На ілюстрації зображена пташка, коли «не просила їди». «Стала сама багатою – минулися холоди», бо на гілках розпустились дрібні зелені листочки, комашня прокинулась від зимового сну.
Кожен глядач безпомилково впізнає у пташці жовтогруду синичку. Їй вдалося пережити сувору зиму. «З вдячності вона грала, неначе скрипаль-корифей» з чорним метеликом на тонкій пташиній шиї.
Аналіз вірша Дмитра Павличка «Синиця»
Опис синички
Прислів’я та приказки про птахів, гніздо
Синичка — смілива й добра пташка» за текстом Павла Ходченка «Добра синичка»
Про що синичка, на твою думку, співає людям
Оповідання «Синичка й горобець» Петра Панча