Інші завдання дивись тут...

Розв'язник до підручника "Українська література 5 клас Коваленко Л.Т."

Переказ «БІЛГОРОДСЬКИЙ КИСІЛЬ».

Сторінка 34 (2013)

Поміркуй над прочитаним.

1 (2013) Про який час розповідає переказ — добу Київської Русі, козаччину чи кріпаччину? Знайди підтвердження своєї думки в тексті.

Добу Київської Русі за князювання Володимира Великого. У 997 році Володимир пішов на Новгород.

 

(2013) Чому місто Білгород опинилося сам на сам із печенігами? Що вирішило віче?

У 997 році Володимир пішов на Новгород, а печеніги стали облогою біля Білгорода. У місті настав голод. Віче вирішило: без допомоги князя усі помруть з голоду, тому краще «піддатись печенігам, то одних лишать при житті, а інших умертвлять; уже й так помираємо з голоду. І так урадили».

 

(2013) Що порадив старий чоловік білгородцям? Прочитай про це в тексті.

«Послухайте мене, не піддавайтесь три дні і зробіть те, що вам звелю. Зберіть по пригорщі вівса, або пшениці, або висівок … І повелів їм зробити розчин, в якому варять кисіль, і повелів викопати колодязь і вставити туди кадіб, і налляв розчину в кадіб, і повелів викопати другий колодязь і вставити туди другий кадіб. Повелів їм шукати меду. … І повелів розситити дуже воду та влити в кадіб і в другому колодязі так само».

 

(2013) Із названих рис характеру виділи тільки ті, що допомогли білгородцям перемогти печенігів: підступність, хитрість, хоробрість, каверзність, кмітливість, наполегливість. Свою відповідь підтверджуй прикладами з переказу.

Кмітливість («послухайте мене, не піддавайтесь три дні і зробіть те, що вам звелю»), наполегливість («пішли й радо вишукали» зерна, викопали колодязі, «пішли та взяли кадку меду, що був схований у княжій медіані»), хоробрість («візьміть собі наших закладників, а з-поміж вас нехай іде з десять чоловік у город, і дивіться, що діється в нашому городі»). 

 

(2013) Чому переказ названо саме так? Чи можна його назвати по-іншому? Що зміниться від зміни назви? 

Звичайнісінький кисіль врятував місто від печенігів. Білгородський кисіль підкреслює кмітливість, розум та винахідливість його жителів.  

 

(2013) Із прислів'їв назви одне, що найточніше передає головну думку переказу. Вчитися ніколи не пізно. Було б бажання, а розум знайдеться. Більше житимеш — більше зможеш дізнатися. Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш.

Було б бажання, а розум знайдеться

 

(2013) Склади розповідь про подію від імені дідуся. Спробуй побачити цю подію його очима.

Дізнався я, старий дідусь, що жителі хочуть піддатися печенігам, бо не відають про справжню підступність ворога. Давно відомо, що винахідливості нашому народу не позичати. Як врятувати місто? Треба підготувати  киселеву бовтанку в землі, щоб вороги були певні, що наша земля нас довго годуватиме. Ми не боїмось голоду. А через три дні підмога князя прибуде. 

 

(2013) Що прославляє народ у переказі?

У переказі народ прославляє життєвий досвід та винахідливість. 

 

(2013) Розрізняй значення слів! Кмітливий — той, хто здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось. Хитрий — той, хто своєю поведінкою прикриває злі наміри.

Синоніми до слова кмітливий – тямущий, меткий, догадливий. 

 

Переказ «ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІВ».

Сторінка 37 (2013) / 30-31 (2018)

Поміркуй над прочитаним.

(2013) / 1 (2018) Яке випробування влаштовували новобранцям козаки на Січі? Чи складно було його виконати?

Перевіряли кмітливість  та винахідливість хлопців. Ото звелять йому варити кашу-куліш: «Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, і не перепріла. Хлопцеві ненаполегливому, некмітливому, боягузові важко було дочекатися козаків «він гукає, гукає да й давай плакать». Збалувані хлопці були безпорадними. 

 

(2013) 2 (2018) Чому не кожен хлопець, що прибув на Січ, міг його пройти?

Хлопці мали різні характери, по-різному виховувалися. 

 

(2013) 3 (2018) Як розкрився характер першого хлопця під час випробування? Яким одним словом ти такого хлопця охарактеризуєш? 

Мамій — збалуваний матір'ю синок.

 

(2013) 4 (2018) Чи відчуваєш ти ставлення оповідача до першого хлопця? Які слова в тексті допомагають тобі виявити його позицію?

Оповідач розуміє, що козаками можуть бути тільки кращі хлопці. Дадуть тому хлопцеві коня і грошей на дорогу, да й кажуть: «Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!»

 

(2013)5 (2018) Прочитай виразно слова першого новобранця. Передай правильно інтонацією його почуття на той момент.

«От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче було б дома сидіти при батькові та при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть та битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя головонько, чого мене понесло між сії запорожці!»

 

(2013)6 (2018) Порівняй поведінку першого й другого хлопців. Чия поведінка тобі більше подобається й чому? Підтверди свої думки прикладами з тексту.

Другий хлопець розторопний і догадливий («Дідько ж вас бери, коли мовчите, буду я й сам їсти!»), відважний (кликне разів зо два), жвавий з почуттям гумору (да ще перед одходом ударить на могилі гопака: «Ой тут мені гуляти на просторі!»), співочий та веселий (затягнувши на весь степ козацьку пісню), винахідливий («Де вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж охрип, да щоб каша не перекипіла, то я й почав їсти»).

 

(2013)7 (2018) Спираючись на текст, назви риси характеру, які козаки цінували в новобранцях.

