ТЕОРЕМА — математичне твердження, справедливість якого встановлюється за допомогою міркування, яке називають доведенням теореми.
Доводячи теорему, можна користуватися аксіомами, а також раніше доведеними теоремами.
Зауважимо, що жодні інші властивості геометричних фігур (навіть якщо вони здаються нам очевидними) використовувати не можна.
Будова теореми
Має умову (те, що дано), доведення із висновком (те, що потрібно довести).
ПЕРЕЛІК ТЕОРЕМ
◊ Теорема (властивість суміжних кутів).
Сума суміжних кутів дорівнює 180°.
Доведення. Нехай кути MOK і KON суміжні кути, тоді промені ОМ і ОN є доповняльними. За основною властивістю вимірювання кутів ∠MOK + ∠KON = ∠MON. Кут MON, утворений доповняльними променями, є розгорнутим, тобто ∠MOK + ∠KON = 180°. Теорему доведено. |
Наслідок 1. Кут, суміжний з прямим кутом, — прямий.
Наслідок 2. Кут, суміжний з гострим кутом, — тупий; кут, суміжний з тупим кутом, — гострий.
Наслідок 3. Кути, суміжні до рівних кутів, є рівними.
◊ Теорема (властивість вертикальних кутів).
Вертикальні кути рівні між собою.
Доведення. Нехай кути AOB і COD – вертикальні. Оскільки кути AOB і AOC суміжні, то ∠AOB + ∠AOC = 180°. Також суміжні кути AOC і COD, тому ∠AOC + ∠COD = 180°. Маємо: ∠AOC = 180° – ∠AOB і ∠AOC = 180° – ∠COD. Праві частини цих рівностей рівні, тому рівними є і ліві їхні частини. Отже, ∠AOB = ∠COD. Теорему доведено. |
◊ Теорема.
Якщо пряма перетинає одну з двох паралельних прямих, то вона перетинає і другу.
Доведення (від супротивного). Нехай а і b – паралельні прямі і пряма с перетинає пряму в точці О. Припустимо, що пряма с не перетинає пряму а, тобто с ǁ а. Тоді через точку О проходять дві прямі b і с, які обидві паралельні прямій а. Це суперечить аксіомі паралельності прямих. Отже наше припущення хибне, правильним є те, що пряма с перетинає пряму а. Твердження доведено. |
◊ Теорема.
Будь-які дві прямі, що перетинаються, мають тільки одну спільну точку.
Доведення. Нехай прямі а і b, що перетинаються, крім спільної точки А, мають ще одну спільну точку В. Тоді через дві точки проходять дві прямі. А це суперечить основній властивості прямої. Отже наше припущення про наявність другої точки перетину прямих а і b неправильне. |
◊ Теорема (ознака паралельності прямих).
Якщо при перетині двох прямих січною відповідні кути рівні, то прямі паралельні.
Нехай при перетині прямих AB і CD січною KL утворилися рівні між собою відповідні кути ∠KMB = ∠MND = α. Доведення (методом від супротивного). Припустимо, що дані прямі AB і CD не паралельні, а перетинаються в деякій точці F. Не змінюючи міри кута KMB, перенесемо його так, щоб вершина кута – точка M – збіглася з точкою N, промінь MK збігся з променем NM, а промінь MB зайняв положення променя NF1. Тоді ∠MNF1 = ∠KMF = а. Оскільки промінь NF1 не збігається з променем NF, бо F ₵ NFX, то ∠MNF1 ≠ ZMNF. Але ж було встановлено, що ∠MNF = α і ∠MNF1 = α. Прийшли до протиріччя, бо наше припущення про те, що прямі AB і CD не паралельні, було хибним. А отже, прямі AB і CD паралельні, що й потрібно було довести. |
◊ Наслідок 1. Якщо при перетині двох прямих січною внутрішні різносторонні кути рівні між собою, то прямі паралельні.
