Вправа 391. Прочитай пари слів. Скажи, яка відмінність у значенні слів.

Гриб — грибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.

Друге слово має зменшувальне значення.

391.2. Спиши. Познач у словах корінь.

Грибгрибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.

 

Вправа 392.1. До поданих слів — іменників допи­шіть спільнокореневі дієслова та прикметники.

Що?                                 Що робити?                            Яке?

розповідь                         розповідати                            розповідне

питання                           питати                                    питальне

спонукання                      спонукати                                спонукальне

392.2. Доберіть іменник, з яким можна сполучити всі три прикметники.

Речення.

392.3. Пригадайте і розкажіть правила про розповідні, питальні й спонукальні речення.

 

Вправа 393. До слова погойдувати добери з лічилки і запиши спорідне­ні слова. Познач корінь у спільнокореневих словах.

Гойда, гойда, гойдалочка,

гойдається Наталочка.

Раз, два, три, чотири, п'ять —

треба гойдалку спинять.

Гойда, гойдалочка, гойдається, гойдалку.

 

Вправа 394.1. Вивчи вірш напам'ять і запиши.

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина — то найкращий край.     (Дмитро Павличко)

394.2. Добери до виділеного слова спільнокореневі слова, що відповідають на питання хто? та який?

Дитино, дитинка, дитя, дитятко, дитячий.

 

Вправа 395.1. Прочитай вірш.

ЩО ТАКЕ БАТЬКІВЩИНА?

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

тиха казка бабусі,

ніжна пісня матусі,

дужі руки у тата,

під тополями хата,

під вербою криниця,

в чистім полі пшениця.   (Петро Бондарчук).

395.2. Зміни виділені слова так, щоб вони відповідали на питан­ня хто? Добери до них спільнокореневі слова. Запиши.

Бабуся, баба, бабусин.

Матуся, мати, матір, матінка, материнська.

Тато, татусь, татко.

395.3. Поясни, від якого слова утворилося слово Батьківщина.

Слово Батьківщина утворилося від слова батьки.

395.4. Випиши з вірша назви рослин і запам'ятай їх. Це симво­ли України.

Що таке Батьківщина?

Калина, тополя, верба, пшениця.   

 

Вправа 396.1. Спиши речення, вставляючи пропущені букви.

У ч…твер будуть ч…ргувати …іра Коваленко і Н...дія Співак.

У четвер будуть чергувати Віра Коваленко і Надія Співак.

396.2. Поясни, написання яких слів будеш перевіряти за правилом, а яких — за словником.

За словником перевіряємо написання слова четвер. За правилом перевіряємо написання слова чергувати (черга).

 

Вправа 397. Від поданих слів утвори і запиши споріднені слова за зразком. Склади речення з двома словами (на вибір).

Зразок. Львів — львівський.

Київ – київський, Харків – харківський, Чернігів – чернігівський, Донецьк – донецький, Житомир – житомирський, Полтава – полтавський, Миколаїв – миколаївський.

Львівський оперний театр дуже гарний. Полтавський край має славну історію.

 

Вправа 398.1. Прочитайте речення.

1. Пастух вигнав худобу на пасовисько.

2. Чередник погнав скотину попід горою на долину (Леонід Глібов),

3. Ой по горі, по горі гонять овець вівчарі (Іван Негода).

4. У холодочку, під вербою, приліг чабан спочить (Леонід Глібов).

398.2. Випишіть слова — назви предметів, близькі за значен­ням. Поясніть, чи є ці слова спільнокореневими.

Худоба – скотина, вівчар – чабан. Ці слова не мають спільної частини, тому не є спільнокореневими.

З98.3. Розгляньте схему.

Розрізняй! Слова, близькі за значенням: пастух, чередник, чабан, вівчар. Спільнокореневі слова: пастух, пастушок, пасовисько, пасти.

 

Вправа 399.1. Прочитай вірш.

      ОПЕНЬКИ.

В гущині синиця дзенька

і тріщить сухий сучок.

З ляку тиснуться опеньки,

позираючи хитренько

з-під мохнатих шапочок.

Хати їх — пеньки дуплисті

і купки рудого листя...

Опенят масних, хороших

я набрав повненький кошик

і присів спочить на пень.            (Віктор Кочевський)

399.2. Знайди і випиши спільнокореневі слова. Що допомогло їх розпізнати?

Опеньки, опенят (гриби, мають спільну частину опен-).

Пеньки, пень  (частина дерева, мають спільну частину пен-).

399.3. Поміркуй, скількома способами можна перенести з рядка в рядок слово опеньки. Запиши.

Опе – ньки, опень – ки.

 

§32 Вимова і правопис слів із ненаголошеними звуками [е], [и] в корені слова.

Вправа 400. Прочитай слова. Запиши, вставляючи пропущені букви за зразком.

Стебла — ст..бло, пера — п..ро, ребра — р..бро, сич — с..чі, лист — л..сти, стриж— стр..жі.

Стебла — стебло, пера — перо, ребра — ребро, сич — с.ичі, лист — листи, стриж— стрижі.

 

Вправа 401.1. Прочитайте вголос кожну групу слів, чітко вимовляючи наголошені звуки.

401.1. Р..балка, р..балить, р..ба. 2. Гр..чаний, гр..чка, гр..чаник.

401.2. Яке слово з кожного ряду допоможе вам вставити пропущену букву?

Чому? Запишіть слова, вставляючи букви.

Рибалка, рибалить, риба. Гречаний, гречка, гречаник.

