...

Інші завдання дивись тут...

§ 11. БАКТЕРІЇ – НАЙМЕНШІ ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ.

Вперше бактерії побачив Антоні ван Левенгук при спостереженні в оптичний мікроскоп природної води та зубного нальоту. Проте засновником науки про бактерії — мікробіології — вважають французького вченого Луї Пастера (1822-1895 pp.), який розро­бив методи дослідження бактерій, розробив перші мето­ди боротьби з бактеріями.

Клітини бактерій за формою можуть бути кулястими (їх нази­вають коки), паличкоподібними (бацили), зігнутими (вібріони) або спіральними (спірили). Клітини бактерій бувають поодинокими або з'єднаними у пари, четвірки чи більш чисельні групи.

Малі розміри надають бактеріям переваги: вони здатні швидко поглинати багато речовин всією поверхнею, швидко ді­литися, швидко поширюватися (наприклад, тваринами або навіть вітром), легко проникати у тіла великих організмів. Проте дрібні розміри мають також і недоліки — малі клітини, наприклад, лег­ко стають здобиччю більших за розміром істот.

За несприятливих умов бактерії здатні переходити у стан анабіозу — тимчасового припинення життєдіяльності організ­му. Для перенесення несприятливих умов чимало бактерій здатні утворювати особливі клітини, що спочивають.

1.  Чим клітини бактерій принципово відрізняються від клітин рослин та тварин?

Бактерії не мають ядра. Клітина бактерій вкрита клітинною мембраною, ззовні може знаходитись міцна клітинна оболонка, має цитоплаз­му з органелами рибосомами, та молекулу ДНК (носія спадкової інформації), яка розташовується безпосередньо в цитоплазмі, може мати джгутики (органели, що забезпечують рух одноклітинних організмів).

 

2. Чому бактеріальну клітину називають прокаріотичною?

Через відсутність ядра клітини бактерій отримали назву прокаріо­тіічні (від грецького «про» — до, перед та «каріон» — ядро).

 

3. Які процеси, притаманні бактеріальній клітині, свідчать про те, що бактерії є живими організмами?

Клітини бактерій живляться (поглинають із зовнішнього середовища речовини, синтезують із них власні органічні речовини), ростуть, виділяють шкідливі продук­ти життєдіяльності у зовнішнє середовище, виробляють необхідну хімічну енергію, подвоюють ДНК і розмножуються шляхом поділу клітини навпіл.

 

ЗАВДАННЯ

1. Який максимальний період життя бактерії?

Клітина бактерії живе від поділу до поділу: за сприятливих умов — лише кілька десятків хвилин. Проте у стані анабіозу бактерії можуть перебувати необмежено довго.

 

2. Чому бактерії невидимі?

Через свої мікроскопічні розміри. Розмір бактеріальної кліти­ни зазвичай становить від 0,6 до 2 мкм. Це у 10-100 разів менше, ніж середні розміри клітини рослин чи тварин.

 

3. Чи є таке місце, де немає бактерій?

Такого місця немає. Ці організми присутні в кожній грудочці землі, в кожній краплині води, потрапляють в наше тіло при кожному подиху. Бактерії відсутні хіба що в деяких лабораторіях, де за допомогою спеціальних засобів забезпечується режим стерильності.

 

4. Чи присутні бактерії у воді?

Так. І кількість залежить від чистоти води. Чим чистіша вода, тим менше бактерій.

 

5. Чи вмирає бактерія, коли ми її заливаємо водою?

Ні, не вмирає. Як правило, навпаки, адже саме нестача вологи найчастіше стримує ріст бактерій, менше розмножуються.

 

6. Скільки ми вдихаємо бактерій за один лише вдих?

При розрахунку треба прийняти до уваги: по-перше, кількість бактерій в одиниці повітря залежить від того, наскільки чистим воно є; по-друге, об'єм повітря, яке вдихає людина за один раз, в середньому становить біля 0,5 л. Результати розрахунку: приблизно від 1-2 клітин у добре провітреному при­міщенні, до 150-500 клітин у приміщенні зі спертим та затхлим повітрям.

 

 

§ 12. ШКІДЛИВІ БАКТЕРІЇ.

