловлюванням; можуть мати дібраний заголовок.
Сторінка 6 § 2 Засоби зв’язності тексту
Вправа 1 Підкреслили слова, які допомогли уникнути зайвих повторів
Вам, напевно, відома книжка письменника Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика»? У цього автора є дуже багато цікавих, захопливих творів. Наприклад, «Матильда». Цю книжку визнано однією з найкращих у світі дитячих книжок. У ній розповідається про дуже обдаровану, геніальну дівчинку. Але, на жаль, її обмежені, зациклені на собі батьки, не визнають цього. Навпаки, дитина є для них зайвим клопотом, постійним головним болем. І Матильда вирішує перевиховати своїх родичів, а також сувору директорку школи.
Сторінка 7
Вправа 2
2� Виписали слова, які вживаються замість слова песик, щоб уникнути повторів:
пес, Сірко, Сірий, він.
Хвилинка спілкування
Я знайшла інформацію, що собаки можуть вирішувати головоломки…
Вправа 3
Заголовок: «Рятівники»
Восени діти знайшли в кущах журавля.
У нього було поранене крило. Хлопчики принесли пернатого в село. Вони довго лікували хворого птаха.
І нарешті журавель видужав.
2� Як діти вилікували лелеченя…
Вправа 4
Підготуйся розповісти щось цікаве про тварин (дружба киці Мурки та собаки Бровка)…
Сторінка 8 § 3 Заголовок тексту
Вправа 1
Тема (про кого йдеться?): розповідь про комаху цвіркуна.
Головна думка: «бо цвіркун – он який музика».
Мета: розповісти про комаху, яку порівнюють зі скрипалем.
Тип: розповідь.
|
Зачин |
У ви-со-ко-му зе-ле-но-му про-сі жив Цвір-кун. |
|
Основна частина |
А як тіль-ки-но со-не-чко зай-де — Цвір-кун ви-ла-зить на ви-со-ке сте-бло. Ся-де на зе-ле-но-му ли-стку. Пе-ред ним про-со, як ліс. Ся-де і на-стро-ю-є сво-ю скри-пку. Бо Цвір-кун — он я-кий му-зи-ка. У ньо-го спі-ву-ча скри-по-чка. До-тор-кне-ться Цвір-кун сми-чком — бри-нить див-на, ча-рів-на му-зи-ка. |
|
Кінцівка |
Слу-ха-ють ту му-зи-ку де-ре-ва і кві-ти. Слу-ха-ють зай-чи-ки та ли-се-ня-та. Слу-ха-є у-весь степ. |
2� Речення, яке містить головну думку тексту (що хотів сказати автор?)
Бо Цвіркун — он який музика.
3� Авторський заголовок «Який музика Цвіркун» відповідає головній думці тексту.
4� Заголовок, який відповідає темі тексту: «Цвіркун»
Вправа 2
Тема (про кого та про що йдеться?): розповідь про трьох фей Красу, Доброту, Багатство, які дізнавалися в людей, хто найважливіший.
Головна думка (що авторка хотіла сказати?): «найголовніше — доброта, бо добрій людині сам Бог допомагає»
Мета: заклик бути добрими.
Тип: розповідь.
|
Зачин |
Дав-ним-дав-но жи-ли на сві-ті три чу-до-ві фе-ї: фе-я Кра-са, фе-я До-бро-та і фе-я Ба-га-тство. |
|
Основна частина |
Ви-рі-ши-ли во-ни пі-ти по сві-ту і за-пи-та-ти лю-дей, хто ж із них най-ва-жли-ві-ший. За-пи-ту-ва-ли всіх, хто зу-стрі-чав-ся їм на шля-ху. |
|
Кінцівка |
І скрізь лю-ди го-во-ри-ли: чу-до-во, ко-ли скрізь о-то-чу-є кра-са, до-бре, ко-ли лю-ди жи-вуть за-мо-жно, а-ле най-го-лов-ні-ше — до-бро-та, бо до-брій лю-ди-ні сам Бог до-по-ма-га-є. |
Заголовки, що відповідають темі (про кого йдеться?): «Казка про фей», «Три феї».
Заголовки, що відповідають головній думці (про що йдеться?): «Що найважливіше», «Найголовніше – доброта».
Сторінка 9
Вправа 3
Тема (про що йдеться?): поетична розповідь про мову.
Головна думка (що хотіла сказати авторка?): «і народи процвітають, коли квіти ці плекають»
Мета: заклик плекати мову.
Мов ба-га-то є на сві-ті — всі во-ни, не-на-че кві-ти. Ко-жна кві-тка за-па-шна, я-кщо сон-ця п'є спов-на. І на-ро-ди про-цві-та-ють, ко-ли кві-ти ці пле-ка-ють.
2� Авторський заголовок «Плекаймо мову!» відповідає головній думці.
3� Заголовок можна підбирати до теми або головної думки.
Вправа 4
Тема: поетична розповідь про Батьківщину Україну.
