Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

§ 26 Суфікс.

Вправа 241. Рибка, рибонька, рибина, рибочка. Білесенький, білесенький, білуватий, білявий.  

 

Вправа 242. Вітер — вітерець, вітряк, вітряний. Рука — ручка, рученька, ручний. Ріка — річка, річенька, річечка. Нога — ніжка, ніженька, ніжечка.

242.2. Суфікси -еньк-, -ечк- надають словам зменшуване (пестливе) значення .

242.3. Ніж – інструмент для різання. Ніжка – зменшуване від нога – одна з кінцівок.  Слова ніж і ніжка мають однаковий корінь ніж-, проте вони не є близькими за значеннями, тобто вони не є спільнокореневими.

Річ – предмет вжитку, а річка – зменшуване від ріка – водний потік. Слова річ і річка мають однаковий корінь річ-, проте вони не є близькими за значеннями, тобто вони не є спільнокореневими.

 

Вправа 243. Візок, морозець, веселенький, гарнесенький, будо­ва, вербичка.

 

Вправа 244. Вишня – вишенька, пшениця – пшениченька, дятел – дятлик, заєць – зайчик,  календар – календарний, кишенях – кишеньках, криниця – криничка (криниченька),  хвилина – хвилинка (хвилиночка).

 

Вправа 245. Розглянь малюнок і склади казку про лісову школу.

245.2. Спільнокореневі слова в казці: ліс – лісова – узлісся; малята – маленькі; школа – школяр – шкільний, майстер – майстерно – майструвати, буквар – буква, учні – учнівські, дзвінок – продзвенів.

 

Вправа 246. Заголовок: «Україна – моя батьківщина».

246.2. Слова, які відповідають таким моделям:

Корінь-закінчення: місц[е], тв[оя], зелен[ий], га[й], пол[е], кра[й], ім'[я], як[ому], Україн[а].

Корінь-суфікс-закінчення: жив[еш] (бо життя), маленьк[а] (бо малеча), батьківщин[а] (бо батько), широк[е] (бо ширина), глибок[а] (бо глибина), річк[а] (бо ріки).

Префікс-корінь-суфікс-закінчення: прекрасн[ий] (бо краса).

 

Вправа 247. Льон — льонар, шахта – шахтар, лікувати – лікар, кухня — кухар, пекти — пекар, квітник — квітникар.

247.2. Слюсар (обробляє метал, ремонтує механізми), бондар (виготовляє бочки), друкар, лихвар (позичає гроші),  перукар, скляр (працює зі склом), гробар (працівник на цвинтарі), свинар (вирощує свиней), годинникар, токар, поводар (водить кого-небудь), писар, косар, жнивар, гончар, казкар, писар, книгар (продаж книги), лялькар (створює ляльки), молочар (приймає молоко), господар (займається господарством), бібліотекар, секретар (службовець-діловод).  

 

Вправа 248. Заголовок: «Хліб».

Шкоринкою золотавою, золоте зерно, на стеблині золоченій, росою  вмивалося, лежить на столі.

248.2. Шкоринкою (якою?) золотавою, зерно (яке?) золоте, на стеблині (якій?) позолоченій, вмивалося (чим?) росою, лежить (де?) на столі.

248.3. Спільнокореневі до слова хліб – хлібин[а], хлібець, хлібн[ий].

248.4. Склади поради дошкільнятам про те, як треба берегти хліб.

 

Вправа 249. Лісок, лісник, лісочок, лісовий, лісище.

 

Вправа 250. Тема тексту: суперечка сови з ведмедем про зиму.

250.2. Спільнокореневі слова. Зима – зимова, зимна, зимонька, зимно. зимовій. Восени – осінь, осінній. Навесні – весна, весняний, веснянка.

 

Вправа 251. Був легенький морозець. Світило сонце. Раптом на­сунула величезна хмара і закрила півнеба. Подув силь­ний вітер. Посипав густий лапатий сніг.

 

Вправа 252.

У слові роз­писка закінчення -а, основа — розписк-, бо воно змінюєть­ся так: розписка, розписки, розписку, розпискою. Корінь -пис-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — писати, запис. Префікс роз-, суфікс -к-.

У слові прохолодний закінчення -ий, основа — прохолодн-, бо воно змінюєть­ся так: прохолодна, прохолодної. Корінь -холод-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — холод, прохолода. Префікс про-, суфікс -н-.

У слові лікар нульове закінчення, основа — лікар-, бо воно змінюєть­ся так: лікаря, лікарем. Корінь -лікар-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — лікарня, лікарський.

