ГДЗ Большакова 3 клас Сторінка 80 – 96 Частина 2 українська мова та читання

Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 3 клас Большакова І., Пристінська М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

СТОРІНКА 80

Вправа 1

Словосполучення

Речення

Щонайменше з двох слів.

Можна складати речення.

Має головне і залежне слова.

Одного і більше слів.

Можна складати текст.

Має граматичну основу.

� Лексичне значення слів дізнаємося з тлумачного словника

^{Інтерв’ю – розмова, призначена для публікування в пресі, передачі; стаття або передача, що містить виклад такої розмови.}

^{Сенсаційний репортаж – повідомлення з місця незвичайних подій.}

^{Фея – фантастична істота жіночої статі.}

^{Газета – періодичне друковане видання.}

� Придумали коротку історію, уживаючи слова і словосполучення: цікаве інтерв'ю, сенсаційний репортаж, фея, пишу для газети, журналістка.

Сьогодні я опублікую сенсаційний репортаж.

Ви не повірите! Мені вдалося взяти цікаве інтерв’ю у маленької феї.

Коли вона дізналася, що я журналістка та пишу для газети, то залюбки поспілкувалась зі мною.

^***

^{Я журналістка. Пишу статті для місцевої газети.}

^{Нещодавно написала замітку про наших мешканців. Вони гуртом прибрали міський парк від сухого гілля, полишеного сміття.}

^{А сьогодні я взяла цікаве інтерв’ю у лісової феї. Маленькі ельфи залюбки переселилися у наш парк. Тепер вони також оберігатимуть його.}

^{Це буде сенсаційний репортаж!}

СТОРІНКА 81 – 82

Вправа 2 Оповідання «Сенсаційний репортаж Лоли» (за Ізабелль Абеді)

^{Тема: розповідь про сенсаційний репортаж Лоли з крихітною феєю.}

^{Головна думка: «Відкриття — це моя спеціальність, бо я репортерка і пишу для газети».}

^{Проблеми: сенсації та фейки в журналістиці.}

^{Мета: розповісти про професію репортера.}

^{Місце дії: вулиця населеного пункту.}

^{Час дії: ніч.}

• Як ти гадаєш, що буде далі? Лола перебирала в думках свої бажання. Вона шукала те, найголовніше, яке не зможе виконати. І тут вона зрозуміла, що багато бажань виконати під силу їй самій.

• Для репортера важливо не вигадати новину, а відшукати її, тому що «історії в книжках вигадані, а в газетах — цілком реальні. Вигадати їх просто так не можна, їх треба відшукати».

• Фея здебільшого відповідала на запитання Так або Ні, бо, на жаль, питання були сформульовані саме для коротких відповідей.

• Лола не загадала феї бажання, тому що за словами дівчинки: «у мене було ду-у-уже багато бажань, і я не могла вибрати, яке з них найважливіше».

• Запитання можна вилучити з інтерв'ю, а які додати.

^{Я: Ти найсправжнісінька фея?}

^{Фея: Так.}

^{Я: А є ще феї, крім тебе?}

^{Фея: Ні.}

^{Я: Тобі не здається це сумним?}

^{Фея: Ні.}

^{Я: Бляшанка з-під коли — твій дім?}

^{Фея: Так.}

^{Я: Ти давно в ній живеш?}

^{Фея: Ну так! Я переїхала сюди чотири місяці тому. Але тепер мені доведеться знову переїжджати, адже мій дім зруйновано.}

^{Я: А куди ж ти тепер переселишся?}

^{Фея: Туди, де не зайнято.}

^{Я: Чи можеш ти виконувати бажання?}

^{Фея: Так.}

^{Я: Тобі для цього потрібна чарівна паличка?}

^{Фея: Ні.}

^{Я: Як же ти тоді виконуєш бажання?}

^{Фея: Я розтираю між пальцями краплинку слини, коли вона розітреться, бажання виконається.}

