Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ.

Єдність усіх біологічних систем базується, зокрема, на єдності їхнього хімічного складу.

Хімічні елементи.

Оскільки організм людини є відкритою системою, то у ньому присутні ті самі хімічні елементи, що є в навколишньому середовищі. 

В організмі людини переважають, становлячи 90 %, такі хімічні елементи: Карбон (С), Гідроген (Н), Оксиген (О) і Нітроген (N), вони є основою води та органічних сполук. 

90 хімічних елементів організму  людини поділяють на групи: 

• органогени (Оксиген, Гідроген, Карбон, Нітроген);

• макроелементи (Кальцій, Калій, Натрій, Ферум, Фосфор, Хлор тощо);

• мікроелементи (Кобальт, Купрум, Цинк, Йод, Флор тощо).

Хімічні елементи надходять до організму в складі молекул речовин, які споживає людина. Під час хімічних реакцій у клітинах з атомів цих самих хімічних елементів утворюються власні речовини організму. 

 

НЕОРГАНЧНІ РЕЧОВИНИ - вода, мінеральні солі, кисень, вуглекислий газ.

Уміст неорганічних речовин у клітині становить 76,5 %, з них води 75 %, мінеральних солей 1,5 %.

Чим молодший організм, тим води в ньому більше (вода становить 90 % маси ембріона і до 70 % маси організму літньої людини).

ЗНАЧЕННЯ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН. 

Речовина
Значення
Вода

збереження об'єму та пружності (тургор) клітин;

розчинення різних хімічних речовин (вода або пов'язана хімічними зв'язками з іншими сполуками, або розчиняє їх);

середовищем проходження всіх хімічних процесів та дифузії речовин;

входить до складу тканин, травних соків; крові й лімфи (бере участь у транспорті речовин);

з водою видаляються назовні кінцеві продукти розпаду білків, жирів, вуглеводів (у вигляді сечі, калу, поту, а також під час дихання);

підтримує водно-сольовий баланс;

захищає цитоплазму клітини від різких перепадів температури (сприяє терморегуляції клітини й організму загалом);

бере участь у процесах теплообміну між організмом і навколишнім середовищем.

Кисень Використовується для окисних реакцій
Вуглекислий газ Утворюється в клітинах та виводиться з організму

Мінеральні речовини

• входять до складу клітин організму, тканин;

• необхідні для обміну речовин, пов'язаного з виведенням із клітини та надходженням до неї різних хімічних сполук, підтримують сталість внутрішнього середовища (водно-сольовий баланс);

• впливають на  ріст і розвиток організму;

• активізують ферменти, взаємодіють із гормонами, вітамінами;

• посилюють передачу нервових імпульсів;

• впливають на захист від хвороб та несприятливих чинників середовища;

• стимулюють нормальне функціонування всіх систем органів людини.

 

Кальцій (1,3 г)

Забезпечує зсідання крові.

Створення кісткової тканини.

Прояв нервових імпульсів для скорочення м'язів.

Ферум (12 - 25 мг) У складі гемоглобіну забезпечує транспортування газів.
Калій (2,5 - 5 г)

Забезпечує прояв нервових імпульсів.

Входить до складу м'язових тканин, цитоплазми клітин.

Фосфор (1,2 г) Створення кісткової тканини.
Натрій (1,5 - 3 г)

Забезпечує прояв нервових імпульсів.

Входить до складу м'язових тканин.

Йод (0,2 мг) Потрібен для синтезу гормонів щитоподібної залози.
Фтор (3 - 4 мг)  Входить до складу емалі зубів.
мікроелементи Магній (0,4 г), Манган, Кобальт, сеоен (0,1 мг), Купрум (1 - 3 мг), Цинк (10 - 15 мг) Входять до складу багатьох ферментів (як небілкові їх компоненти, або кофактори).

 

ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ – білки, жири, вуглеводи, АТФ, ДНК.

Уміст органічних сполук у клітинах у середньому становить 23,5 %, з них білків 15 %, жирів 4,5 %, вуглеводів 2,5 %, нуклеїнових кислот 1,5 %.

БІЛКИ - високомолекулярні сполуки (становлять 50 % сухої маси клітин), які  складаються з амінокислот, їхній ланцюжок зазвичай згортається у волокнисті або клубочкоподібні структури.

ВУГЛЕВОДИ – високомолекулярна сполука (наприклад, глікоген будується з глюкози)

ЖИРИ, АБО ЛІПІДИ – це органічні нерозчинні у воді сполуки, в утворенні яких беруть участь жирні кислоти й спирти.

АТФ (молекули аденозинтрифосфатної кислоти) – високомолекулярні сполуки, які утворюються клітинами.

 

ДНК (молекули  дезоксирибонуклеїнової кислоти) – високомолекулярні сполуки, з яких побудовані гени (мають значно складнішу будову, ніж білки, є основною складовою хромосом).

