...

Вправа 20.1. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте звертання. Яка роль звертань у мовленні? Чи є вони членами речення?

1. Люба осене, ти прийшла! (І. Коваленко). 2. Ти не дихай, осене, здаля сніговою хмарою на мене (П. Перебийніс). 3. Ти впізнав мене, лісе! (Я. Камінецький). 4. Так шуміть же, гаї неозорі (В. Сосюра). 5. Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О. Орач). 6. Земле! Як тепло нам із тобою! (Г. Манів). 7. У радості, у горі йду, криниченько, до тебе! (П. Перебийніс).

Звертання — це слово чи сполучення слів, що називають того, до кого звернене мовлення, може стояти на початку, у середині або в кінці речення.

Люба осене, ти прийшла! Ти не дихай, осене, здаля сніговою хмарою на мене. Ти впізнав мене, лісе! Так шуміть же, гаї неозорі. Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! Земле! Як тепло нам із тобою! У радості, у горі йду, криниченько, до тебе! 

Звертання не виступає членом речення.

20.2. Визначте звертання непоширені (складаються з одного слова) та поширені (складаються з двох та більше слів, при них є залежні слова). 

Непоширені звертання: осене, лісе, дощику, земле, криниченько.

Поширені звертання: люба осене, гаї неозорі.

20.3. Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями

Звертання стоїть у середині речення: його з обох боків виділяють його комами.

Звертання стоїть у кінці речення: перед ним ставлять кому, а після нього — чи знак оклику, чи крапку, чи знак питання (залежно від інтонації).

Звертання стоїть на початку речення: після нього ставлять кому чи знак оклику (залежно від інтонації). Якщо перед звертанням стоять слова о, ой, то кому після них не ставлять (О Боже мій милий! За що ти караєш її, сироту?).

20.4. Які зі звертань є риторичними? Свою думку доведіть. Значення терміна риторичні звертання з'ясуйте за поданим у кінці підручника Словничком термінів. 

Риторичне звертання — звертання до відсутніх людей, персонажів твору, предметів і явищ з метою привернути до них увагу, виявити до них своє ставлення. У всіх реченнях звертання до явищ, тому усі звертання є риторичними.

20.5. Визначте вжиті в реченнях назви почуттів. Витлумачте суть цих почуттів. 

Радість — почуття задоволеності своїми діями або спільними діями групи людей, посилюється схваленням з боку інших осіб.  

Горе — душевні переживання, страждання, печаль, смуток.

20.6. Напишіть лист до осені. Розкажіть у листі, які почуття викликає у вас ця пора року.

 

Вправа 21.1.  Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Земле барвінкова дай мені здоров'я! (П. Перебийніс). 2. Любов до тебе Україно найкращий в світі оберіг (В. Черепков). 3. Не крийсь туманом найрідніше небо (Т. Масенко). 4. Розступіться горе та біда Дайте щастю й радості дорогу (М. Луків). 5. В комп'ютер не закласти доброти. Це все набуток древній твій людино! (Л. Забашта).

Земле барвінкова, дай мені здоров'я! Любов до тебе, Україно, – найкращий в світі оберіг! Не крийсь туманом, найрідніше небо! Розступіться, горе та біда! Дайте щастю й радості дорогу! В комп'ютер не закласти доброти. Це все набуток древній твій, людино! 

21.2. Прочитайте записані речення, правильно їх інтонуючи. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

Земле барвінкова, дай мені здоров'я! (звертання в окличному реченні) Любов до тебе, Україно, – найкращий в світі оберіг! (звертання в окличному реченні) Не крийсь туманом, найрідніше небо! (звертання в окличному реченні) Розступіться, горе та біда! (звертання в окличному реченні) Дайте щастю й радості дорогу! (окличне речення) В комп'ютер не закласти доброти. (розповідне неокличне речення) Це все набуток древній твій, людино! (звертання в окличному реченні)

21.3. Усі три схеми можна подати в одному рядку. Чи є членом речення звертання? Визначте звертання непоширені (складаються з одного слова) й поширені (складаються з двох та більше слів, при них є залежні слова). 

ЗВ, ____________________________!

Земле барвінкова, дай мені здоров'я! 

_____________, ЗВ , ______________!

Любов до тебе, Україно, – найкращий в світі оберіг!

_______________________________ ,3В!

Не крийсь туманом, найрідніше небо! Розступіться, горе та біда! Це все набуток древній твій, людино! 

Непоширені звертання: Україно, людино. 

Поширені звертання: земле барвінкова, найрідніше небо, горе та біда. 

21.4. Які звертання ви вживаєте у спілкуванні зі знайомою людиною? Із незнайомою? 

Звертання до знайомих по імені, імені по батькові. 

Звертання до незнайомих : хлопче, друже, парубче, любий школярику, пане, пані, добродію, дівчинко, дитинко.