^{Я: А моє бажання виконаєш?}

^{Фея: Так.}

^{Я: Привіт! Я Лола. Репортерка. А ти хто?}

^{Фея: Привіт! Я найсправжнісінька фея!}

^{Я: Можна в тебе взяти інтерв’ю для газети?}

^{Фея: Залюбки!}

^{Я: Люба фея, а з ким ти живеш?}

^{Фея. Сама. Адже, нема більше фей, крім мене.}

^{Я: А де твій дім?}

^{Фея: Бляшанка з-під коли — це мій новий дім.}

^{Я: Як давно ти в ній живеш?}

^{Фея: Я переїхала сюди чотири місяці тому. Але тепер мені доведеться знову переїжджати, адже мій дім зруйновано.}

^{Я: А куди ж ти тепер переселишся?}

^{Фея: Туди, де не зайнято.}

^{Я: У нас є чудовий парк на околиці міста. Може, я перенесу тебе туди. Зелений парк – це чудова домівка замість брудних бляшанок!}

^{Фея: Дякую! А хочеш я виконаю твоє бажання?}

^{Я: Тобі для цього потрібна чарівна паличка. А в тебе нема її.}

^{Фея: Мені не потрібна паличка.}

^{Я: А як же ти тоді виконуєш бажання?}

^{Фея: Я розтираю між пальцями краплинку слини, коли вона розітреться, бажання виконається.}

Характеристика персонажів

	^{Лола (псевдонім Ло Фе)}	^Фея
^{Як виглядають?}	Звичайна дівчинка.	Крихітка казкова істота.
^{Що роблять?}	Репортерка пише для газети.	Фея виконує бажання.
^{Що і як говорять?}	Говорить багато, хвалькувато, радісно.	Говорить мало, коротко, сумно.
^{Про що думають?}	Думає про популярність, найголовніше бажання серед багатьох.	Думає про зруйновану домівку.
^{Як ти ставишся до персонажів?}	Позитивно, бо дівчинка активна, життєрадісна. Проте пораджу менше хвалитися.	Позитивно, бо фея хоче допомагати іншим, не відмовилася виконувати бажання.

• Виписали з тексту виділені словосполучення, установили зв'язок між головним і залежним словом за допомогою питань

Пишу^Х —для чого?—> для газети.

Друкують^Х —де?—> у газеті.

Беру^Х —що?—> інтерв’ю.

Кинув^Х —куди?—> на дорогу.

З’явилась^Х —звідки?—> із бляшанки.

Огорнула^Х —чим?—> хустинкою.

Дістала^Х —що?—> мікрофон.

� Редагуємо.

У газеті з'явилося сенсаційне інтерв'ю. Репортерка написала статтю. (Репортерка написала репортаж).

� Письмо для себе.

— З чого почалась творчість?

— З коротких віршиків у дитинстві. Потім була поема і дитяча проза.

— Чому пишете дитячі твори?

— Дитяче сприйняття світу особливе. Воно надихає.

— Що значить – писати?

— Насамперед, приємна особиста потреба.

— Як вам прищепили любов до читання?

— Усе відбувалося дуже буденно. У моїй родині батьки часто відкривали книжки. Я намагалася їх наслідувати.

— Які творчі плани?

— Незабаром вийде друком моя нова книжка.

СТОРІНКА 83

Вправа 1

Слово	Словосполучення	Речення
весна	сяє в небі	Весна. У небі сяє сонце.

Вправа 2

^{Речення}	^{Кількість слів}	^{Вид речення}
^Ранок.	¹	^{Розповідне неокличне}
^{Сходить сонце.}	²	^{Розповідне неокличне}
^{Віє теплий вітерець.}	³	^{Розповідне неокличне}
^{У небі пливуть білі хмаринки?}	⁵	^{Питальне неокличне}
^{Дощу не буде.}	³	^{Розповідне неокличне}
^{Йдіть до лісу!}	³	^{Спонукальне окличне}
^{Милуйтеся першими квітами!}	³	^{Спонукальне окличне}

• Ці речення можна об'єднати в текст.

^{Тема тексту: розповідь про весняний ранок.}

^{Головна думка: «Милуйтеся першими квітами!».}

^{Мета: замилування красою природи.}

• Підкреслили головні слова (підмет і присудок) у другому і третьому реченнях

Ранок.

Сходить сонце. Віє теплий вітерець. У небі пливуть білі хмаринки? Дощу не буде. Йдіть до лісу! Милуйтеся першими квітами! Прислухайтеся до дзюркоту струмків! Погляньте на пташині ключі, що повертаються на рідну землю.