За ступенем небезпечності для людини виділяють чотири групи бактерій — особливо небезпечні, небезпечні, умовно-небезпечні та безпечні.

Особливо небезпечні бактерії : бактерія чумної палички (збудник чуми), холерний вібріон (збудник холери), ріккетсія тифозна (збудник тифу), бацила сибірської виразки (сибірської виразки), хламідія папуг (орнітозу).

Небезпечні бактерії: туберкульозна паличка (збудник туберкульозу), дифтерійна паличка (збудник дифтерії), зелікобактер (збудник виразки шлунка), сальмонели (збудник черевного тифу та сальмонельозу), мікобактерія прокази (збудник прокази).

Умовно – небезпечні : кишкова паличка, економічно шкідливими є бактерії, які псують харчові продук­ти, спричинюють гниття виробів з деревини та тканин, викликають біологічне руйнування промислових матеріалів та виробів, а також є збудниками хвороб сільськогосподарських рослин та тварин.

Умовно-небезпечні бактерії перетворю­ються на збудників хвороб (різноманітні запалення, розлад шлунка, голов­ний біль, слабкість) внаслідок:

• раптового надходження в організм великої кількості таких бактерій із зовнішнього середовища (причиною є порушення . правил особистої гігієни, споживання зіпсованих продуктів, брудної води);

• послаблення організму (причиною є незбалансоване харчуван­ня, нестача вітамінів, чистою повітря, відсутність фізич­них навантажень, малорухливий спосіб життя, недосипання, нервове перевантаження);

• тимчасового зменшення кількості тих мікроорганізмів, що пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, наприклад, коли людина під час лікування приймає антибіотики.

Чи можуть бактерії вбити людину?

Так. Шкідливі бактерії виділяють отруйні для організму людини речовини — токсини і виникає захворювання, коли організм впоратися не може.

 

Чи всі бактерії небезпечні?

Наразі вченими описано близько 30 тис. видів бактерій, серед них лише менше 100 видів визнаними збудниками небезпечних хвороб людини.

 

Яка найнебезпечніша в побуті?

Найнебезпечнішою бактерією в побуті для людини є бактерія, що спричинює хворобу ботулізм. За відсутності кисню ця бактерія здатна розвиватися у консервах (найчастіше м'ясних, грибних та рибних), виділяючи в продуктах харчуванні одну з найсильніших, відомих людині, отрут — ботулотоксин.  Для дорослої людини смертельна доза цього токсину становить менш ніж 0,1 мг. Тому треба бути особливо уважними при споживанні консервів, необхідно пам'ятати, що консерви з банок із роздутими кришками не можна вживати в їжу.

 

Скільки бактерій міститься в здоровому організмі людини?

У тілі здорової людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких складає близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів. Це в десять разів більше, ніж кількість клітин, з яких скла­дається тіло дорослої людини. За чисельніс­тю переважають саме корисні бактерії — їх частка становить до 70-80%. Решта припа­дає на умовно-небезпечні бактерії.

 

Чому деякі бактерії є шкідливими, а деякі корисними?

Шкідливі бактерії є збудниками хвороб, корисні покращують травлення, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами.

 

Які органи людини знищують бактерії?

Певні бактерії можуть знищити печінку, нирки, легені.

 

ЗАВДАННЯ.

1. Нижче наведено правила, дотримання яких допоможе вберегтися від особливо небезпечних збудників бактеріальних захворювань. ЦІ правила сформульовані, виходячи з біологічних особливостей поширення відпо­відних бактерій. Спробуйте самостійно доповнити ці правила положення­ми щодо особистої гігієни, здорового способу життя та харчування таким чином, щоб створити перелік Правил захисту від усіх трьох груп збудників бактеріальних захворювань.

ПРАВИЛА.

1. Не намагайтеся брати до рук диких тварин (в першу чергу — мишей, щу­рів, ховрахів, бабаків), особливо — якщо вони дозволяють себе впіймати. Млява тварина напевно хвора і може бути переносником різноманітних інфекційних захворювань, включаючи чуму.

2. Уникайте контакту а міськими дикими птахами (в першу чергу — а голуба­ми), особливо млявими та слабкими. Птахи е переносниками орнітозу.

3. Слідкуйте за одягом та волоссям. Блохи а переносниками чуми, а воші — висипного тифу.

