Розв'язник до підручника "Українська література 5 клас Коваленко Л.Т."
Поміркуй над прочитаним.
1. Яку картину зображено у вірші? Доведи свою думку прикладами.
У вірші зображено рух зірки по небосхилу («зірка йде»).
2. Який настрій викликав у тебе вірш? Поясни свою думку.
На мою думку, вірш викликає радість та зачарування від сріблястого світла зірки у нічному небі.
3. Чи приносить задоволення описана картина ліричному героєві (умовна дійова особа, яка виражає настрої та думки, втілені в художньому творі, часто це - сам поет)? За якими словами ти робиш такий висновок?
Картина приносить задоволення ліричному герою: до нього «зірка весело сміється», її світло сріблясте, чисте та блискуче.
4. Який настрій вірша? Чому ти так думаєш? Запиши назву настрою до словничка в робочому зошиті.
Радісний, веселий.
5. Зверни увагу, що деякі приголосні у вірші повторюються дуже часто. Прочитай уривок із вірша, де часто повторюється той самий приголосний. Як таке повторення допомогло тобі яскравіше уявити картину?
Алітерація: весело сміється, срібні в зірки руки,
Передає дзвінке відлуння сміху, переливання зіркового срібного барву.
6. Які ще засоби роблять вірш музикальним? Наведи приклади.
Асонанс (повторення голосних звуків): «Із коромислом по воду», «на маки й калину».
Слухові образи: весело сміється.
Рими: сміється – ллється, руки – луки, калину - Україну.
Рефрен (повторення рядків): «ллється чисте срібло з відер».
7. Який символ України згадано у вірші? У яких творах ти зустрічав/зустрічала його раніше?
Калину.
Калину оспівують у народній творчості.
8. Випиши художні засоби, використані у вірші.
Епітети: «срібні руки», «срібна зірка», «чисте срібло», «срібну Україну», «заквітчану у місяць»
Метафори: «срібло з відер ллється», «ллється … срібло з відер».
Персоніфікація: «зірка ходить»; «зірка йде, ..весело сміється».
Асонанс: «Із коромислом по воду», «на маки й калину».
Алітерація: «срібні в зірки руки», «весело сміється».
Анафора:
«Срібна зірка йде з водою,
срібні в зірки руки»;
«на маки й калину,
на заквітчану у місяць».
Антитеза : «Коли зірка йде по воду …, коли зірка йде з водою».
Повтори: зірка йде, ллється срібло.
9. Доведи, що вірш «Зірка» — ліричний твір.
Наявний ліричний герой, який передає читачу своє захоплення зіркою, що мандрує нічним небосхилом.
Ліричний герой розповідає про зірку, описує її ходу.
Наявна висока образність. Зорові образи: море, ліси, луки, маки, калина, місяць, коромисло, зірка, відро. Слухові образи: весело сміється. Образи кольорів: срібна.
Використовуються художні засоби: епітети, метафори, анафора, асонанс, дисонанс.
Віршована форма.
Малий обсяг - чотири строфи.
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ.
1. Чи сподобався тобі вірш? Що припало до душі найбільше?
Вірш цікавий, лаконічно та образно розказує про звичну зміну дня та ночі.
2. Яку картину змальовано у вірші? Підтвердь відповідь словами з тексту.
У вірші зображено безперервну зміну дня й ночі.
3. На які дві частини умовно можна поділити вірш? Прочитай кожну частину з відповідною інтонацією.
Ніч — велика чарівниця!
Зчарувала звіра, птицю,
зчарувала всіх людей —
не побачиш їх ніде.
Не побачиш вітра в полі,
ні тополю на роздоллі,
ні метелика, ні бджілку,
ні в цвіту вишневу гілку...
***
Ранок — все відчарував:
сині квіти поміж трав,
і метелика, і бджілку,
і в цвіту вишневу гілку,
і баского вітра в полі,
і тополю на роздоллі,
всіх людей, і звіра, й птицю!..
4. Ніч і ранок є суперниками у вірші чи товаришами? Наведи докази своєї думки в тексті.
Ніч та ранок є товаришами: «Два оці чарівники в світі цім живуть віки».
5. Чому ніч у вірші названо чарівницею, а ранок — трудівником?
Ніч чарує до спокійного сну, ранок будить до роботи.
