Вправа 391. Прочитай пари слів. Скажи, яка відмінність у значенні слів.

Гриб — грибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.

Друге слово має зменшувальне значення.

391.2. Спиши. Познач у словах корінь.

Грибгрибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.

 

Вправа 392.1. До поданих слів — іменників допи­шіть спільнокореневі дієслова та прикметники.

Що?                                 Що робити?                            Яке?

розповідь                         розповідати                            розповідне

питання                           питати                                    питальне

спонукання                      спонукати                                спонукальне

392.2. Доберіть іменник, з яким можна сполучити всі три прикметники.

Речення.

392.3. Пригадайте і розкажіть правила про розповідні, питальні й спонукальні речення.

 

Вправа 393. До слова погойдувати добери з лічилки і запиши спорідне­ні слова. Познач корінь у спільнокореневих словах.

Гойда, гойда, гойдалочка,

гойдається Наталочка.

Раз, два, три, чотири, п'ять —

треба гойдалку спинять.

Гойда, гойдалочка, гойдається, гойдалку.

 

Вправа 394.1. Вивчи вірш напам'ять і запиши.

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина — то найкращий край.     (Дмитро Павличко)

394.2. Добери до виділеного слова спільнокореневі слова, що відповідають на питання хто? та який?

Дитино, дитинка, дитя, дитятко, дитячий.

 

Вправа 395.1. Прочитай вірш.

ЩО ТАКЕ БАТЬКІВЩИНА?

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

тиха казка бабусі,

ніжна пісня матусі,

дужі руки у тата,

під тополями хата,

під вербою криниця,

в чистім полі пшениця.   (Петро Бондарчук).

395.2. Зміни виділені слова так, щоб вони відповідали на питан­ня хто? Добери до них спільнокореневі слова. Запиши.

Бабуся, баба, бабусин.

Матуся, мати, матір, матінка, материнська.

Тато, татусь, татко.

395.3. Поясни, від якого слова утворилося слово Батьківщина.

Слово Батьківщина утворилося від слова батьки.

395.4. Випиши з вірша назви рослин і запам'ятай їх. Це симво­ли України.

Що таке Батьківщина?

Калина, тополя, верба, пшениця.   

 

Вправа 396.1. Спиши речення, вставляючи пропущені букви.

У ч…твер будуть ч…ргувати …іра Коваленко і Н...дія Співак.

У четвер будуть чергувати Віра Коваленко і Надія Співак.

396.2. Поясни, написання яких слів будеш перевіряти за правилом, а яких — за словником.

За словником перевіряємо написання слова четвер. За правилом перевіряємо написання слова чергувати (черга).

 

Вправа 397. Від поданих слів утвори і запиши споріднені слова за зразком. Склади речення з двома словами (на вибір).

Зразок. Львів — львівський.

Київ – київський, Харків – харківський, Чернігів – чернігівський, Донецьк – донецький, Житомир – житомирський, Полтава – полтавський, Миколаїв – миколаївський.

Львівський оперний театр дуже гарний. Полтавський край має славну історію.

 

Вправа 398.1. Прочитайте речення.

1. Пастух вигнав худобу на пасовисько.

2. Чередник погнав скотину попід горою на долину (Леонід Глібов),

3. Ой по горі, по горі гонять овець вівчарі (Іван Негода).

4. У холодочку, під вербою, приліг чабан спочить (Леонід Глібов).

398.2. Випишіть слова — назви предметів, близькі за значен­ням. Поясніть, чи є ці слова спільнокореневими.

Худоба – скотина, вівчар – чабан. Ці слова не мають спільної частини, тому не є спільнокореневими.

З98.3. Розгляньте схему.

Розрізняй! Слова, близькі за значенням: пастух, чередник, чабан, вівчар. Спільнокореневі слова: пастух, пастушок, пасовисько, пасти.

 

Вправа 399.1. Прочитай вірш.

      ОПЕНЬКИ.

В гущині синиця дзенька

і тріщить сухий сучок.

З ляку тиснуться опеньки,

позираючи хитренько

з-під мохнатих шапочок.

Хати їх — пеньки дуплисті

і купки рудого листя...

Опенят масних, хороших

я набрав повненький кошик

і присів спочить на пень.            (Віктор Кочевський)

399.2. Знайди і випиши спільнокореневі слова. Що допомогло їх розпізнати?

Опеньки, опенят (гриби, мають спільну частину опен-).

Пеньки, пень  (частина дерева, мають спільну частину пен-).

399.3. Поміркуй, скількома способами можна перенести з рядка в рядок слово опеньки. Запиши.

Опе – ньки, опень – ки.

 

§32 Вимова і правопис слів із ненаголошеними звуками [е], [и] в корені слова.

Вправа 400. Прочитай слова. Запиши, вставляючи пропущені букви за зразком.

Стебла — ст..бло, пера — п..ро, ребра — р..бро, сич — с..чі, лист — л..сти, стриж— стр..жі.

Стебла — стебло, пера — перо, ребра — ребро, сич — с.ичі, лист — листи, стриж— стрижі.