1 клас
Слова-назви істот відповідають на питання хто? Мама, білка, сииця. Слова-назви неживих предметів відповідають на питання що? Берег, стіл, сонце.
Слова-назви ознак предметів відповідають на питання який?, яка?, яке?, які? Жовтий, сміливий.
Слова-назви дії предметів відповідають на питання що робить?, що роблять? Пишуть, лунає, танцюють.
Є деякі слова, які не належать до цих видів і служать для зв’язку в реченні інших слів (і, та ,в , перед, та інш.).
Три основні види слів: слова-назви (позначають або підкреслюють однією рискою), слова-ознаки (позначають або підкреслюють хвилястою рискою), слова-дії (позначають або підкреслюють двома рисками).
Червоне (яке?) яблуко(що?) впало (що зробило?).
Літературна казка про частини мови
2 клас
Назви людей і тварин відповідають на питання хто? Назви всіх інших предметів відповідають на питання що? Слова, які відповідають на питання хто? або що ? означають назви предметів - це іменники (папка, Оленка).
Слова, що називають ознаки предметів, відповідають на питання який? яка? яке? які? - це прикметники (добрий, зелений).
Слова, які називають дії предметів, відповідають на питання що робити? що робить? що роблять? що робив? що зробив? що буде робити? що зробить? - це дієслова (прочитати, вивчити).
Слова в реченні, до яких не можна поставити питання , це службові слова. Вони служать для зв'язку слів у реченні. Слова до, на, над, під, з, із, в, у, за, перед, біля називаються прийменниками.
3 клас
Іменники змінюються за числами (однина, множина) і відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний), мають рід (чоловічий, жіночий, середній).
Прикметники змінюються за родами (чоловічий, жіночий, середній), числами (однина, множина) і відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий).
Дієслова змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній).
До частин мови належать також прийменники і сполучники. Вони є службовими частини мови, не відповідають на питання, а питання і слугують для поєднання інших слів у реченні.
Прийменники (в, на, під, над, перед, до, за, без, від, із-за та ін.) найчастіше вживаються разом з іменниками: по (снігу), з (гірки). Це службові слова, що не відповідають на питання й, зазвичай, допомагають визначити місцезнаходження одних предметів відносно до інших.
Прийменники не слід плутати з префіксами. Таблиця порівняння префікса з прийменником, щоб правильно їх розрізняти.
|
Прийменники — це окремі слова |
Префікс — це частина слова |
|
Пишуться окремо від інших слів |
Пишуться разом зі словом |
|
з мила (прийменник з іменником) |
змила (дієслово з префіксом з-) |
|
після прийменника можна поставити запитання з (чого?) мила |
|
|
після прийменника можна вставити додаткове слово з (ароматизованого) мила |
службові слова ніколи не стоять перед дієсловами |
Сполучники і, й, та, а, але сполучають між собою слова і речення (Викотився й зупинився).
4 клас
Частини мови. Основні способи їх розпізнавання.
Слова поділяються на частини мови за такими ознаками:
що слово означає (предмет, дію, ...);
на яке питання відповідає (хто? де? ...);
|
Назва частини мови |
Що означає |
На які питання відповідає |
|
Іменник |
предмет |
хто? що? |
|
Прикметник |
ознаку предмета |
який? яка? яке? які? |
|
Займенник |
указує на особу або предмет |
хто? що? чий? який? |
|
Числівник |
кількість, порядок предметів при лічбі |
скільки? котрий? котра? котре? котрі? |
|
Дієслово |
дію предмета |
що робити? що зробити? |
|
Прислівник |
ознаку дії |
як? де? куди? звідки? коли? |
які граматичні ознаки має (рід, число, ...);
яким членом речення виступає (підмет, присудок, другорядні члени речення).
|
Назва частини мови |
Змінюється |
У реченні виконує роль |
|
Іменник |
за числами (однина, множина), за відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний), має три роди (чоловічий, жіночий, середній) |
головного члена речення — підмета, другорядного члена речення Розум без книги, що птах без крил. |
|
Прикметник |
за родами (чоловічий, жіночий, середній), за числами (однина, множина), за відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) |
другорядного члена речення Книга — мудрий порадник. |
|
Займенник |
належать до особи (першої, другої, третьої), за числами (однина, множина), за родами (чоловічий, жіночий, середній), за відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) |
головного члена речення — підмета, другорядного члена речення Книга тоді корисна, коли іТ читають. |
|
Числівник |
за родами (чоловічий, жіночий, середній) |
другорядного члена речення Одна книга тисячі людей навчає. |
|
Дієслово |
за часами (теперішній, минулий, майбутній), за родами (чоловічий, жіночий, середній) у минулому часі однини, за числами (однина, множина), за особами (перша, друга, третя) у теперішньому і майбутньому часах |
головного члена речення — присудка Книгу читають не очима, а розумом... |
|
Прислівник |
не змінюється |
другорядного члена речення Книжка мовчки все розкаже. |
5 клас
Змінні та незмінювані слова
Слова бувають змінні (мають звукові, нульові закінчення) і незмінювані (не мають закінчень). Незмінні слова не можна змінити за родами, числами, відмінками, особами.
До незмінюваних слів належать:
• прислівники: завтра, чемно, сильно, зверху, вночі, високо, холодно;
• окремі іменники іншомовного походження: Токіо, інтерв'ю, таксі, кіно, журі, ательє, какаду, шимпанзе, кенгуру, поні, фламінго, гризлі, ему;
Виняток - пальто, що змінюється за відмінками та числами.
• неозначена форма дієслова: читати, малювати, гріти, ходити;
• дієслівні форми на -но, -то: зачинено, вимито, прибрано.
Слова з нульовим закінченням потрібно відрізняти від слів, у яких немає закінчень. Наприклад, слова дуб, будинок мають нульове закінчення, яке стає звуковим («видимим») у разі зміни слова (дуби, за будинком), а слова кіно, швидко, метро закінчень не мають, бо це незмінні слова.