Дано січна с до прямих а і b, внутрішні різносторонні кути рівні, наприклад, ∠3 = ∠2 Доведення. Нехай при перетині прямих a і b січною c внутрішні різносторонні кути виявилися рівними. Але кути 3 і 1 – вертикальні, тому ∠1 = ∠3. Отже, ∠2 = ∠1. Кути 2 і 1 – відповідні, тому за ознакою паралельності прямих маємо а || b. |
◊ Наслідок 2. Якщо при перетині двох прямих січною сума внутрішніх односторонніх кутів дорівнює 180°, то прямі паралельні.
Дано січна с до двох прямих а і b, сума внутрішніх односторонніх кутів ∠1 + ∠2 = 180°. Доведення. Нехай при перетині прямих a і b січною c сума внутрішніх односторонніх кутів дорівнює 180°, наприклад ∠1 + ∠2 = 180°. Кути 1 і 3 – суміжні, тому ∠1 + ∠3 = 180°. Із цих двох рівностей випливає, що ∠2 = ∠3. Ці кути є відповідними, а тому прямі a і b – паралельні за ознакою паралельності прямих. |
◊ Наслідок 3. Дві прямі, перпендикулярні до третьої прямої, паралельні.
Дано a ﬩ c і b ﬩ с. Доведення. Кути між прямими a і c, b і c, що перетинаються, дорівнюють 90°. Сума внутрішніх односторонніх кутів дорівнює 180°, враховуючи наслідок 2, маємо a || b. |
Зауважимо, що наслідки 1-3 можна також розглядати як ознаки паралельності прямих.
◊ Теорема (властивість паралельних прямих).
Дві прямі, паралельні третій прямій, паралельні одна одній.
Нехай прямі a і b паралельні прямій с. Доведемо, що a || b. Застосуємо доведення від супротивного. Припустимо, що прямі a і b не паралельні, а перетинаються в деякій точці M. Отже, через точку M проходять дві прямі a і b, що паралельні прямій m. Це суперечить аксіомі паралельності прямих. Отже, наше припущення є хибним. Тому a || b. |
◊ Теорема (властивість відповідних кутів, що утворилися при перетині паралельних прямих січною). Відповідні кути, що утворилися при перетині паралельних прямих січною, рівні між собою.
Нехай паралельні прямі AB і CD перетинає січна NK. Доведемо, що ∠NAB = ∠ACD. Припустимо, що ∠NAB ≠ ∠ACD. Проведемо пряму AB1 так, щоб виконувалася рівність ∠NAB1 = ∠ACD. За ознакою паралельності прямих прямі AB1 і CD паралельні. Але ж за умовою і AB || CD. Прийшли до того, що через точку A проходять дві прямі AB і AB1, паралельні прямій CD, що суперечить аксіомі паралельності прямих. Отже, наше припущення є хибним і тому відповідні кути, утворені при перетині паралельних прямих січною, між собою рівні: ∠NAB = ∠ACD. |
◊ Наслідок 1 (властивість внутрішніх різносторонніх кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною). Внутрішні різносторонні кути, утворені при перетині паралельних прямих січною, рівні між собою.
Нехай паралельні прямі а і b перетинає січна c. Доведемо, що внутрішні різносторонні кути, наприклад 2 і 3, рівні між собою. Оскільки a || b, то відповідні кути 1 і 2 рівні між собою. Кути 1 і 3 між собою рівні, як вертикальні. З рівностей ∠1 = ∠2 і ∠1 = ∠3 випливає, що ∠2 = ∠3. |
◊ Наслідок 2 (властивість внутрішніх односторонніх кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною). Сума внутрішніх односторонніх кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною, дорівнює 180°.
Нехай паралельні прямі а і b перетинає січна c. Доведемо, що сума внутрішніх односторонніх кутів, наприклад 1 і 2, дорівнює 180°. Оскільки a || b, то відповідні кути 2 і 3 рівні між собою. Кути 3 і 1 – суміжні, тому ∠3 + ∠1 = 180°, але ж ∠3 = ∠2. Тому ∠2 + ∠1 = 180°. |