 

21.5. Визначте й підкресліть у словах вивчені орфограми. Який розділ науки про мову вивчає правопис слів?

Земле барвінкова, дай мені здоров'я! Любов до тебе, Україно, – найкращий в світі оберіг! Не крийсь туманом, найрідніше небо! Розступіться, горе та біда! Дайте щастю й радості дорогу! В комп'ютер не закласти доброти. Це все набуток древній твій, людино! 

Здоров'я (апостроф), Україно (Велика літера і лапки у власних назвах), оберіг (Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів), розступіться (Літера з у кінці префіксів роз-, без-). 

Орфографія – система правил, що визначає способи написання слів.

 

Вправа 22.1.  Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Де ти, мій (козак)? Чуєш, вітер плаче? (Т. Буркацька). 2. Терпи (хлопець) козаком будеш, а з козака в отамани попадеш (Народна творчість). 3. Не зупиняйся (друг) в хуртовині (П. Воронько). 4. Хворіти (парубок) доволі (М. Стельмах). 5. Стережися польовий (птах) блискучих котячих очей! (Панас Мирний). 6. Доки лежатимеш (лінивець)? Приглянься до мурашки її звичаїв і будь розумним! (3 Біблії).

Де ти, мій козаче? Чуєш, вітер плаче? Терпи, хлопче, козаком будеш, а з козака в отамани попадеш. Не зупиняйся, друже, в хуртовині! Хворіти, парубче, доволі!  Стережися, польовий пташе, блискучих котячих очей! Доки лежатимеш, лінивцю? Приглянься до мурашки, її звичаїв і будь розумним! 

22.2. У яких словах при творенні відмінкових форм відбулося чергування звуків? Назвіть ці звуки. Який розділ науки про мову вивчає звуки мови та мовлення? 

Козак – козаче, хлопець – хлопче, друг – друже, парубок – парубче, птах – пташе.

Фонетика (грец. φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови (об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки).

22.3. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання розділових знаків.

Де ти, мій козаче? (питальне речення зі звертанням) Чуєш, вітер плаче? (питальне речення зі вставним словом) Терпи, хлопче, козаком будеш, а з козака в отамани попадеш. (Складне розповідне речення зі звертанням) Не зупиняйся, друже, в хуртовині! (Окличне речення зі звертанням) Хворіти, парубче, доволі! (Окличне речення зі звертанням)  Стережися, польовий пташе, блискучих котячих очей! (Окличне речення зі звертанням)  Доки лежатимеш, лінивцю? (питальне речення зі звертанням)  Приглянься до мурашки, її звичаїв і будь розумним! (окличне речення з однорідними членами речення)

22.4. Складіть і запишіть речення, які відповідали б таким схемам:

ЗВ! ____________________________.

 

_______________________________ ,3В.

 

_____________, ЗВ , ______________. 

 

 

Вправа 23.1. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями. Утворені речення запишіть. ЗРАЗОК: Зацвіла в долині червона калина. Зацвіти в долині, червоно калино!

1. Росла в гаю конвалія під дубом високим (Леся Українка). 2. Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій (В. Кравчук). 3. До мене з поля і лісів приходять в гості нові квіти (І. Коваленко). 4. Вітер із листя у парку виклав гарну мозаїку (О. Дяк).

Росла в гаю конвалія під дубом високим. Рости в гаю, конваліє, під дубом високим! Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій. Чорнобривці чорноброві, квітніть в тиші вечоровій! До мене з поля і лісів приходять в гості нові квіти. До мене з поля і лісів прийдіть у гості, нові квіти! Вітер із листя у парку виклав гарну мозаїку. Вітре, із листя у парку виклади гарну мозаїку.

23.2. У записаних реченнях укажіть звертання непоширені й поширені. Якими за метою висловлювання належать записані вами речення?

Росла в гаю конвалія під дубом високим (розповідне речення). Рости в гаю, конваліє (непоширене звертання), під дубом високим! (спонукальне речення)  Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій. (розповідне речення) Чорнобривці чорноброві (поширене звертання), квітніть в тиші вечоровій! (спонукальне речення)  

До мене з поля і лісів приходять в гості нові квіти. (розповідне речення) До мене з поля і лісів прийдіть у гості, нові квіти (поширене звертання)! (спонукальне речення)  

Вітер із листя у парку виклав гарну мозаїку (розповідне речення). Вітре (непоширене звертання), із листя у парку виклади гарну мозаїку. (спонукальне речення)  

23.3. Виділені слова розберіть за будовою. Який розділ науки про мову вивчає будову слів?

Будова слова – розділ науки про мову, що вивчає морфеми (префікс, корінь, суфікс, закінчення).

