ДИХАЛЬНА СИСТЕМА ЛЮДИНИ – це сукупність органів, що забезпечують надходження кисню, газообмін і видалення вуглекислого газу.
БУДОВА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ.
Особливості будови органів дихання зумовлені їхніми функціями в забезпеченні дихання.
• ПОВІТРОНОСНІ (ДИХАЛЬНІ) ШЛЯХИ - це система з'єднаних між собою порожнистих органів для перенесення вдихуваного та видихуваного повітря: носова порожнина (cavitas nasi) глотка (pharynx) гортань (larinx) трахея (trachea) бронхи (bronchos).
Носову порожнину та з’єднану з нею частину глотки називають носоглоткою.
Усі повітроносні шляхи побудовані з кісткової та хрящової тканин, що захищає від злипання стінок для неперервного надходження повітря.
Шлях повітря повітроносними шляхами при вдиху: з носової порожнини повітря потрапляє у носову частину глотки (носоглотка), далі — у ротову частину глотки (ротоглотка), проходить повз лімфоїдну тканину глотки (мигдалини), звідки надходить у гортань, потім у трахею, бронхи.
Верхні дихальні шляхи: носова порожнина, глотка.
Нижні дихальні шляхи: гортань, трахея, бронхи.
Будова повітроносних шляхів пристосована до проведення, зволоження, зігрівання чи охолодження, очищення та знешкодження повітря, що повинно потрапити в легені.
• ОРГАНИ ГАЗООБМІНУ – парні органи дихальної системи, де відбувається газообмін: легені (pneumon, pulmones).
БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Орган |
Будова |
Функції |
Початковий відділ системи з носовими ходами (верхні, середні, нижні), приносовими пазухами. Слизова оболонка має нюхові рецептори, слизові залози, війковий епітелій і густу сітку капілярів. Слиз містить лізоцим |
Повітроносна, захисна (зволоження, очищення, знешкодження повітря); теплорегулююча (зігрівання або охолодження повітря); чуттєва (сприйняття запахів); інформативна (до нюхових рецепторів несуть інформацію запашні сполуки) |
|
М'язовий, лійкоподібний канал завдовжки від 12 до 14 см, у якому відбувається перехрест травних і дихальних шляхів, має отвори (хоани), що з'єднують з носовою порожниною, та скупчення лімфатичних мигдаликів (кільце Пирогова).Поділяється на дві частини носоглотку та ротоглотку. |
Повітроносна, захисна |
|
Порожнина у вигляді лійки, стінки якої утворені парними і непарними хрящами, що рухомо з'єднані зв'язками. Містить голосовий апарат із голосовими зв'язками. Надгортанний хрящ закриває вхід у гортань під час ковтання їжі та не дає їй потрапити у дихальні шляхи. Щитовидний хрящ найбільший, може утворювати кадик. |
Повітроносна, захисна, звукоутворювальна (під час видиху) |
|
Розташована спереду стравоходу, має вигляд трубки довжиною 8-15 см з 16-20 хрящових напівкілець. Задня стінка утворена непосмугованими м’язами і прилягає до стравоходу. Внутрішню поверхню вистилає слизова оболонка з війковим епітелієм і лімфовузликами |
Повітроносна, захисна |
|
Правий і лівий головні бронхи багаторазово розгалужуються до бронхіол з утворенням бронхіального дерева. Стінки мають 6-12 хрящових кілець |
Повітроносна, захисна |
|
Парний орган газообміну, права легеня утворена трьома частками, ліва – двома. Оточені легеневою плеврою з двох листків, у плевральній порожнині плевральна рідина. Складається з альвеол – легеневих міхурців діаметром 0,2 – 0,3 мм, які оточені сіткою кровоносних капілярів. Стінки альвеол утворені одношаровим плоским епітелієм й еластичними волокнами. |
Газообмін (між альвеолярним повітрям та венозною кров'ю). |
Функції дихальної системи:
Назва функції |
Зміст |
Забезпечення газообміну між зовнішнім середовищем та організмом (швидкий обмін киснем і вуглекислим газом між повітрям і кров'ю) |
|
Захисна |
Слиз і війчастий епітелій захищають від шкідливих впливів зовнішнього середовища (знешкоджують мікроорганізми, зволожують, затримують пил) |
Видільна |
Видалення з крові вуглекислого газу та інших летких шкідливих речовин в процесі газообміну (з венозної крові до альвеол надходять молекули летких шкідливих речовин алкоголь, ефір тощо, які потрапили в організм людини, ацетон тощо, що утворилися в організмі, з альвеол вони проникають у видихуване повітря). У процесі дихання з видихуваним повітрям людський організм втрачає за добу близько 1 л води. |
Повітроносна |
Постачання та проведення повітря для газообміну в легенях |
Звукоутворення |
Гортань містить голосовий апарат, що забезпечує утворення звуків при видиханні повітря. В утворенні звуків беруть участь: легені, бронхи, трахея (нижній резонатор); гортань (голосовий апарат); глотка, порожнини рота, носа і придаткові пазухи носа (верхній резонатор). У мовленні беруть участь: губи, язик, мімічні м'язи, м'яке піднебіння, нижня щелепа. Розвиток вищої нервової діяльності у людини привів до членороздільного мовлення: центри мови у корі головного мозку регулюють роботу м'язів усього мовленнєвою апарату й пов'язані зі свідомістю та мисленням. |
Чуттєва |
У носовій порожнині містяться нюхові хеморецептори, що є початковою ланкою у формуванні нюхових відчуттів |
Теплорегулююча |
Тісні контакти органів дихання з кровоносними судинами зумовлюють участь в терморегуляції організму, регуляція температури тіла через випаровування води з поверхні легень, зігрівання вдихуваного повітря, виведення надлишку тепла разом з повітрям. |
Інформативна |
До нюхових рецепторів носової порожнини несуть інформацію запашні сполуки |
Органи дихання, виконуючи основні й додаткові функції, тісно взаємопов'язані з іншими органами й системами: опорно – руховою, кровоносною, травною та нервовою.