3 клас
Суфікси прикметників (дієприкметників):
–Н–, –АНН–, –ЕНН–, –АН–, –ЕН–, –ИЧН–, –ІЧН–(–ЇЧН–), –ИН–(–ЇН–),
–ИСТ–(–ЇСТ–), –ЕВ–(–ЄВ–), –ОВ–, –УВАТ–(–ЮВАТ–), –ОВАТ–, –ОВИТ–,
Пестливі прикметникові суфіки: –ЕНЬК–, –ЕСЕНЬК–, –ІСІНЬК–, –ЮСІНЬК–
4 клас
У творенні прикметників беруть участь суфікси, що виражають:
1) зменшеність, збільшеність, суб'єктивну оцінку якостей предмета від кореня (твірної основи) прикметника;
2) нові відтінки, уточнюючи значення кореня (твірної основи) прикметника або інших частин мови (іменників, дієслів, прислівників).
–АВ–(–ЯВ–), –ОВАТ–, –УВАТ–(–ЮВАТ–), –ОВИТ–, –АСТ–(–ЯСТ–)
– утворюються від прикметників і виражають неповноту, частковість виявлення ознаки: синявий, рідкуватий, синюватий, синястий;
– утворюються від іменників і виражають неповноту ознаки, часткову подібність до предмета: клеюватий, піскуватий;
– утворюються від іменників і виражають додаткову до основної ознаки або надмірність її вияву: коренастий, гіллястий, глинястий, працьовитий.
–АЛЬН–(–ЯЛЬН–)
– додаються до основ іменників на вираження ознаки предмета, до основ дієслів на вираження ознаки за дією: геніальний, моральний, вирішальний, діяльний.
–АН–(–ЯН–), –ОВ–, –ЕВ–(–ЄВ–)
– суфікси відносних прикметників на означення матеріалу, з якого зроблено предмет: гречаний, круп’яний, пшоняний, березовий, смушевий.
– приєднується до основ іменників на позначення ознаки: липовий, борщова, плановий, плащовий, соєвий, життєвий, життьовий.
–АНН–(–ЯНН–), –ЕН–
– утворюються від дієслів на позначення ознаки: старанний, перчений.
–АЧ–(–ЯЧ–), –ЕЗН–, –ЕНН–, –УЩ–(–ЮЩ–)
– на позначення збільшеності, згрубілості: добрячий, старезний, старенний, ситющий.
–АЧ–(–ЯЧ–), –ІЙ–, –ИН–(–ЇН–), –ОВ–, –ЕЖ–
– присвійні прикметники від назв тварин та інших істот: собачий, козячий, орлій, журавлиний, зміїний, тигровий, конячий, ведмежий.
–ЕНЬК–, –ЕСЕНЬК–, –ІСІНЬК–, –ЮСІНЬК–
– на позначення зменшеності, здрібнілості, інтимно-ласкаве ставлення: гарненький, ріднесенький, малюсінький, гарнюсінький.
–ИН–(–ЇН–)
– присвійні прикметники від іменників першої групи – назв людей та інших істот (тварин, птахів, комах, риб): Наталин, старостин, мамин, акулин, Софіїн, Раїн.
Перед суфіксом -ин- кінцеві приголосні г, к, х змінюються на ж, ч, ш: Ольга – Ольжич, дочка – доччин, свекруха – свекрушин.
–ИСТ–(–ЇСТ–)
– утворюються від іменників, дієслів на вираження ознаки предмета: пористий, звивистий, плямистий.
–ИЧН–, –ІЧН–(–ЇЧН–), –АРН–(–ЯРН–)
– творяться відносні і відносно-якісні прикметники від основ слів іншомовного походження для вираження відношення до галузі науки, політичної течії: історичний, канонічний, стоїчний, гуманітарний, молекулярний.
–ІВ–(–ЇВ–), –ОВ–, –ЕВ–(–ЄВ–)
– присвійні прикметники від назв людей та інших істот (тварин, птахів, комах, риб): татів, татова, товаришів, товаришева, китовий, Андрієва, коневий.
–К–, –ОК–
– додаються до основ іменників та дієслів на означення людини за становищем, особливостями вдачі: боязкий, одинокий, жорстокий.
–Л–, –УЧ–(–ЮЧ–), –АЧ–(–ЯЧ–), –УЩ–(–ЮЩ–), –АЩ–(–ЯЩ–)
– дієприкметникові суфікси, що перейшли в прикметники: зрілий, ниючий, лежачий, стоячий, видющий, пропащий.
–ЛЬН–, –Ч–
– утворюються від дієслів на позначення ознаки: навчальний, складальний, споживчий.
–НА–, –ЛИВ–, –Н–
– додаються до основ іменників та дієслів на означення якостей і властивостей людини: правдивий, сонливий, сонний.
–Н–
– виражає означення матеріалу, з якого зроблено предмет: мідний, залізний.
– виражає ознаки предметів за просторовими відношеннями, поєднуючись з основами іменників, що є назвами будівлі, її частини, територіальних установ: настінний (годинник), обласний (центр), районний (відділ);
– виражає ознаки предметів за призначенням, поєднуючись з основами іменників, що є назвами будівлі, її частини, територіальних установ: хатній (оберіг), машинний (зал);
– виражає ознаку за часом у поєднанні з основами іменників, що позначають пори року, дня, відлік часу: річний, столітній, денний, літній.
–СЬК–, –ЦЬК–, –ЗЬК–
– відносні прикметники або присвійні із значенням належності: міський, запорізький, ткацький.
–ШН–, –ЖН–
– творяться відносні прикметники від основ прислівників: сьогоднішній, завтрашній.