И жутко спать, когда кровать Окутана тоской. Чьё беспокойство ночью нас Укроет с головой?   Оставив дом, забыв о всём — Бежим мы от разлуки. А видя сны, что так страшны, — В кулак сжимаем руки.   Но страх ушёл без лишних слов, И скрылся в злом тумане... А сон, который был

На столі порожня миска, За столом сидить курча, На сорочці груба риска - Схоже, що від олівця. На папері і не тільки Видно нулики-круги. За вікном трудяги-бджілки З вуликів летять сюди. Запросили пані-чайку, Бо не спить мале дитя. Розповість хорошу байку Про вороняче життя. Про

Друга година ночі, Темрява за вікном… Починають боліти очі, Але я перед ним…   Хвилююся за «майдан», Він хоче краще жити, Президент нам не пан, Годі, беркуте, бити…   Сонце вже спить, Та мені не до сну… Від усього побаченого Я уже не засну…

Дивна це мить, коли ти відчуваєш, Чи потрібно так завжди спішить? Дорогоцінний час дає нам розуміти, Наше життя за течією мчить.    Листок, бува, у річку упаде. Незвідана та доля, бо виходу немає. Хвилі пливуть, смиренно він пливе. Таке людей, буває, теж спіткає.   

Хтось має шлях тернистий, повний мук, Та із життєвої дороги не звертає. А хтось, бува, коли наживсь добряче, Близьку людину радо ошукає.   Коли сухими вийдуть із води,  Чи відають про совість вже вони?     Хто робить справи брудні та зухвалі,  Себе морально на загибель

Мрій провина - чекаючи на щастя, Жити безглуздим сподіванням. Я теж дивилась їй услід Переживаннями з мовчанням.  

Думка – єдиний мій приятель,   Рідний, справді, вірний друг Напевно, кращий від очей, Брехливих вуст та пари вух.   

Я оповідач - ... Наталя,  Дуже уважна стала. Олеся ... –  неперевершений друг. З ... Олесею теж дружу –  Вона розумна дуже. А ... Олена  Добра, щира та весела. Марія ... щедра дуже, З усіма вона дружить. Діанка ... просто клас –  вона перша красуня в нас!

Ой настала темна ніч, Розтопили люди піч, Гріються, бо вже зима, На пороги заступа.   Блиск надворі мерехтить, Бо чарівне щось летить, І тоненька, і маленька, Як пір’їночка легенька, Це сніжиночка біленька. Пролетіла так швиденько, Додолу впала і пропала.   Вже вкрита ковдрою земля,

Багато книг перечитала, Дуже начитаною стала Поважна тітонька Сова. Знання схотіла передати, Маленьких діточок навчати. Взяла старенькі окуляри, Батьків запрошує на збори. Батьки усі зібралися Та добре постаралися: Відкрили на поляні нову Лісову дитячу школу. Класну дошку придбали, парти самі

Весна-красна прилетіла. Вбрання вже позеленіло, Все швиденько зацвіло. І старенька наша слива Білосніжна та красива. Літо – літечко настало. Сонце теплом зігрівало. Пролетів час у саду… Швидко я туди біжу. Очі свої відкриваю, Подивом усіх вітаю. Бо черешні червоніють, Скоро яблука

  Лежить самотній папірець. Беру його та олівець. Вмить білизна його зникає, Цифра та літера засяє. Сіреньким слідом навкруги Ти ним розумно поведи, Задачу й вправу розв’яжи. Тут ручка – суперник мого олівця Папір не хоче поділить. Та олівець не розгубивсь, Намалював картинку

Фіолетові невеличкі Заховалися у травичці, Голівки піднімають, Коли сонечко вітають. Восени серед перших з’явились , Трьома пелюстками вкрились, Тоненьке стебельце мають. Квіти __________ називають.    

У моєму рідному краї Краса навкруги розцвітає. Люди привітними стали, Бо хочуть вільними бути. Родюча земля-мати Буде нас захищати. А мова її солов’їна Буде у піснях лунати. Тебе не зраджу ніколи, Моя рідна мово!  

Маленький коник-стрибунець Собі в траві блукає. Для квітів, молодець, Мелодію заграє.   Не раз буває в лісі, Коли серед гілок, Співучої пташини Не чути голосок.   Адже вона не хоче Змагатися із тим, Хто має гарну скрипку Та золотий смичок.   Напевно, в цілім гаю Нікого більш не знаю,