Інші завдання дивись тут...

§ 28 ЛИСТОК - БІЧНИЙ ОРГАН ПАГОНА.

Листок — це бічний орган пагона, головними функціями якого є повітряне живлення, фотосинтез і випаровування води. Листок як бічний орган пагона не має верхівкової твірної тка­нини.

1. Які функції виконує кожна з основних частин листка?

Типовий листок складається із чотирьох час­тин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластин­ки.

 

Основа листка — частина листка, якою він з'єднується із стеблом і до якої прикріплюються інші частини листка. Якщо основа листка розростається і охоплює стебло як трубка, захищаючи па­зуху листка із пазушною брунькою, її нази­вають піхвою (у злаків, кропу), інакше має вигляд лише невеликого горбочка у місці прикріплення листка.

Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі лист­ка по боках від черешка, які захищають пластинку листка, що розвивається. Часто прилистки перетворюються у брунькові луски (ліщина, бук, глід, шипшина). Прилистки нерідко рано відми­рають і не помітні у розгорнутих листках (береза, дуб, ліщина, кро­пива), трапляються також листки без прилистків.

Черешок — це звужена, інколи майже циліндрична, пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластинку відносно соняч­них променів. Якщо черешок відсутній, такий листок називають сидячим (медунка), інакше – черешковим (дуб, ліщина).

Листкова пластинка — плоска частина листка, яка в основному відповідає за фотосинтез і випаровування води.

 

2. Чим прості листки відрізняються від складних?

Прості листки мають одну лист­кову пластинку, вона може бути більше або менше розчленована заглибинами по краю (клен, яблуня, дуб). Складні листки мають кілька листоч­ків , кожний зі своєю пластин­кою і черешком, які кріпляться до спільного черешка листка і при відмиранні опадають окремо (акація, каштан, суниця).

 

3. Що таке жилка листка та які її функції?

Жилки на листкових пластинках — це потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків. Жилки утворюють каркас листкової пластинки і забезпечують транспорт речовин: із стебла надходять вода і мінеральні ре­човини, а продукти фотосинте­зу транспортуються із листка в стебло. Спосіб розташування жилок в листковій пластинці називають жилкуванням.

 

Розрізняють пірчасте, паль­часте, паралельне, дугове і вилчасте жилкування. Пірчасте жилкування утворює сітку завдяки багаторазовому галуженню (яблуня, виноград, горох тощо). Пальчасте жилкування - у листках клена. Для паралельного жилкуван­ня характерне те, що жилки розміщені паралельно одна одній (кукурудза, пшениця, жито, цибуля). За дугового жилкування жилки утворюють дуги (конвалії чи подорожника). За вилчастого жилкування відгалуження жилок не з'єднуються перетин­ками і досягають краю листкової пластинки (деякі папороті, гінкго).

 

4. Які способи листкорозміщення ви знаєте?

У різних рослин листки на стеблі пагона роз­ташовуються в певному порядку, який називають листкорозміщенням. У почерговому листко­розміщенні у кожному вузлі прикріплений один листок, а листки послідовних вузлів розташовані за спіраллю (злаки, осока, шипшина). При супротивному листкорозміщенні у вузлі прикрі­плені два листки один навпроти одного, а пари листків розташовані в одній площині (вербозілля лучне). У навхрест - супротивному листкорозміщення пари листків сусідніх вузлів перехрещуються під прямим кутом (м'ята, шавлія). У кільчастому листкорозміщенні у вузлі прикріплено три або більше листків (вербозілля звичайне, елодея).

 За почергового (спірального) листкорозміщення від вузла відходить лише один листок (яблуня, шипшина, пшениця), причому листки послідовно розташовані на стеблі один відносно одного по спіралі. За супротивного листкорозміщення на вузлі один навпроти одного розташовані два листки (м’ята, шавлія, калина, бузок). Коли ж від вузла відходить більше двох листків, то таке листкорозміщення називають кільчастим (олеандр, вороняче око, елодея).

5. Яке значення відіграє листопад в житті рослин?

Листопад є пристосуванням рослин до сезонної нестачі вологи, зменшує на зиму поверхню випаровування, рослина разом із листками позбавляється шкідливих продуктів життєдіяльності, які протягом періоду росту накопичувались у вакуолях.

Листки різних видів мають різну тривалість життя. Відомі пустельні рослини, у яких листки без заміни існують сторіччями (вельвічія дивовиж­на), найчастіше листок живе від кількох місяців до кількох років, у країнах із помірним кліматом листки багатьох рослин розгортаються навесні, а восени відмирають і опадають. Таке явище називають листопа­дом, а рослини листопадними (наприклад бере­за, яблуня). Перед опаданням листків спочатку руйнується хлорофіл, тому осінні листки набувають яскравого золотистого та червоного забарвлення. Якщо у рослин тривалість життя листка становить кілька років, взимку відмирає і опадає лише частина листків, тому зберігаються живі зелені листки, такі рослини називають вічнозеленими (ялина, сосна)

 

ЗАВДАННЯ

Пригадайте листки поширених в Україні рослин. Розгляньте малюнки, наве­дені в параграфі. Чи можете ви впізнати листки поширених в Україні рослин? Визначте ознаки зображених листків та заповніть таблицю у зошиті.

Рослина

Простий чи складний

Черешковий чи сидячий

Тип жилкування

Спосіб листкорозміщення

пшениця

простий

 сидячий

 паралельне

 почергове 

дуб

простий

черешковий

 пірчасте

 почергове

шипшина

складний

 черешковий

 пірчасте

 почергове

клен

простий

черешковий

 пальчасте

 супротивне

акація

складний

Черешковий

 пірчасте

 почергове

тополя

простий

Черешковий

 пірчасте

 почергове

бузок

складний

 черешковий

 пірчасте

 супротивне

суниця

складний

 сидячий

 пірчасте

 почергове

смородина

простий

черешковий

 пальчасте

 почергове

 

 

§ 29 ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА.

