Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 8 клас Авраменко О.М."
Сторінка 23
1 В уривку «Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі, заплакала Марусенька свої ясні очі» наявний художній засіб Г епітет
2 Відповідність між назвою пісні та уривком:
1 «Ой не ходи, Грицю» — Б Б «У неділю рано зілля копала, а у понеділок переполоскала»
2 «Віють вітри, віють буйні» — А «Єсть же люди, що і моїй завидують долі»
3 «Засвіт встали козаченьки» — Г «Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину»
3 Відповідність між назвою твору та провідним мотивом:
1 «Ой не ходи, Грицю» — Б помста через зраду
2 «Віють вітри, віють буйні» — Г туга за коханим
3 «Засвіт встали козаченьки» — А проводи сина в похід
4 Про життя Марусі Чурай дізнаємося з усних джерел: переказів, легенд, усних спогадів її сучасників, самих пісень. На основі цього складено життєпис легендарної Марусі Чурай, пісні якої надихали козаків. Проте жодних архівних джерел, що підтверджували би реальність особи, досі не знайдено. Дехто приписує це пожежі в Полтаві 1658 року
5 Згідно життєпису про Марусю Чурай, складеного на основі фольклорних джерел Полтавщини, Маруся Чурай народилась 1625 року в Полтаві у родині урядника козацького полку Гордія Чурая.
Піснярці приписують 23 пісні, що вже давно стали народними. «Засвіт встали козаченьки», напевно, була написана в 1848 році, коли Полтавський полк козаків вирушив на війну. Свою найсумнішу пісню «Віють вітри, віють буйні» за словами очевидців вона склала згодом, коли ходила на прощу до Києво-Печерської лаври. У пісні «Ой не ходи, Грицю» відображені подальші трагічні перипетії життя піснярки.
Трагічною була історія її кохання до молочного брата Грицька Бобренка. Дівчина чотири роки чекала його з походу, а після повернення парубок одружується з багатою Галею Вишняк. На вечорницях Маруся зустрічає щасливого Грицька і зароджується страшний план помсти… А потім був суд і страта, на якій у останній момент засуджена була амністована універсалом гетьмана Богдана Хмельницького за заслуги її батька. Цю добру звістку привіз Марусі на центральний майдан міста мужній козак Іван Іскра, котрий палко любив дівчину нерозділеним коханням. Згодом після цих подій Маруся померла від туги. Історія її життя лягла в основу різних творів багатьох авторів.
Проте, в цілому між дослідниками досі нема одностайної думки про Марусю Чурай — вона реальна особа чи вигаданий персонаж
6 У пісні «Ой не ходи, Грицю» рухати сюжет допомагають поденні події від неділі до суботи.
Сюжет — подія чи низка подій епічного або драматичного твору, у яких розкриваються характери й розв'язуються суперечності між ними.
На початку пісні звучить лагідне попередження для хлопця. З неділі до вівторка дівчина готує отруйне зілля. У середу Гриця отруїла, у четвер хлопець помер, а в п’ятницю його поховали. У суботу мати била дочку за вчинене… Докори люблячої матері змусили дівчину все розказати. У відповіді на запитання матері розкривається трагедія зрадженої дівчини, помста котрої привела до непоправних наслідків. Проте у доччиних словах нема каяття, горда дівчина через ображене самолюбство навіть після вчиненого не змогла пробачити зраду.
У життєписі Марусі Чурай можна прочитати, що описані події дуже вплинули на долю самої авторки: вона кинулась у річку, але її врятував друг Іван Іскра. Проте подальше життя її не було довгим — від туги за коханим дівчина незабаром померла. Деякі дослідники припускають, що вірш був написаний до вчинених подій, оскільки в ньому нема каяття за злочин
7 Короткий зміст пісні «Засвіт встали козаченьки»:
«Засвіт встали козаченьки…
— Не плач, не плач, Марусенько…
— Прощай, милий мій синочку,…
— Ой Бог знає, коли вернусь,…
— Яка ж би то, мій синочку, година настала..
Заплакала Марусенька…»
Як більшість народних пісень, пісня «Засвіт встали козаченьки» має декілька варіантів, навіть іншу назву «Засвистали козаченьки». У першому варіанті йдеться тільки про розлуку рідних з козаком, обов’язок котрого захищати рідну землю. Спокійно-лірична родинно-побутова пісня поступово перетворилась на бойовий марш козаків. В одному з варіантів вона закінчується дуже оптимістично:
— Назад сподівайтесь.