6. Назви художні засоби, використані у вірші.
Епітети: «ніч - велика чарівниця», «в цвіту вишневу гілку», «баского вітра», «сині квіти», «більший чарівник», «ранок – щирий трудівник».
Метафори: «срібло з відер ллється», «ллється … срібло з відер», «чарівники … живуть віки».
Персоніфікація: «ніч зчарувала …»; «ранок …відчарував», «ранок … трудитись звик,,, , розбудить».
Перелічення: «і метелика, і бджілку, і … гілку, і …вітра…, і тополю…», «зчарувала звіра, птицю,…людей», «не побачиш вітра…, ні тополю…,ні метелика, ні бджілку,ні …гілку...», «хай то птиці, звірі, люди... ».
Асонанс: «і тополю на роздоллі»,
Анафора:
«Зчарувала звіра, птицю,
зчарувала всіх людей»;
«не побачиш їх ніде.
Не побачиш вітра в полі»;
«ні тополю на роздоллі,
ні метелика, ні бджілку,
ні в цвіту вишневу гілку...»;
«і метелика, і бджілку,
і в цвіту вишневу гілку,
і баского вітра в полі,
і тополю на роздоллі»;
«що і сам трудитись звик,
що до праці всіх розбудить».
Протиставлення: «ніч …зчарувала, ранок … відчарував».
7. Який настрій ліричного героя вірша? Доведи свою думку. Запиши до свого словничка настроїв.
Радісний, задоволений.
Євген Гуцало «ЖУРАВЛІ ВИСОКІ ПРОЛІТАЮТЬ...»
Поміркуй над прочитаним.
1. Яку пору року зображено у вірші? Доведи свою думку прикладами з тексту.
У вірші зображена весна: «журавлів я з вирію стрічаю», «ставши над Дніпром зеленооким».
2. Прочитай уривок:
...я прошу перо у них високе,
піднебесне в них прошу перо.
З-поміж наведених слів назви те, що найточніше передає значення слова перо: добро, багатство, натхнення, смуток, слово.
Натхнення.
3. Поясни, як ти розумієш слова:
Хай з небес перо високе кинуть,
хай мене благословлять крилом,
щоб писалось слово журавлине
журавлиним з вирію пером.
Поетичні слова повинні бути натхненними та крилатими, долітати до душі кожного.
4. Який настрій ліричного героя вірша? Доведи свою думку. Запиши до свого словничка настроїв.
Оптимістичний, натхненний, радісний.
5. Чи збігається твій настрій із настроєм ліричного героя? Поясни свою думку.
Повернення журавлів символізує кінець розлуки, радість зустрічі, розквіт весни.
6. У чому виявляються патріотичні почуття ліричного героя? Посилайся на текст.
«Ставши над Дніпром зеленооким, ставши над усміхненим Дніпром».
«…завжди із вирію вертало до святої отчої землі...»
Перо — символ письменника, а журавлі — символ України.
7. Назви художні засоби, використані у творі. Яка їхня роль у розкритті задуму автора?
Епітети: «журавлі високі», «Дніпром зеленооким», «усміхненим Дніпром», «піднебесне перо», «перо високе», «слово журавлине», «святої … землі».
Персоніфікація: «слово до вирію літало,... звідало політ, з вирію вертало…».
Анафора:
«Ставши над Дніпром зеленооким,
ставши над усміхненим Дніпром»;
«Хай з небес перо високе кинуть,
хай мене благословлять крилом».
Антитеза (протиставлення): «до вирію літало…, із вирію вертало…»
Збагачуй своє мовлення. Слово високий має кілька лексичних значень:
• який має велику відстань знизу догори;
• про події, твори тощо, важливі за своїм значенням;
• спрямований на здійснення величної мети.
У вірші двічі вжито слово високий:
Журавлі високі пролітають…
я прошу перо у них високе …
Чи однакове лексичне значення слова високий в обох реченнях? Доведи свою думку.
Журавлі високі пролітають (на великій відстані від землі летять у вирій птахи)
я прошу перо у них високе (художнє слово з-під пера письменника спрямоване на здійснення величної мети).
ТИ — ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ. Напиши прозовий або віршований твір, у якому вислови свої думки про красу нашої Батьківщини.