Розторопність, догадливість, жвавість, гумористичність, винахідливість, відважність.

 

(2013)8 (2018) Зверни увагу, що в переказі в кінці багатьох речень стоїть знак оклику. Знайди цьому пояснення. Підкреслюють емоції козаків та хлопців-новобранців під час перевірки.

 

(2013)9 (2018) Що прославляє народ цим переказом?

Розторопність, винахідливість та відважність козаків.

 

Порівняй два вирази: козак кликне разів зо два і козак кликне два рази. Чи є різниця між значеннями цих висловів? Перевір своє припущення за Словничком-довідничком. У реченні Козак кликне разів зо два вказано приблизну кількість, а в реченні Козак кликне два рази названо точну кількість. За цими зразками речень наведи схожі приклади.

Ото звелять йому варити кашу: «Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, і не перепріла». 

От поберуть коси да й підуть нібито косить. 

То він гукає, гукає да й давай плакать. 

«Гукав, гукав, аж охрип, да щоб каша не перекипіла, то я й почав їсти»

 

ПЕРЕВІР СЕБЕ.

Накресли в зошиті таблицю та заповни її. На перетині горизонтальної та вертикальної колонок постав, де треба, знак +. Поясни, що спільного між міфами, легендами і переказами, а чим вони різняться.

Особливості твору Міфи Легенди Перекази
Створювалися колективно + + +
Автор не відомий + + +
Можливі варіанти твору + + +
Зображено тільки фантастичні події +    
Поєднано реальні й фантастичні події   +  
Зображено переважно реальні історичні події     +
Зображено боротьбу добра і зла + + +

Спільне:

• усна народна творчість, яка передавалась від покоління до покоління;

• має давнє коріння;

• створювалась  колективно, тому автор невідомий;

• оповідачем часто вносилось  своє бачення, тому можливі варіанти твору;

• завжди піднімають питання боротьби добра та зла, нерозривно пов'язані з життям, думками та прагненнями народу.

Відрізняються.

Міф — це розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, які брали участь у створенні світу (віра в диво — головна характерна ознака міфу).

Легенда – усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна, поділяють на міфологічні(уявлення про Всесвіт, природу, богів, демонів), біблійні (життя святих, перших християн) та героїчні (героїчні вчинки реальних історичних осіб).

 

Переказ — це твір усної народної творчості, у якому розповідається про історичні події та народних героїв (він близький до легенди, бо у обох йдеться про подію або життя та діяльність деякої особи, герої можуть наділятися непереможністю, богатирською силою, проте відрізняється невеликою кількістю або відсутністю фантастичних елементів, більшій достовірності).

 

 

Переказ «ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ»

Сторінка 39 (2013)

(2013) Знайди на карті України міста, де воював Морозенко.

Жовті води, Корсунь, Пилявці, Кам'янець-Подільський, Львів, Збараж.

 

(2013) Що ти дізнався / дізналася про минуле Морозенка? Як про це сказано в тексті?

Прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно дивитися на гірку долю українського люду, що стогнав у панському ярмі та бунтував проти сваволі і безправ'я.

 

(2013) Знайди в тексті і прочитай два речення, у яких перебільшено зображено силу Морозенка. Навіщо народ відходить від життєвої правди?

І всюди він перший:

Де пролетить кіннота Морозенка — засіяне поле трупом ворожим.

Боялася шляхта одного імені Морозенка і за всяку ціну хотіла знищити його.

Перебільшенням народ підкреслює своє захоплення героїзмом Морозенка та шанобливе ставлення до козака.

 

(2013) Як ставився до переговорів із князем Вишневецьким Богдан Хмельницький, а як — частина козаків? Прочитай та прокоментуй діалог старшини з гетьманом. На чиєму боці будеш ти?

— Шкода людської крові! — з болем сказав гетьман.

— Краще вже шаблюкою та порохом розмовляти з ворогом, ніж слухати його підступні слова й брехливі запевнення.

Гетьмана можна зрозуміти, адже він хотів зупинити кровопролиття. Проте, знаючи підступність шляхти, не всі козаки згоджувались із думкою Хмеля. Пастка Вишневецького довела, що не можна довіряти ворогові.

 

Поміркуй над прочитаним

(2013) У якому місті загинув Морозенко? Знайди підтвердження відповіді в тексті.

Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж.

 

(2013) Прочитай уривок від слів Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького до кінця абзацу. Як поводився Морозенко в останні хвилини життя?

Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. Одна куля влучила в серце Морозенка, друга — в голову, третя — в живіт. І похитнулося козацьке тіло. Та не впав Нестор, а йшов ще кілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку. Ще крок-два — і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ. Плакало небо, плакала земля за Морозенком.

Славний козак Морозенко гідно прийняв смерть, не упав і не повернув назад.

 

(2013) Установи зв'язок між явищем природи та епізодом. Накресли в зошиті таблицю та заповни вільні клітинки. Чи є зв'язок між подією в переказі та явищем природи? Знайди цьому пояснення.

Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького.
Ще крок-два — і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ. Плакало небо, плакала земля за Морозенком
Висипали високу могилу... Пішов зливний дощ. То плакала вся Україна за славним лицарем волі.

(2013) Як, на твою думку, ставиться оповідач до Морозенка і до шляхти? Як передає свої почуття? Знайди в тексті слова, що підтверджують твою думку. 

Про Морозенка: вельми славний був лицар, орел сизокрилий, славний лицар волі.

Про шляхту: підлі пани, шляхта голопуза, хитрий єзуїт.

 

(2013) Які риси характеру козаків прославляються у творі? 

Сміливість, рішучість, бунтарство проти сваволі та безправ’я , співчуття гіркій долі народу, розум, знання. 

  Інші завдання дивись тут...