 

Вправа 402.1. Прочитай і спиши речення, вставляючи пропущені букви.

Гл..бокі моря в нас, гл..бокі і с..ні.

Багата і щ..дра квітуча з..мля.                  (Павло Тичина).

Глибокі моря в нас, глибокі і сині.

Багата і щедра квітуча земля.

402.2. Поясни, написання яких слів не треба було перевіряти. Чому?

Сині, щедра. Звуки [и], [і] наголошені.

402.3. Яким способом перевірялося написання інших слів?

Глибокі (вглиб, дібрали спільнокореневе слово), земля (землі, змінили слово).

402.4. Розглянь схему. Розрізняй! Весна. Замінити слово: весна — весни. Дібрати спільнокореневе: весна — веснонька.

 

Вправа 403. 1. Запиши, які вироби з борошна можна купиш в мага­зині «Хліб». Почни так: У магазині «Хліб» можна купити хлібину, булку, калач, халу, батон, бублик, печиво.

403.2. Прочитай речення. Подумай, що означає в ньому виді­лене слово.

За с.лом, куди не кинеш оком,— все хліба, хліба (Дмитро Луценко).

Колосся.

403.3. Добери слово, яким можна перевірити написання про­пущеної сумнівної букви.

Селом (села , змінили слово).

 

Вправа 404.1. Прочитай слова, чітко вимовляючи наголошений склад.

Шофер, завдання, ґанок, жа…воронок, в…разно, ол..нь, ч...рвоний, одина…цять, чотир­на…цять.

404.2. Спиши слова в абетковій послідовності, вставляючи пропущені букви. Познач наголос. За потребою корис­туйся словником і абеткою.

Виразно, ґанок, жайворонок, завдання, одинадцять, олень, червоний, чотирнадцять, шофер.

 

Вправа 405.1. Прочитайте листівку-запрошення.

                                       Любі друзі!

Запрошуємо вас взяти участь у святі «Птахи прилетіли!»

                                                                Шкільна рада.

405.2. Розкажіть, як школярі готувалися до цього свята. Кого на нього запросили? Складіть розповідь.

405.3. Запишіть складену розповідь.

 

Вправа 406.1. Прочитай і дізнайся, як колись зустрічали птахів.

Наші предки вважали, що справжня в..сна настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і т..пло. Щоб прискорити прихід в..сни, випі­кали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, в..сну красну принесіть!» (За Василем Скуратівсьним).

406.2. Спиши текст, вставляючи в словах пропущені букви. Усно добирай перевірні слова.

Наші предки вважали, що справжня весна (весни, змінили слово) настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і тепло (теплий, підібрали спільнокореневе слово). Щоб прискорити прихід весни  (весни, змінили слово) випі­кали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, весну (весни, змінили слово)  красну принесіть!»

406.3. Поділи на склади слово жайворонки. Підкресли наголо­шений склад.

Жай – воронки, жайво – ронки, жайворо – нки, жайворон – ки.

 

Вправа 407.1. Прочитай текст.

Лев — хижа тварина. Тіло його сильне, гри­ва густа, хвіст довгий. На кінці хвоста китиця. Водяться леви переважно в південних країнах.

407.2. Поясни, чи треба перевіряти написання букв е, и у виді­лених словах.

Написання букв е, и у виді­лених словах не треба, бо вони наголошені, вимовляються чітко.

407.3. Назви слова в другому реченні, які відповідають звуко­вим моделям.

Грива [   •’  • ]

Сильне   [ •’ =  • ]

 

Вправа 408.1. Спиши слова, вставляючи пропущені букви. Допиши пе­ревірні слова.

Зміни слово                                    Добери споріднене слово

листи — лист                                 книжковий — книжка

озеро — озер.                                кленовий — клен

верба — верб                                 степовий — степ

408.2. Поясни написання слів із пропущеними буквами.

Щоб знати, яку букву треба писати на місці ненаголошених звуків [е], [и], треба змінити слово або підібрати спільнокореневе слово так, щоб сумнівний ненаголошений звук став наголошеним.

 

Вправа 409.1. Прочитай текст і спиши, вставляючи пропущені букви. Подумай, які слова будеш перевіряти за правилом.

Ш..рокою долиною т..хо тече невеличка річ­ка Раставиця. Серед дол..ни зеленіють густі та в..сокі в..рби. Там ніби потонуло у в..рбах с..ло В..рбівка (За Іваном Нечуєм-Левицьким).

Широкою (вшир, спільнокореневе слово) долиною тихо тече невеличка річ­ка Раставиця. Серед долини зеленіють густі та високі (вись, спільнокореневе слово) верби. Там ніби потонуло у вербах село (села, змінили слово) Вербівка (верби, спільнокореневе слово).

409.2. До виділених слів добери слова, протилежні за значен­ням. Запиши їх парами.

Широкою – вузькою; високі – низькі.

 

Вправа 410.1. Прочитай вірш. Передай голосом почуття, з яким поет звертається до вечірньої зорі.

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою.

Поговорим тихесенько

в неволі з тобою.            (Тарас Шевченко).

410.2. Вивчи вірш напам'ять. Запиши його з пам'яті.

410.3. Підкресли букви е, и, що позначають голосні звуки в ненаголошених складах.

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою.

Поговорим тихесенько

в неволі з тобою.   

410.4. Підкресли службові слова разом з тими, з якими вони зв'язані.

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою.

Поговорим тихесенько

в неволі з тобою.