Зустрічайте весну!

^{Сходить сонце.}

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сонце (що робить?) сходить.}

^{Основа речення: сходить сонце.}

^{Віє теплий вітерець.}

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вітерець (що робить?) віє; вітерець (який?) теплий.}

^{Основа речення: віє вітерець.}

^{Словосполучення: теплий вітерець.}

СТОРІНКА 84

Вправа 3 Вірш «Встала весна» Тараса Шевченка...

^{Встала весна, чорну землю}

^{Сонну розбудила,}

^{Уквітчала її рястом,}

^{Барвінком укрила:}

^{І на полі жайворонок,}

^{Соловейко в гаї}

^{Землю, убрану весною,}

^{Вранці зустрічають.}

• Дописали речення.

Настала весна. Чорна земля прокинулась від сну. Весна уквітчала землю рястом, укрила барвінком. У полі співає жайворонок. Уранці у гаю тьохкає сіренький соловейко.

^{Чорна земля прокинулась від сну.}

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) земля (що зробила?) прокинулась; прокинулась (від чого?) від сну; земля (яка?) чорна.

^{Основа речення: земля прокинулась.}

^{Словосполучення: прокинулась від сну; чорна земля.}

^{У полі співає жайворонок.}

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) жайворонок (що робить?) співає; співає (де?) у полі.

^{Основа речення: співає жайворонок.}

^{Словосполучення: у полі співає.}

^{Уранці у гаю тьохкає сіренький соловейко.}

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) соловейко (що робить?) тьохкає; тьохкає (коли?) уранці; тьохкає (де?) у гаю; соловейко (який?) сіренький.

^{Основа речення: тьохкає соловейко.}

^{Словосполучення: уранці тьохкає; у гаю тьохкає; сіренький соловейко.}

• Порівняли текст і поетичний уривок, у них спільна тема. Відмінність: поезія написана віршованою мовою, а текст – прозою.

Вправа 4

Настала весна.

На деревах набубнявіли бруньки. Розцвіли першоцвіти. Прокинулися метелики. З вирію повертаються птахи.

Гарно навесні!

� Редагуємо.

У небі курличуть журавлі. У гаю тьохкає соловей. У лісі кує зозуля. На подвір'ї цвірінькають горобці.

Вправа 1

^{Розповідне речення.}

Білий Кролик дістав із кишені годинник.

^{Спонукальне речення.}

Білий Кролику, дістань із кишені годинник.

^{Питальне речення.}

Чи я спізнююся?

^{Розповідне речення.}

Я спізнююся.

^{Спонукальне речення.}

Біжи до кролячої нори!

^{Питальне речення.}

Ти біжиш до кролячої нори?

СТОРІНКА 85 – 87

Вправа 2

^{Розповідні речення.}

Але він не підходив до жодних дверей. Вона засунула ключика в замок, і він підійшов!

^{Питальні речення.}

Ключ підійшов до дверей? Ми підемо у парк?

^{Спонукальні речення.}

Відчини двері, Алісо! Ходімо в парк.

Вправа 3 Казкова повість «Аліса в Дивокраї» (Льюїс Керрол)

^{Тема: розповідь про казкові пригоди Аліси в країні «Дивокраї».}

^{Головна думка: «І так їй закортіло вибратися з цього темного коридору між оті барвисті квітники та прохолодні водограї!»}

^{Мета: заклик не нудьгувати, бути допитливими.}

• Аліса вирішила відчинити крихітні дверцята, щоб не нудьгувати, а побачити щось нове, дізнатися про щось.

• Коли вона випила напій з пляшечки, то почала зменшуватися.

• Коли Аліса з'їла тістечко, вона знову виросла.

СТОРІНКА 88

• Мене здивували чарівні речі: напій, яблуко, віяло. Вони бувають в казках, тому допитливу Алісу чекали казкові пригоди.

• Спочатку Аліса нудьгувала. Потім потрапила в кролячу нору з безліччю закритих дверей. Тоді за допомогою чарівних речей відкрила ключем дверцята до саду. Нарешті вона пішла в дивовижний садочок.

• Перебудували речення

^{Розповідне речення.}

Аліса забігає за ним у кролячу нору, падає в неї і

опиняється в залі з безліччю замкнених дверей.