4. Не пийте сиру воду з відкритих водойм, не купайтесь в озерах та ставках, вода яких непрозора або має навіть легкий неприємний запах. Брудна вода в одним з основних шляхів розповсюдження холерного вібріона.

5. Перш ніж відкрити консерви, переконайтесь, що термін придатності не збіг, а банка не здута. Це допоможе знизити ризик захворювання на ботулізм.

6. Правила гігієни:

      - Умивайтеся вранці і ввечері, використовуйте засоби особистої гігієни.

      - Чистіть зуби не менше 3 хвилин. Ваша зубна щітка не повинна бути занадто м’якою.

      - Завжди мийте руки перед їжею, після прогулянки і туалету.

      - Майте завжди чисту носову хустку або одноразові серветки.

      - Для їжі користуйтеся тільки своїм посудом, не беріть брудних тарілок, ложок, чашок.

      - Для пиття води використовуйте одноразові стаканчики. Не залишайте використані стаканчики, викидайте їх у відро для сміття.

      - Слідкуйте за чистотою свого одягу, взуття.

      - Не ходіть в одному і тому ж взутті на вулиці, в школі і вдома. Вдома носіть м’яке домашнє взуття, для спортивних занять використовуйте спортивне взуття.

      - Допомагайте вчителю і черговим у підтриманні порядку в класі, допомагайте рідним у домашньому прибиранні.

      - Дотримуйтесь режиму дня.

7. Правила харчування: збалансоване харчуван­ня, багато вітамінів. 

 

2. Використовуючи матеріали попереднього завдання, дайте відповідь на запитання: «Збудники яких небезпечних бактеріальних хвороб людини поширюються через об'єкти, зображені на малюнках:

 

а) холерний вібріон (холера)

б) хламідія папуг (орнітоз)

в) збудник бубонної чуми (пацюкова блоха)

г) орнітоз (хламідія)

д) чума, сальмонельоз

е) ботулізм

є) чума, проказа

ж) збудник висипного тифу (воша людська)

 

 

§ 13 КОРИСНІ БАКТЕРІЇ.

Біфідобактерії, молочнокислі бактерії (лактобацила кислотолюбна, сирна паличка, болгарська паличка), бульбочкові бактерії (природне азотне добриво), оцтовокислі бактерії (виробляють оцет), пробіотики.

Джерело надходження корисних бактерій — це молочнокислі продукти,різно­манітні соління, квашені та мочені овочі та фрукти.

У практичній діяль­ності людини за допомогою корисних бактерій виготов­ляють молочнокислі продукти та соління, а також деякі ліки, кор­мові добавки для свійських тварин, препарати, які підвищують та відновлюють родючість ґрунтів;  використовують при обробці сировини у текстильній промисловості; прадавні бакте­рії відіграли провідну роль в утворенні корисних копалин — са­мородної сірки, болотної залізної руди, нафти та газу; здійснюється очищення стічних вод, а нерозчинні органічні рештки переробляються на біогаз.

Якщо знищити всі бактерії в організмі, чи буде тоді людина жити довше?

Бактерії зазвичай корисні для людини, корисних бактерій набагато більше, ніж шкідливих. Вони покращують трав­лення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами.

Тоді не буде корисних бактерій.

 

Чи існують «хороші» бактерії, які допомагають знищувати «погані»?

Так. Особливо корисними для здоров'я людини е бактерії, які пере­шкоджають розвитку хвороботворних. Пробіотики - корисні бактерії, що захищають організм від шкідливих і додаються до продуктів харчування з метою лікування або профілактики захворювань. Взагалі корисні бактерії покращують трав­лення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами.

 

Йогурти, сметана, кефір складаються з бактерій?

Молочнокислі бактерії є у молочнокислих продуктах. Вони дуже корисні, адже мають здатність протидіяти шкідливим бактеріям та навіть — старінню організму.

 

Навіщо виробляють продукти харчування, які заносять в організм всілякі по­гані бактерії?

Бактерії для людини зазвичай дуже корисні, але за певних умов можуть бути надзвичайно небезпечними Щоб продукти харчування не заносили в організм всілякі погані бактерії, їх треба правильно зберігати, вживати до закінчення терміну придатності.