Головна думка: «Моя Україна, це моя Батьківщина, що, як тато і мама, — одна»
Мета: гордість за Україну.
За-цві-та-є ка-ли-на, зе-ле-ні-є лі-щи-на, сте-пом ко-ти-ться ди-во-лу-на. Це мо-я У-кра-ї-на, це мо-я Ба-тьків-щи-на, що, як та-то і ма-ма, — о-дна.
2� Неправильно підібрані заголовки, бо не відповідають ні темі, ні головній думці:
1) «Зеленіє ліщина»; 2) «Любіть Україну».
Заголовок, дібраний до теми: 3) «Це моя Україна».
Заголовок, дібраний до головної думки: 4) «Батьківщина — одна».
3� Дібрали заголовок до теми: «Україна – моя Батьківщина», «Моя Батьківщина – Україна», «Моя Україна». Дібрали заголовок до головної думки: «Україна – єдина», «Одна у мене Україна».
Сторінка 10 § 4 Типи текстів
Вправа 1
Тема (про що йдеться): опис зміни барв лісу в осінню пору.
Головна думка: «який кольористий ліс стоїть!»
Мета: захоплення осінніми барвами лісу.
Тип тексту: опис.
Будова тексту
|
Зачин (загальне враження) |
По-глянь-те, я-кий ко-льо-ри-стий сто-їть ліс! |
|
Основана частина (опис) |
Улі-тку він був зе-ле-ний, а те-пер о-сінь, і ли-стя по-жов-кле. Ні-би хтось по-фар-бу-вав ліс у та-ку сві-тло-жов-ту фар-бу. |
|
Кінцівка (висновок) |
А пі-дій-діть ближ-че: о-дне де-ре-во жов-ту-ва-те, ін-ше тем-ні-ше, а цей кущ при-кра-сив се-бе, ба-чиш, я-ким чер-во-ним ли-стям. |
2� Чи відповідає заголовок темі тексту? Я би назвала текст «Осінь у лісі», «Осінній ліс», «Ліс восени», «Кольористий ліс».
Вправа 2 Запис не є текстом, бо послідовність речень не відповідає будові тексту.
2� Розташували частини в правильній послідовності
|
Зачин |
Ї-ха-ли два па-ни о-дин о-дно-му на-зу-стріч, ї-дуть і ні-би не ба-чать о-дин о-дно-го. Аж тут ї-хні во-зи зче-пи-ли-ся й ста-ли. По-ча-ли па-ни сва-ри-ти-ся: хто ко-му по-ви-нен був да-ти до-ро-гу. Сва-ри-ли-ся, сва-ри-ли-ся — аж і-де ста-рий дід. |
|
Основна частина |
От о-дин па-нок за-пи-ту-є ді-да: — Ска-жіть, хто з нас ко-му по-ви-нен да-ти до-ро-гу: чи той, що зго-ри ї-де, чи той, що під го-ру? — Ро-зум-ний зав-жди дасть до-ро-гу, ку-ди б він не ї-хав, — від-по-ві-да-є дід. |
|
Кінцівка |
То-ді па-ни по-вер-ну-ли: о-дин — лі-во-руч, а дру-гий — пра-во-руч, та й ро-з'ї-ха-ли-ся, бо ду-же їм не хо-ті-ло-ся зо-ста-ва-ти-ся в дур-нях. |
3� Заголовок «Хто розумніший» відповідає темі тексту, бо стисло повідомляє про що йдеться.
4� Тема: розповідь про двох парубків, котрі виясняли в діда хто розумніший
Головна думка: «Розумний завжди дасть дорогу».
Мета: заклик бути доброзичливими, жити з розумом, уникаючи сварок.
Сторінка 11
Вправа 3
Тема: розповідь про «квітку сміху».
Головна думка: «Важко повірити, що квітка може спричинити сміх. Але це так»
Мета: розказати про квітку, яка викликає сміх.
Тип тексту: розповідь.
Будова тексту.
|
Зачин (твердження) |
Важ-ко по-ві-ри-ти, що кві-тка мо-же спри-чи-ни-ти сміх. А-ле це так. |
|
Основна частина (доведення) |
На А-ра-вій-сько-му пі-во-стро-ві в Пів-де-нно-За-хі-дній А-зі-ї є ро-сли-на, я-ка на-зи-ва-є-ться «кві-тко-ю смі-ху». Ї-ї на-сі-ння зав-біль-шки з го-ро-ши-ну зда-тне ви-кли-ка-ти сміх про-тя-гом 30—35 хви-лин, пі-сля чо-го лю-ди-на за-си-на-є. |
|
Кінцівка (висновок) |
Мі-сце-ве на-се-ле-ння ви-ко-ри-сто-ву-є «зер-на смі-ху» для вга-му-ва-ння зу-бно-го бо-лю. |
2� Заголовок «Квітка сміху» відповідає темі тексту.
3� Розповіді про незвичайні рослини…
Вправа 4
|
Розповідь |
|
|
Опис |
|
|
Міркування |
Вправа 5