^{Питальне речення.}

Де опиняється Аліса?

^{Питальне речення.}

Що було далі?

^{Спонукальне речення.}

Розкажи, що було далі.

^{Спонукальне речення.}

Випий мене!

^{Розповідне речення.}

Випила її.

• Інтонаційно наголошується виділене слово і запитання стосується саме його.

Аліса знайшла крихітний золотий ключик? Так, Аліса знайшла крихітний золотий ключик.

Аліса знайшла крихітний золотий ключик? Так, Аліса знайшла крихітний золотий ключик. Так, знайшла Аліса крихітний золотий ключик.

Аліса знайшла крихітний золотий ключик? Так, Аліса знайшла крихітний золотий ключик. Так, ключик золотий Аліса знайшла.

Аліса знайшла крихітний золотий ключик? Так, Аліса знайшла крихітний золотий ключик. Так, крихітний золотий ключик Аліса знайшла.

� Письмо для себе.

Уяви, що в тебе є предмет, який дозволяє тобі змінювати свій зріст: ставати величезним чи маленьким. Напиши, який це може бути предмет та яка пригода з тобою може трапитися.

СТОРІНКА 89

Вправа 4 Установили зв'язок між словами у реченні

На столі Аліса побачила тістечко.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) Аліса (що зробила?) побачила; побачила (що?) тістечко; побачила (де?) на столі.

^{Основа речення: Аліса побачила.}

^{Словосполучення: побачила тістечко, на столі побачила.}

Аліса тістечко побачила на столі.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) Аліса (що зробила?) побачила; побачила (що?) тістечко; побачила (де?) на столі.

^{Основа речення: Аліса побачила.}

^{Словосполучення: побачила тістечко, на столі побачила.}

«Зайве» останнє речення «Тістечко побачило Алісу на столі». Воно некоректне, оскільки тістечко – неживий предмет.

Вправа 1, 2

Розповідне неокличне речення

Розповідне окличне речення

Обережно: електрична розетка.

Електромобіль їде по дорозі.

Обережно: електрична розетка!

Електромобіль їде по дорозі!

СТОРІНКА 90 – 91

Вправа 3

Чи бачив ти електромобіль?! (питальне, окличне)

Його ти можеш увімкнути у розетку. (розповідне, неокличне)

Електромобіль поїде! (розповідне, окличне)

Прочитай про електромобіль в інтернеті! (спонукальне, окличне)

Вправа 4 Літературна казка «Електромобіль Сашко» Олесі мамчин (частина 1)

^{Тема: розповідь про пошуки електричного вітряка, який своїми довгими руками розігнав драконів.}

^{Головна думка: «обожнюйте читати».}

^{Мета: заклик добре робити своє діло.}

^План.

^{1. Електромобіль Сашко і Велосипединка Юля читають книжку.}

^{2. Електричний вітряк розігнав драконів.}

^{3. Вантажівка озвалася про вітряків.}

^{4. Зустріч зі сосною (Гігантською Сосною).}

^{5. Знайомство з підйомним краном (Довгим Угору Залізяком із Лапою).}

^{6. Друзі подалися до оглядового колеса (Блискучих Крутячок).}

СТОРІНКА 92

• Друзі вирішили шукати електричний вітряк, щоб мати сміливого захисника для свого міста, як у книжці, бо «на останній сторінці, з'явився електричний вітряк і своїми довгими руками розігнав драконів».

• Вони сплутали вітряк із Гігантською Сосною, бо була подібна «до Високої Зеленої Істоти з Волохатими Лапами. Вітер гудів, лапи Істоти ворушилися майже попід хмарами».

• Вони прийняли Підйомний Кран за вітряк, бо за порадою сосни «електричний вітряк зроблений із великої залізяки».

� Завдання на вибір

1) Два окличні речення.

