...

Інші завдання дивись тут...

§ 52 МІКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ: ДРІЖДЖІ ТА ЦВІЛЕВІ ГРИБИ.

Мікро­скопічні гриби можуть бути сапротрофами (дріжджі та цвілеві гриби), паразитами та симбіотрофами.

Мікроскопічні сапротрофні гриби мають більш широке розповсю­дження, ніж макроскопічні гриби; за будовою тіла вони також є різноманітнішими, ніж макроскопічні гриби, є необхідним компонентом природних систем; у виробничій діяльності людини вони мають промисло­ве застосування (використовують для виготовлення гострих «грибних» сирів «Рокфор» та «Камамбер», див. нижче); у побутових умовах можуть бути шкідливими і навіть небезпечними для здоров'я людини.

      Дріжджі — велика група мікроскопічних грибів, у яких міце­лій спрощений і легко розпадається на окремі клітини, тому їх називають одноклітинними грибами. Будова клітини дріжджів: 1 - клітинна оболонка; 2 - цитоплазма; 3 – вакуоля з клітинним соком; 4 – ядро.

 

    Від бактерій відрізняються наявністю ядра (еукаріотичні клі­тини); від клітин рослин відрізняє найперше відсутність хлоропластів; від тваринних – наявність клітинної оболонки; від клітин міцелію шапинкових грибів -  переважання одноядерних клітин, від­сутність у клітинній оболонці хітину, мають кулясту або овальну форму, не утворюють гіфів .

     Розмножуються дріжджі брунькуванням: на дорослій клітині з'являється випин, який рос­те і перетворюється на нову клітину. Вона деякий час залишається з'єднаною з материнською, але згодом від неї відокремлюється.

За сприятливих умов дріжджі ростуть та діляться дуже швид­ко.

 

    Через відсутність розвиненого міцелію живуть або у рідкому середовищі (водоймах), в умовах дуже високої вологості, багатою на цукор (у деревному соці, що витікає з пошкоджених дерев, на поверхні плодів, листків, нектарі квіток), в ґрунті.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Субстрат — це місце прикріплен­ня живого організму, яке може слу­гувати поживним середовищем.

Цвілеві гриби викликають чорну, білу, синьо-зелену, темно-сіро-зелену або золотисто-жовту плісняву.

    Гриб ризопус  найчастіше викликає чорну плісняву. Мі­целій має довгі розгалужені гіфи, які стеляться по субстрату, та пучки гіф, які пі­діймаються догори і розширюють­ся на верхівці, утворюючи чорні головки — спорангії зі спорами. Клітинні оболонки гіф забарвлені у темно-жовтий колір, і, разом з чорними спорангія­ми, надають плісняві чорного кольору.

 

    Пеніцил спричиняє синьо-зелену плісняву. Гіфи його міцелію стеляться по субстрату, від них догори піднімаються інші гіфи, які на верхівці утворюють китицю із ланцюжків сферичних клітин — конідій. Вони нагадують спори і є клітинами нестатевого розмноження. Пеніцил застосовують при виробництві антибіотиків. Тепер налічують близько 250 видів грибів, від яких можна отримувати антибіотики.

 

Аспергіл викликає темно-сіру плісняву,має міцелій з прямостоячими гіфами, що утворюють конідії на верхівці. Деякі види аспергіла можуть розвиватися не лише як сапротрофи, але й проявляти себе як небезпечні паразити тварин та людини.

 

 

1. Які особливості живлення та отримання енергії характерні для дріжджів?

Дріжджі є гетеротрофними організмами, живляться розчиненими органічними речовинами, поглинаючи їх шляхом всмоктування всією поверхнею тіла (грибне живлення), сапротрофами - живляться органічними речовинами решток тварин і рослин.

     Енергію гриби отримують шляхом дихання — за допомогою кисню вони розкладають у мітохондріях частину поглинутих про­стих органічних речовин на вуглекислий газ та воду, синтезуючи при цьому молекули АТФ. За відсутності кисню дріжджі отримують енергію за допомогою бродіння, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і спирт.

 

2. Як людина використовує дріжджі?

    Цукрові та пекарські дріжджі людина використовує для випікання хліба (у тісті дріжджі роз­кладають цукри, виділяючи при цьому вуглекислий газ, який розпушує тісто); у виноробній галузі та пивоварінні; штучно вирощує на мікробіоло­гічних підприємствах для отримання органічних кислот та біологіч­но активних речовин, а також кормових добавок для тварин; препарати із сухих пивних дріжджів продають в аптеках; виготовляють біологічні добавки, багаті на білок; певні культури дріжджів використовують для отримання сучасного недорогого біологічного палива з соломи чи відходів деревообробної промисловості; використовують у виробництві таких молочних продук­тів, як кефір або кумис, симбіози між дріжджами та бактеріями: чайний, рисовий та молочний гриб - напій з цінними лікувальними та профілактични­ми властивостями.

 

3. Які умови сприяють появі та розвитку плісняви?