Високим (корінь – вис, суфікс – ок, закінчення – ий), чорнобривці (корінь – чорнобрив, суфікс - -ц-, закінчення – і).

23.4. Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Який розділ науки про мову вивчає лексичне значення слів та особливості їхнього вживання?

Чорнобривці чорноброві, нові квіти.

Лексикологія – розділ науки про мову, що вивчає слова, їхнє значення і вживання (мовною одиницею є лексема, тобто, слово).

 

Вправа 24.1. Прочитайте речення. Визначте вставні слова. Чому такі слова називають вставними?

1. Людина, може, й не безсмертна, але безмежна (П. Загребельний). 2. На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти (А. Камінчук). 3. Добро і зло. На їх межі не раз здригався світ, звичайно (Б. Черепков). 4. Майбутнє, зрештою, залежатиме від рівня духовності людини (Олесь Гончар). 5. Будь ласка, будь сильним і мужнім! (О. Слоньовська).

Людина, може, й не безсмертна, але безмежна. На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти. Добро і зло. На їх межі не раз здригався світ, звичайно. Майбутнє, зрештою, залежатиме від рівня духовності людини. Будь ласка, будь сильним і мужнім!

24.2. Визначте значення кожного вставного слова

Може (виражає невпевненість), на жаль, на щастя (виражає емоційну оцінку), звичайно (виражає достовірність повідомлення), зрештою (виділення основного в повідомленні), будь ласка (ввічливість).

24.3. Яка роль вставних слів у мовленні? Чи є ці слова членами речення?

Вставні слова або сполучення слів виражають ставлення мовця (того, хто говорить) до його повідомлення. Вставні слова не є членами речення.

24.4. Останнє речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

Будь ласка, будь сильним і мужнім!

 

Вправа 25.1. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Мабуть півсвіту я уже об'їхав (І. Коваленко). 2. Заблудилися напевно в цьому лісі ми з тобою (О. Слоньовська). 3. Невже це ви? Даруйте не чекав (М. Луків). 4. Ви може маєте яку яснішу путь? (Леся Українка). 5. Нам з тобою видно по дорозі (Л. Костенко). 6. Бува тікаєш сам від себе (М. Ільницький). 7. Брів собі вітрам наперекір інколи можливо манівцями (Р. Мазій). 8. І я був неправий звичайно (О. Довженко). 9. На його думку ситуація набувала загрозливого характеру (Ю. Бедзик). 10. Я мрію про завтрашнє отже існую (О. Лупій).

Мабуть, півсвіту я уже об'їхав. Заблудилися, напевно, в цьому лісі ми з тобою. Невже це ви? Даруйте, не чекав. Ви, може, маєте яку яснішу путь? Нам з тобою, видно, по дорозі. Бува, тікаєш сам від себе. Брів собі вітрам наперекір інколи, можливо, манівцями. І я був неправий, звичайно. На його думку, ситуація набувала загрозливого характеру. Я мрію про завтрашнє, отже, існую.

25.1. Визначте значення кожного зі вставних слів.

Мабуть, напевно, може, видно, бува, можливо (невпевненість, можливість), даруйте (ввічливість), звичайно, отже (упевненість), на його думку (джерело повідомлення).

25.2. У першому реченні підкресліть усі члени речення.

Мабуть, півсвіту я уже об'їхав.

 

Вправа 26.1. Прочитайте вірш Івана Коваленка, дотримуючи правильної інтонації. Визначте в тексті вставні слова.

У мене зразу ж біля хати 

Росте старий, кремезний в'яз, 

Розкинув віти, дивні шати, 

У землю коренем зав'яз.

Той в'яз шумить... Зелене листя 

Про щось розказує мені, 

Старому в'язу, мабуть, сниться 

Далека юність навесні...

І я гадаю: хтось весною 

Його, напевно, посадив, 

Хтось поливав його водою, 

Оберігав і городив?

Він вже помер... Його немає, 

Лиш в дереві лишився жить, 

А в'яз росте, і сонце сяє, 

І листя з вітром гомонить.

Зроблю я радість для старого, 

І рід його я збережу: 

Я тут близенько біля нього 

Малого в'яза посаджу.

Звичайно, він розкине віти, 

Великим стане і міцним, 

Хтось, певно, буде теж сидіти 

І буде мріяти під ним.

І листя, свіже і зелене, 

Над ним тихенько зашумить, 

І він подумає про мене 

Нехай одну коротку мить,

І зрозуміє, що рікою 

У безвість весни наші йдуть, 

Він зрозуміє!.. А весною 

І сам посадить в'яза тут..

26.2. Визначте тему й головну думку вірша.

ТЕМА: відношення людей до дерев, природи.

ГОЛОВНА ДУМКА: заклик берегти природу, озеленювати край.