От би й мені руки, як у того вітряка! (Розповідне окличне речення)

Я не пан, а пані! (Розповідне окличне речення)

На будівництво без дозволу не можна! (Розповідне окличне речення)

2) Два неокличні речення зробили окличними

^{За метою}	^{За інтонацією}
^{За метою}	^{Неокличні речення}	^{Розповідні окличні речення}
^{розповідні}	Електромобіль Сашко обожнював читати.	Електромобіль Сашко обожнював читати!
^{питальні}	Але де ж його шукати?	Але де ж його шукати?!
^{спонукальні}	Їдьмо, я покажу.	Їдьмо, я покажу!
^{розповідні}	Електричних вітряків по світу — майже, як жирафів, себто повно-преповно.	Електричних вітряків по світу — майже, як жирафів, себто повно-преповно!

3) Уранці друзі обговорювали нову книжку.

Зв’язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) друзі (що робили?) обговорювали; обговорювали (коли?) уранці; обговорювали (що?) книжку; книжку (яку?) нову.

^{Основа речення: друзі обговорювали.}

^{Словосполучення: обговорювали уранці, обговорювали книжку, нову книжку.}

� Редагуємо.

Електрична розетка — це роз'єм для підключення електроприладів.	^{Розповідне неокличне речення}
Обережно!	^{Розповідне окличне речення.}
В електричній розетці висока напруга!	^{Розповідне окличне речення.}
Чи знаєш ти, як це небезпечно?	^{Питальне неокличне речення}

Вправа 1 До кожного слова в реченні поставили питання, обвели слова, які не є членами речення

Увечері (коли?) Мар'янка (хто?) і Дениско (хто?) каталися (що робили?) на велосипеді (на чому?) з гірки (з чого?).

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) Мар’янка, Дениско (що робили?) каталися; каталися (на чому?) на велосипеді; каталися (коли?) увечері; каталися (з чого?) з гірки.}

^{Основа речення: Мар’янка, Дениско каталися.}

^{Однорідні підмети: Мар’янка, Дениско.}

^{Словосполучення: каталися на велосипеді; каталися увечері; каталися з гірки.}

Вправа 2

Улітку діти грають у футбол на стадіоні.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) діти (що роблять?) грають; грають (у що?) у футбол; грають (де?) на стадіоні?; грають (коли?) улітку.}

^{Основа речення: діти грають.}

^{Словосполучення: грають у футбол, грають на стадіоні, грають улітку.}

СТОРІНКА 93

Вправа 3 Визначили підмет і присудок, установили зв'язок між головними і другорядними членами речення.

Червоний електромобіль під'їхав до паркану.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) електромобіль (що зробив?) під'їхав; електромобіль (який?) червоний; під'їхав (куди?) до паркану.

^{Основа речення: електромобіль під’їхав.}

^{Словосполучення: червоний електромобіль, під’їхав до паркану.}

Дерев'яний човен підплив до берега.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) човен (що зробив?) підплив; підплив (до чого?) до берега; човен (який?) дерев’яний.

^{Основа речення: човен підплив.}

^{Словосполучення: підплив до берега, дерев’яний човен.}

Український літак приземлився в аеропорту.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) літак (що зробив?) приземлився; приземлився (де?) в аеропорту; літак (який?) український.

^{Основа речення: літак приземлився.}

^{Словосполучення: приземлився в аеропорту, український літак.}

Вправа 4

Непоширене речення

Автобус зупинився.

^{(Що?) автобус (що зробив?) зупинився.}

Поширене речення

Автобус зупинився навпроти школи.

^{(Що?) автобус (що зробив?) зупинився. Зупинився (де?) навпроти школи.}

СТОРІНКА 94 – 95

Вправа 5

^{Непоширене речення}

^{Поширене речення}

Корабель пливе.

Тролейбус від'їхав.

Пролетів літак.

Потяг під'їхав до станції.

У небі кружляв повітряний змій.

� Поширені речення зробили непоширеними

Потяг під'їхав. Кружляв змій.

� Поширили непоширені речення другорядними членами

Великий корабель пливе серед морських хвиль.

^{Корабель пливе.}

^{(Який?) великий корабель пливе.}

^{Великий корабель пливе (де?) серед хвиль.}

^{Великий корабель пливе серед (яких?) морських хвиль.}

Тролейбус від'їхав від першої зупинки.

^{Тролейбус від'їхав.}

^{Тролейбус від'їхав (звідки?) від зупинки.}

^{Тролейбус від'їхав від (котрої?) першої зупинки.}

У синьому небі пролетів пасажирський літак.