 

ЗНАЧЕННЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН.

Функції білків.

Функція Прояв функції
Структурно-пластична (будівельна)

Складові органел клітини — ядра, цитоплазми, мембрани тощо.

Присутні в кістковій тканині, сполучній.

Незамінний матеріал для утворення власного білка в організмі для його росту й розвитку та відновлення клітин.

Каталітична (ферментативна) Основний компонент ферментів – речовин (каталізаторів) для прискорення хімічних процесів
Регуляторна Гормони (здебільшого білки) забезпечують гуморальну регуляцію організму.
Захисна

Антитіла, інтерферон (складові імунної системи) забезпечують виведення токсинів.

Білок крові фібриноген бере участь у зсіданні крові.

Транспортна

Білок гемоглобін бере участь у перенесенні газів.

Складні білки транспортують мінеральні речовини, продукти обміну речовин.

Енергетична Білки можуть використовуватися як джерело енергії (особливо для мозку та м’язів).
Опорна Білки – складова кісток, хрящів, нігтів, волосся.
Механічна (моторна) Білки забезпечують скорочення і розслаблення м'язів, роботу внутрішніх органів

 

Функції жирів, або ліпідів.

Захисна Жир, відкладений у жировій сполучній тканині, між органами  оберігає органи від ушкоджень, забезпечує фіксацію у черевній порожнині.
Теплоізоляційна Резервний жир ізолює організм від надмірного впливу холоду та тепла (теплоізолятор)
Енергетична Жири мають велику енергоємність, а за потреби запаси жирів стають джерелом енергії (добувається вона довше, проте її значно більше, ніж у вуглеводах)
Структурно-пластична функція (будівельна)

У жирах розчиняються певні вітаміни.

Будуються клітинні мембрани.

Входять до складу мітохондрій, оболонок нервів (мієлін)

Регуляторна

Складовими в шляхах проведення нервових сигналів.

Утворюють деякі гормони.

Нормалізують жировий обмін, еластичність шкіри.

Захищають шкіру від інфекцій і токсинів.

У водному обміні є джерелом води в екстремальних  умовах 

 

Функції вуглеводів.

Енергетична

Глюкоза – джерело енергії.

Глікоген за потреби перетворюється на розчинну у воді глюкозу. Сприяють кращій роботі серця, м'язів, мозку.  

Запасаюча Утворюється запасна нерозчинна речовина глікоген.
Структурно-пластична (будівельна)

Містяться в міжклітинній речовині.

У складі нуклеїнових кислот, а отже, беруть участь у передачі спадкової інформації.

Входить до складу глікокаліксу – тонкої оболонки плазматичної мембрани.

Захисна Деякі токсичні речовини унаслідок взаємодії з глюкозою в печінці стають легкорозчинними і швидше видаляться з організму. 

 

Функції інших органічних речовин.

АТФ

Акумулюють енергію.

Використовуються клітинами в усіх реакціях, що потребують витрат енергії.

Обмін енергії в клітині.

Процес вивільнення енергії з органічних сполук шляхом їх окиснення (з утворенням вуглекислого газу і води) у мітохондріях називається клітинним диханням. Енергія цих хімічних реакцій акумулюється в утворених молекулах АТФ (аденозинтрифосфат) - універсального переносника хімічної енергії. Молекули АТФ здатні запасати велику кількість енергії у формі не дуже стійких макроергічних (буквально багатих на енергію) хімічних зв'язків. У потрібному місці АТФ віддає енергію шляхом відщіплення фосфатної групи з утворенням аденозиндифосфату (АДФ). Для синтезу АТФ з АДФ використовується енергія поживних речовин їжі (в основному глюкози) — коло перетворення енергії таким чином замикається.

 

ДНК

Побудовані гени, де «записана» структура всіх білків організму.

Зберігається спадкова інформація — програма життя організму людини.

 

Взаємоперетворення органічних речовин.

При нестачі вуглеводів у їжі вони утворюються із жирів і частково з білків, а при надлишку перетворюються в жири.

При нестачі жирів у їжі молекули жирів можуть утворюватися з вуглеводів і білків, а при надлишку перетворюється у вуглеводи.

Проте вуглеводи і жири ніколи не перетворюються на білки (білки мають ще молекули Нітрогену), які є незамінними речовинами для організму.

Амінокислоти використовуються для синтезу тканинних і клітинних білків; з глюкози в печінці та м'язах синтезується вуглевод глікоген; з жирних кислот та гліцерину синтезуються жири, які у вигляді найдрібніших крапель надходять у лімфу, а потім у кров, звідти до складу нервових клітин, надлишок відкладається про запас у підшкірній клітковині навколо внутрішніх органів і використовується як джерело енергії, а при голодуванні — для синтезу вуглеводів.

 Інші завдання дивись тут...

Загрузка...