26.3. Що уособлюють у фольклорі дерева: дуб (символізує міць, , граб, в'яз? Відповідь побудуйте у формі роздуму. Вживайте вставні слова мабуть, певно, очевидно, отже, без сумніву.

ДУБ – дерево життя для українців, символ могутності та довговічності, цілісності й здоров'я (символізує наймогутніших богів: Зевса, Юпітера, Перуна).

ГРАБ - символ непоказної чоловічої краси, робочої міцності та надійності, а також ділової корисності (приносить користь спільно з собі подібними, тому самотнім рости не хоче), здатності вберегти від багатьох небезпек (навіть від блискавки, тому рекомендувалось під час грози ховатись під грабом, з цієї ж причини саджали граба неподалік від оселі).

В'ЯЗ – символ величі життя, асоціюють з матір'ю-землею, гілки символізують постійність і силу віри.

 

Вправа 27.1. Прочитайте речення, визначте вставні слова. Перепишіть лише речення, ускладнені вставними словами. Розставте в них розділові знаки.

1. Може зламатися тіло, але ніколи — дух (О. Стефанович). 2. Може прийде звістка радісна мені (А. Малишко). 3. Кажуть люди, що судьба така мені (А. Малишко). 4. Кажуть пізнаються у житті люди за дрібницями і вчинками (Д. Луценко). 5. Буває словом обізвешся і клопоту потім не оберешся (П. Усенко). 6. Таке буває на землі з людиною нечасто (П. Перебийніс).

Може, прийде звістка радісна мені. Кажуть, пізнаються у житті люди за дрібницями і вчинками. Буває, словом обізвешся і клопоту потім не оберешся. 

27.2. Поясніть, як ви розрізняєте вставні слова та однозвучні з ними члени речення.

Щоб відрізнити член речення від вставного слова, потрібно з'ясувати, чи пов'язане воно за змістом з іншими словами в реченні, чи можна поставити до нього питання. Якщо так, то воно є членом речення, отже, не є вставним.

27.2. Складіть і запишіть речення, у яких слова на думку та гадаю вживалися б як: 1) вставні слова;  2) члени речення.

Я не гадаю на картах. Гадаю, ми заспіваємо чудово. 

На думку учасників, усі до конкурсу готувалися ретельно та відповідально. На думку однокласниці ніхто не зважав. 

 

Вправа 28.1.  Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Україно під небом твоїм калинові пливуть острови (А. Демиденко). 2. Та напевно стоїть біля рідного ґанку червона калина (С. Бражник). 3. Ти стоїш на узбіччі дороги калино (Є. Гуцало). 4. Уже кущі калини зодягли мабуть в дівчат позичені корали (Є. Гуцало). 5. Справді в цім домі ще стільки тепла! Осене може пізніше б зайшла? (Л. Скирда). 6. Мій друже я красу люблю! (М. Вороний). 8. Краса можливо нас таки врятує (М. Руденко).

Україно, під небом твоїм калинові пливуть острови. Та, напевно, стоїть біля рідного ґанку червона калина. Ти стоїш на узбіччі дороги, калино. Уже кущі калини зодягли, мабуть, в дівчат позичені корали. Справді, в цім домі ще стільки тепла! Осене, може пізніше б зайшла?. Мій друже, я красу люблю! Краса, можливо, нас таки врятує.

28.2. Уживаючи звертання та вставні слова, напишіть лист до одного з адресатів: і близького родича; найкращого друга; відомого журналіста, співака або кіноактора.

 

Вправа 29.1. Прочитайте вірш Сергія Рачинця, визначте в тексті звертання та вставні слова

Змайстрував сопілочку дідусь. 

Кажуть, в нього руки — золоті. 

І тепер я грати на ній вчусь,— 

Буду музикантом у житті.

Кожна нотка: до-ре-мі-фа-соль, — 

Чарівними звуками бринить. 

Грай, моя сопілочко

Дозволь душу звеселити хоч на мить.

А твоя калинова душа, 

вірю, ще приглянеться комусь... 

Грай, сопілко! Кожного — втішай. 

Змайстрував сопілочку дідусь.

Замисліться: звук якого інструмента втішає вашу душу? Складіть про це висловлювання (6-7 речень), уживаючи звертання та вставні слова.

 

29.2. Що калинова сопілка уособлює в народних казках? Чому народна фантазія сопілку поєднала з калиною?

У народних казках калинова сопілка уособлює правду, що лунає з мелодією. Калину часто порівнюють з гарною дівчиною, а сопілка калинова в руках хлопця часто розповідає правду про дівочу долю, загублену заздрощами та ненавистю.

29.3. Який дідусів чи бабусин подарунок є для вас найдорожчим? Розкажіть про це. Чого ви навчаєтесь у своїх старших родичів? За що найбільше їх шануєте?

 

...