^{Пролетів літак.}

^{(Де?) у небі пролетів літак.}

^{У (якому?) синьому небі пролетів літак.}

^{У синьому небі пролетів (який?) пасажирський літак.}

Вправа 5 Поширили речення другорядними членами

Діти залюбки катаються на сніговій гірці.

^{Діти катаються.}

^{Діти катаються (де?) на гірці.}

^{Діти (як?) залюбки катаються на гірці.}

^{Діти залюбки катаються на (якій?) сніговій гірці.}

Незабаром Оля їде в літній табір.

^{Оля їде.}

^{(Коли?) незабаром Оля їде.}

^{Незабаром Оля їде (куди?) в табір.}

^{Незабаром Оля їде в (який?) літній табір.}

Святослав вправно мчить на двоколісному велосипеді.

^{Святослав мчить.}

^{Святослав (як?) вправно мчить.}

^{Святослав вправно мчить (на чому?) на велосипеді.}

^{Святослав вправно мчить на (якому?) двоколісному велосипеді.}

Поліна швидко крутиться у народному танку.

^{Поліна крутиться.}

^{Поліна (як?) швидко крутиться.}

^{Поліна швидко крутиться (у чому?) у танку.}

^{Поліна швидко крутиться у (якому?) народному танку.}

Ігор швидко з'їжджає зі сніжної гірки на лижах.

^{Ігор з'їжджає.}

^{Ігор (як?) швидко з'їжджає.}

^{Ігор швидко з'їжджає (з чого?) з гірки.}

^{Ігор швидко з'їжджає зі (якої?) сніжної гірки.}

^{Ігор швидко з'їжджає зі сніжної гірки (на чому?) на лижах.}

Вправа 7 Літературна казка «Електромобіль Сашко» Олесі Мамчин (частина 2)

^План.

^{1. Друзі пообідали.}

^{2. Діти приїхали до оглядового колеса.}

^{3. Друзі зневірені у пошуках.}

^{4. Автобус розказав про вітряків.}

^{5. Зустріч з дідуганами млинами.}

^{6. Друзі потоваришували з електричними вітряками.}

• З ким зустрілися електромобіль і велосипедика? Стара вантажівка, Висока Зелена Істота з Волохатими Лапами (Гігантська Сосна), Довгий Угору Залізяк із Лапою (Підйомний кран), Блискуча Крутячка (оглядове колесо), двоповерховий автобус, три дідугани-вітряки (млини), багато електричних вітряків і електричний вітрячок Платон.

Придумали імена іншим пристроям, які є у школі чи вдома: Гострий Деревок (олівець), Чистюля (гумка), Велика Дерев’яна Коробка (шафа), Чотиринога Дошка (стіл), Світлове Око (лампа), Всезнайка (книжка).

Імена казкових персонажів пишемо з великої букви.

СТОРІНКА 96

� Редагуємо.

Електромобіль шукав електричний вітряк. Вітряк стояв у неозорому полі. На вітряній електростанції виробляють електрику.

� Письмо для себе.

1. Вітряні електростанції важливі, бо не забруднюють повітря шкідливими викидами.

2. На мою думку, цей твір схожий на казкову історію про Карлсона. Карлсон має пропелер, персонажі твору також шукали вітряки, що мають крила, які крутяться як пропелери.

Вправа 1

Небо^Х —(яке?)—> синє.

Читати^Х —(що?)—> книжку.

Думала^Х —(коли?)—> завжди.

Співає^Х —(як?)—> пташка.

Ведмідь^Х —(який?)—> бурий.

Вправа 2

Речення відрізняється від групи слів тим, що виражають закінчену думку, поєднані за змістом і граматично. За метою висловлювання речення бувають розповідними, питальними, окличними. Окличні речення — це речення, які емоційно забарвлені.

Вправа 3

^{Розповідні речення (розповісти чи щось повідомити)}

^{Питальні речення (про щось запитати)}

^{Спонукальні речення (спонукати до дії)}

Мій друг відвідує спортивну секцію.

Друзі обговорюють цікаву книжку.

Що відвідує мій друг?

Хто обговорює цікаву книжку?

Друже, ходімо на заняття.

Друзі, почніть обговорення цікавої книжки.

Вправа 4

У лапках руда білка тримала шишку.