Іменник у формі однини вживається для позначення одно­го предмета, іменник у формі множини — для позначення двох і більше предметів.

Множина іменників утворюється від однини найчастіше зміною закін­чення, зрідка — й наголосу: жінка — жінки, місто – міста. Якщо іменники в однині та множині мають однакові закінчення (На полігоні проходили бойові навчання. Своє навчання Тарас розпочав у дяка), число іменників можна визначити лише через їхній зв’язок з іншими словами.

 До іменників, що мають лише форму однини, належать назви речовин (молоко, масло, залізо, руда), почуттів (радість, піднесення, вірність, кохання), власні (Вінниця, Дунай, Місяць, Леся Українка).

До іменників, що мають лише форму множини, належать назви парних або таких, що складаються з кількох частин чи предметів (ножиці, окуляри, двері, сани, меблі, шахи), речовин (вершки, дріжджі, консерви, парфуми), сукупностей предметів (гроші, джунглі, надра, хащі), відрізків часу, свят та обрядів (канікули, іменини, вечорниці), почуттів, станів (жалощі, гордощі, веселощі, прикрощі), географічні (Черкаси, Альпи, Афіни).

• Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як єдине ціле, називаються збірними (товариство, колосся, коріння, рідня, піхота, молодь), вони мають форму однини (золоте листя).

Іменники, що вживаються лише у формі однини, можуть уживатися в множині в таких випадках:

- власні назви вживаються з метою створення узагаль­неної назви ряду осіб, предметів, країн, міст (родовід Богуни);

- якщо загальні назви передають узагальнення (всі лиха) або вказують на сукупність предметів (співали дуби);

- якщо географічні назви вжиті в переносному значенні, у такому разі їх пишуть з малої літери (осягали еверести літератури);

- у ролі термінів (болі й шуми в серці (термін медицини); міне­ральні води (термін харчової промисловості); високоякісні сталі (термін важкої промисловості)).

З метою узагальнення форма однини може бути вжита замість форми множини: В усі часи українська жінка дивувала своєю силою й незламністю (3 газети «Україна молода»).