У природі чорні та кольорові цвілі мешкають переважно у ґрунті, живляться напіврозкладеною органічною речовиною, побачити плісняву в природі зазвичай не вда­ється: її розвиток стримують інші ґрунтові організми, хоча міцелій, спори та конідії цві­левих грибів присутні практично повсюди.

      Масово цвілеві гриби розвиваються тоді, коли конкуренція з боку інших організмів послаблена, вологість повітря та субстрату підвищена, температура сприятлива і наявна доступна органічна речовина. Такі умови часто, не підозрюючи цього, створює сама людина. Уміщені у поліетиленові пакети продукти, банки з повид­лом, джемом, томатною пастою, скупчення вологого побутового сміття, вогкі стіни внутрішніх приміщень, дерев'яні конструкції в парниках та теплицях, льохи та підвали, що погано провітрю­ються — це ті місця, де плісняву можна спостерігати найчастіше. Такі цвілеві гриби для людини є шкідливими.

 

4. Чому продукти, на яких з'явилася пліснява, потрібно викидати, а не про­сто зрізати з них уражені грибами ділянки?

Гриби, що розвиваються на продуктах харчування, виділяють грибні токсини. Тому продукти, на яких з'явилася пліснява, тре­ба викидати, дотримуючись при  цьому певних заходів безпеки: якомога менше «турбувати» цвіль, щоб уникнути потрапляння в організм спор та конідій. Пліснява, що розвивається на матеріа­лах та конструкціях, викликає їх біологічне руйнування, а також є джерелом надходження в повітря клітин збудників мікозів.

 

5. Які мікроскопічні гриби, що викликають захворювання тварин і людини, ви знаєте?

    Дріжджі викликають грибні захво­рювання людини — мікози, часто вражають шкіру та нігті. Розвитку мікозів сприяє послаблення імунітету та пору­шення правил гігієни.

   Конідії аспергила викликають хворо­бу людини, яка нагадує важкі форми бронхіту та запа­лення легень.

   Збудники хвороб рослин («п'яний хліб» та «ріж­ки») — утворюють токсини, що спричинюють важкі захворю­вання людини.

 

 

§ 53 МІКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ ХВОРОБИ РОСЛИН.

Чим можна пояснити широку розповсюдженість уражень рослин парази­тичними грибами?

Організм рослини є надзвичайно сприятливим середовищем для розвитку грибів: вакуолі рослин містять багато води з розчинени­ми в ній цукрами; клітинні оболонки та хлоропласти є джерелом складних вуглеводів — целюлози та крохмалю. Продихи забез­печують доступ необхідного для дихання кисню, а міжклітинний простір — це добре захищений від несприятливих зовнішніх умов притулок для міцелію.

      У природі в дорослих рослинах живуть паразитичні гриби, що уповільнюють  ріст (рослини виділяють особливі речовини, що пригнічують розвиток гриба, навколо вражених ділянок утворюють зону з власних мертвих клітин, які не містять ані води, ані поживних речовин, ізолюють уражену грибом частину рослини від здорових клітин).

 

 

Які гриби-паразити рослин становлять пряму загрозу здоров'ю людини і чому?

Мікроскопічні гриби, що викликають хвороби рослин, призво­дять не лише до втрат урожаю, продукти харчування, ви­готовлені з рослин, уражених такими грибами, можуть бути не­безпечними для здоров'я людини.

Фузарій рожевий - збудники хвороби рослин «п'яний хліб»  виділяє токсини, які у люди­ни розвивають отруєння, тяжкі ураження нервової системи, психічних захворю­вань та малокрів'я. 

Гриб клавіцепс – збудник хвороби рослин «ріж­ки» утворює токсини, що спричинюють суху гангрену кінцівок та конвульсій­ні скорочення м'язів, при спазмі дихальних м'язів людина поми­рає від задухи (симптоми отруєння починають проявлятися тоді, коли маса розмелених ріжків складає 0,1-0,5% від маси борош­на, токсини гриба нестійкі, розкладаються після 2-3 років зберігання зерна).

 

На колосках рослин, уражених збудником «п'яного хліба», поміт­ні знебарвлені луски, вкриті рожевим нальотом; на окремих зернівках , уражених збудником хвороби «ріж­ки», добре помітних видозмін міцелію, які виглядають як чорно-фіолетові ріжки.

 

Які ви знаєте загальні заходи з профілактики уражень рослин мікроско­пічними грибами, що викликають у них хвороби?

Використання препаратів для визначеного збудника, підбір для вирощуван­ня стійких сортів рослин, збір та подальше компостування решток рослин перед початком нового сезону, своєчасне підживлення рос­лин та запобігання тривалому перезволоженню ґрунту, при зараженні повністю позбуватися збудника.

Інші завдання дивись тут... 

 

...

  • сачук
    дєкую але мені нічо не запамяталося
    11 травня 2015 21:12
  • Поліна
    Дякую вам велике, але дуже багато тексту і багато зайвого!!!!!
    24 квітня 2016 15:12
  • Віка
    дякую
    16 травня 2016 17:07