 

Яких на світі бактерій більше: корисних чи шкідливих?

Наразі вченими описано близько 30 тис. видів бактерій, серед них більшість корисні.

 

 

§ 14. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ.

Більшість бактерій живиться гетеротрофно.

Автотрофи, що в процесі фотосинтезу не виділяють кисень: зелені, пурпурні бактерії, кисень виділяють – ціанобактерії (їх ще називають ціанопрокаріотами або синьо-зеленими водоростями, вони є як одноклітинними, так і багатоклітинними).

Функції бактерій — це очищення планети від решток інших організмів та відходів, що виділяють живі істоти в процесі своєї життєдіяльності; збагачення ціанобактеріями (вони є всюди, де достатня для фото­синтезу кількість світла, у морях, прісних та над солоних  водоймах, гарячих джерелах, а також у ґрунтах спекотних та холодних пустель) повітря киснем, ґрунту доступним для рослин Нітрогеном, який вони можуть засвоювати безпосередньо з атмосфери; у глибинах нашої планети органічна речовина, що утворюють бактерії, забезпечує існування тварин та грибів, багато приносять користь людині.

1. Як бактерії отримують енергію?

 

 Гетеротрофи споживаючи органічні речовини, бактерії частко­во переробляють їх в речовини власних клітин, а частково розкла­дають на неорганічні речовини, отримуючи при цьому енергію.

Деякі бактерії розкладають органічні речовини в процесі дихання, використовуючи при цьому кисень (такі є  у ґрунтах та в поверхневих шарах води, особливо — забрудненої). Проте багатьом бактеріям для отримання енергії кисень не потрібний: вони розкладають орга­нічні речовини без його участі, зокрема, у процесі бродіння (є у глибині застійних водойм, травних системах).

Автотрофи отримують енергію з неорганічних речовин та світла, здійснюють фотосинтез..

 

2. Чим паразитизм відрізняється від взаємовигідного симбіозу?

Паразитизм — взаємовідносини двох організмів, які вигідні одному (паразиту), проте шкідливі для іншого (хазяїна). Паразити оселяються в тілі  тварин, рослин або грибів, і живлячись органічними речовинами хазяїна, спричинюють його захворювання або навіть загибель.

 

3. Які приклади взаємовигідного симбіозу бактерій з іншими організмами ви знаєте?

Взаємовигідний симбіоз — взаємовигідне співіснування двох різних організмів, організми називаються симбіонтами. Прикладами є симбіоз молочнокислих бактерій з людиною (організм надає бактеріям їжу, а вони допомагають організму у травленні та боротьбі з хвороботворними бактеріями), бульбочні бактерії у коренях бобових рослин (бактерії забезпечують рослини Нітрогеном , а рослини в процесі фотосинтезу дають бактеріям органічні речовини), оцтовокислі бактерії і гриби дріжджі, черв олавіус і автотрофні бактерії  в його тілі. Прісноводна амеба пеломікса у цитоплазмі тримає одноклітинних ціанопрокаріотів ( вони отримують від амеби вуглекислий газ та захист, натомість ціанопро­каріот «віддає» хазяїну частину cвоїх продуктів фо­тосинтезу). Досить великі одноклітинні організми зберігають водорості у цитоплазмі ( водо­рість забезпечує променяка киснем, а променяк надав водорості приту­лок та їжу — вуглекислий газ). Інфузорія-сурмач захоплює і зберігає у цитоплазмі одноклітинні водорості хлорели.

 

4. Яка особливість будови тіла характерна для ціанопрокаріот, але нехарак­терна для більшості бактерій?

Будова клітин ціанопрокаріот:

 

Під електронним мікроскопом клітини ціанопрокаріот схожі на бактерії. Проте є  суттєва відмінність: в клітинах ціанопрокаріот знаходяться сплощені мембранні мішечки, у які вбудовані молеку­ли хлорофілу. Вони мають хлорофіл, але не мають хлоропластів. Вони роблять всю клітину ціанопрокаріот схожою на окрему органелу рослинної клітини — хлоропласт.

Інші завдання дивись тут...

 

...

  • Юляшка
    Спасибо вам ))) smile
    10 лютого 2015 16:33
  • Аліна2004
    Дякую)))Дуже допомогли
    8 листопада 2015 17:16