8 У пісні «Засвіт встали козаченьки» багато слів із зменшено-пестливими суфіксами: козаченьки, Марусенька, доріженьку, синочку, неділеньки, матусенько, вороненький, дитиночка. Пісня про те, що козак вирушає в похід захищати рідну землю. Щоб підкреслити зворушливість та глибину розлуки з найдорожчими людьми (матері й сина, козака й коханої) використано багато пестливих слів, які властиві були фольклору. У пісні вчувається душевна картина прощання, коли завжди хочеться сказати багато теплих слів.
9 Оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні» є дівчина, що переживає розлуку з коханим. Монологом вона розкиває слухачеві свою журбу, почуття та думки, що її тривожать.
Художні засоби поглиблюють сприйняття слухачем почуттів дівчини від розлуки з коханим. Паралелізм допомагає увиразнити силу туги («віють вітри, віють буйні … ой як болить моє серце»), зменшувальні суфікси передають біль ніжної дівочої душі («крилець, билинка, часочок, пісочку, сторонці»), а відчайдушні риторичні оклики – крик зраненої душі («Озовися!», «Прийди подивися!»).
Раніше усе було інакше («хто щаслив був хоч з часочок, повік не забуде»), тому дуже важко їй змиритися з розлукою («без тебе з горя висихаю»), переносити самотність («до кого я пригорнуся»), не втратити остаточно надію («і кінця не бачу»). Її почуття настільки сильне, що вона готова й життя віддати за коханого («полетіла б я до тебе, та крилець не маю»). Пісенний монолог героїні тонко передає уявлення про вічні почуття кохання та розлуку, які завжди бентежитимуть людину. Саме його використав Іван Котляревський у своїй п’єсі «Наталка Полтавка»
10 Назва художнього твору зазвичай передає його тему або головну думку. Чи так це з назвою пісні «Віють вітри, віють буйні»? «Віють вітри, віють буйні» – це фольклорна пісня, а найчастіше назва народних пісень – це її початковий рядок. У фольклорі вітер у першу чергу асоціюється з долею, простором, змінами, а буйний вітер – це сталий епітет, що підкреслює сталу ознаку для вітру сильний та несе негативне значення. У тлумачному словнику читаємо буйний – це той, який виявляється з великою силою; сильний, навальний, а в переносному значенні – той, який виявляє велике збудження, неспокійний. Тема пісні – зображення туги дівчини в розлуці з коханим. Вважаю, що сильний вітер у природі ще дужче підкреслює силу неспокою, нелегку долю, що спіткали дівчину.
11 Словесний портрет Марусі Чурай за картиною В. Маковського «Українська дівчина»
Маруся – миловидна дівчина. Довге шовковисте волосся вплетене у коси. Одягнута в національний костюм, бо вона легендарний голос народу, її пісні надихають козаків. Дівчина задумалась над своєю нелегкою жіночою долею. Очі випромінюють радість, бо ще поруч її коханий.
12 Проведіть невелике дослідження пісні «Ой не ходи, Грицю», щоб виявити в ній ознаки балади. Балада — невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом і співчутливо-сумним звучанням.
Ознаки балади в пісні «Ой не ходи, Грицю»:
• одна подія з життя героя (помста за зраду); нетривалий час дії (тиждень від неділі до суботи);
• мала кількість дійових персонажів (дівчина, мати);
• загадковість подій (на вечорницях дівки-чарівниці);
• напружений сюжет та трагічність у розв’язанні конфлікту (зраджена дівчина вдається до вбивства коханого);
• похмурий колорит (використання ознак тужливих фольклорних пісень);
• ліризм (віршована форма, художні засоби, висока емоційність).
Фольклорні ознаки балади в пісні «Ой не ходи, Грицю»:
• використання образів-символів («сира земля», «дубовая хата»);
• звертання до давніх звичаїв, традицій (вечорниці);
• наявність пестливих слів («чарівниченька»), постійних епітетів («сира земля», «чорнобривая»), метафор («дістанеться … землі», «із чотирьох дощок дубовая хата»), повторів («Ой, мати, мати, …», «Проийшов … Прийшла…», «Нехай, … Нехай…», «Оце … Оце …») тощо.
13.1 Аналіз пісні «Засвіт встали козаченьки»
13.2 Аналіз пісні «Віють вітри, віють буйні»
13.3 Аналіз пісні «Ой не ходи, Грицю»