У слові вовчисько закінчення -о, основа — вовчиськ-, бо воно змінюєть­ся так: вовчиська, вовчиськові. Корінь -вовч-, бо такий самий корінь з чергуванням приголосного звука в спільнокореневих словах — вовк, вовчий. Суфікс –иськ-.

 

Вправа 253. Корінь мій — у слові лісник, суфікс — у слові гри­бочок, а зовуть мене лісочок. Корінь мій — у слові літній, а закінчення — у сло­ві село, люблять мене діти і називають літо. Префікс мій — у слові зав'язати, корінь — у слові кладочка, суфікс і закінчення — у слові книжка, і для книжки мене виготовляють – закладка.

 

Вправа 254.

У слові зимонько закінчення -о, основа — зимоньк-, бо воно змінюєть­ся так: зимонька, зимоньки. Корінь -зим-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — зима, зимовий, зимний. Суфікс -оньк-.

У слові снігурочко закінчення -о, основа — снігурочк-, бо воно змінюєть­ся так: снігурочка, снігурочки. Корінь -сніг-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — сніг, сніговик, снігур. Суфікс -ур-, -очк-.

У прислівнику тихесенько закінчення нема, основа — тихесенько, бо прислівник – незмінна частина мови. Корінь -тих-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — тихий, притих. Суфікси -есеньк-, -о-.

У прислівнику рівненько закінчення нема, основа — рівненько, бо прислівник – незмінна частина мови. Корінь -рівн-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — рівний, рівно. Суфікси -еньк-, -о-.

У прислівнику гладесенько закінчення нема, основа — гладесенько, бо прислівник – незмінна частина мови. Корінь -глад-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — гладкий, гладь. Суфікси -есеньк-, -о-.

У слові срібненьким закінчення -им, основа — срібненьк-, бо воно змінюєть­ся так: срібненька, срібненький. Корінь -сріб-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — срібло, срібний. Суфікс -н-, -еньк-.

У слові сніжком закінчення -ом, основа — сніжк-, бо воно змінюєть­ся так: сніжок, сніжки. Корінь з чергуванням приголосного звуку -сніж-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — сніг, сніжний. Суфікс -к-.

У слові садком закінчення -ом, основа — садк-, бо воно змінюєть­ся так: садки, садками. Корінь -сад-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — сад, садовий. Суфікс -к-.

У слові здоровенную закінчення -ую, основа — здоровенн-, бо воно змінюєть­ся так: здоровенная, здоровенні. Корінь -здоров-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — здорова, здоров'я. Суфікс -енн-.

У слові страшенную закінчення -ую, основа — страшенн-, бо воно змінюєть­ся так: страшенная, страшенні. Корінь з чергуванням приголосного звуку –страш,  бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — страх, страшно. Суфікс -енн-.

 

Хвилинка спілкування. У вільний час я люблю дивитися мультфільми….

 

Вправа 255. Сірий заєць — сіренький зайчик, руда білка — руденька білочка, зелена ялина — зелененька ялиночка, білий сніг — біленький сніжок.

255.2. Сіренький зайчик вибіг на галявину. Руденька білочка спритно перестрибувала з гілки на гілку. Тільки зелененька ялиночка не скине свого вбрання восени. Білесенький сніжок вкривав землю білим покривалом.

 

Вправа 256. Заголовок: «Перший сніг», «Зимовий ранок».

256.2. Ясне – ясненький, ясно; вітер – вітерець, вітрик, вітрище, вітрюган, вітряний, вітряно; сніг – сніжок, засніжений, сніговій, снігур, снігурка, снігурочка, снігуронька, сніжка, сніговик.   

 

Вправа 257. Сад — садок (корінь сад-, суфікс –ок), кущ — кущик (корінь кущ-, суфікс -ик), хліб — хлібець (корінь хліб-, суфікс –ець), мир — мирний (корінь мир-, суфікс –н-, закінчення –ий), хмарний — безхмарний (префікс без-, корінь –хмар-, суфікс –н-, закінчення -ий), учитель — учителька (корінь учит-, суфікси –ель-, –к-, закінчення –а).

257.2. Яка частина другого слова змінила значення першого слова:

Сад — садок (суфікс –ок), кущ — кущик (суфікс -ик), хліб — хлібець (суфікс –ець), мир — мирний (суфікс –н-, закінчення –ий), хмарний — безхмарний (префікс без-), учитель — учителька (суфікс –к-, закінчення –а).

 

Вправа 258.1.

258.2. В українській мові слово красне означає гарне.

258.3. Сонечко, дрібненькі (дрібнесенькі), зіроньки (зірочки), діточки (дітоньки).

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...