Листок складається з покривної тканини (шкірочки), основної тканини та провідних пучків (жилок).

 

Коли вранці сходить сонце, клітини основної тканини починають фотосинтез. Вони поглинають з міжклітинників вуглекислий газ і воду, яку постачають судини деревини, що знаходяться в жилках, виділяють кисень як побічний продукт фотосинтезу. Вміст кисню і води у міжклітинни­ках збільшується, а вуглекислого газу — зменшується. Листок від сонячних променів нагрівається. В цей момент відкриваються про­дихи. Через них починає випаровуватися вода, охолоджуючи осно­вну тканину, з міжклітинників назовні виходить кисень, а всере­дину надходить повітря з вуглекислим газом. Органічні речовини, утворені основною фотосинтезуючою тканиною, виходять у між­клітинники, а з них потрапляють до ситоподібних трубок, які міс­тяться у лубі жилок, і транспортуються у стебло та корені. Там вони накопичуються у вигляді запасних поживних речовин, використовуються у процесі дихання та перетворюються на складні органічні речовини, з яких твірні тканини утворюють нові клітини.

Коли сонце сідає, фотосинтез припиняється і закриваються продихи. Але клітини, як і вдень, продовжують дихати. В результаті у міжклітинниках вміст вуглекислого газу зростає, а кисню — змен­шується. Оскільки міжклітинники не є абсолютно герметичною сис­темою, то деяка частина вуглекислого газу через не повністю закри­ті продихові щілини потрапляє назовні, а повітря, збагачене киснем — всередину. Тому в приміщенні, де є рослини, вдень кисню у пові­трі стає більше, вуглекислого газу — менше, а вночі — навпаки.

1. Які функції шкірочки? Чому вона має різну будову на верхній і нижній по­верхні листка?

У шкірочці щільне розміщення клітин, потовщення їх оболонок (особливо з боку, що межує із зовнішнім середовищем), утворення кутикули (клітини виділяють тоненьку прозору плівочку воскоподібних речовин) і волосків (безбарвні клітини шкірочки утворюють різні вирости) захищають листок від механічних ушкоджень, розсію­ють пряме сонячне світло, зменшують випаровування води і газообмін, через продихи регулюється випаровування води і газообмін.

Через різні кліматичні умови, у будові шкірочки на верхній і нижній поверхні є відмінності. Найчастіше стінки клі­тин і кутикула верхньої шкірочки потовщені, і продихи в ній, як правило, відсутні; нижня шкірочка складена тонко­стінними клітинами, мав тоншу кутикулу і містить продихи. У вод­них рослин з плаваючими на поверхні води листками (латаття) продихи розташовані у верхній шкірочці, у рослин в потовщени­ми листками пустель продихи часто наявні як у нижній, так і у верхній шкірочці, обидві сторони листка нагріваються та освітлюються майже однаково.

 

2. Що таке продихи, як вони регулюють випаровування води і газообмін?

Продих — це пара витягнутих квасоле-подібних зелених (мають хлоропласти) клітин на поверхні шкірочки, між якими є отвір — продихова щілина, яка з одно­го боку відкривається у зовнішнє середовище, а з іншого — у ве­ликий міжклітинний простір основної тканини листка.

 

При достатньому освітленні та вологості клітини продиху ви­гинаються так, що їхні середні частини розходяться і продихо­ва щілина розширюється, через неї з міжклітинного простору листка назовні випаровується вода (листок при цьому охолоджується), ви­діляється кисень (що утворюється в процесі фотосинтезу), а в між­клітинники з повітря надходить вуглекислий газ. В темряві та за нестачі вологи клітини продиху випрямляються, продихова щіли­на звужується і закривається, випаровування води та надходження вуглекислого газу в листок зменшується, виді­лення кисню припиняється.

 

 

3. Яка головна функція основної тканини листка, з чим пов'язана різниця у її будові під верхньою і над нижньою шкірочкою?

Основна тканина листка здійснює фотосинтез, розташована в листковій пластинці між верхньою і нижньою шкірочкою, є фотозинтезуючою основною тканиною (складена клітинами із численними зеленими хлоропластами). Клітини під верхньою шкірочкою щільно прилеглі один до одного стовпчики, між якими майже не лишається міжклітинного про­стору - утворюють стовпчасту основну тканину, де дуже ін­тенсивно відбуваються фотосинтез. Клітини , що прилягають до нижньої шкірочки, мають більш округлу і неправильну форму, між ними залишаються великі міжклітинники, найбільші з яких розташовуються поблизу продихів - утворюють губчасту основну тканину, де інтенсивно відбу­вається фотосинтез і дихання.

У рослин, які потребують багато світла, в листку розвивається більше шарів стовпчастої тканини, тоді як у видів, які зростають у затінку, ця тканина взагалі може бути відсутньою.

 

 

4. Які функції виконують провідні тканини, що входять до складу жилки?

Провідні тканини жилки забезпечують транспортування води та розчинених у ній речовин. Окрема жилка листка складається з одного або декількох провідних пучків, у яких су­дини деревини віднесені до верхньої, а луб із ситоподібними труб­ками — до нижньої шкірочки. Провідні пучки підсилені тяжами механічної тканини, які часто краще розвинені в лубі (з нижнього боку листка), які додають листку міцності, але роблять його не жорстким, а гнучким.

 

ЗАВДАННЯ

Вам усім відомо, що латаття плаває на поверхні води, елодея — у товщі води, береза зростає на суходолі, алоє — в посушливих умовах. Перепишіть запропоновані речення у зошит та заповніть пропуски у них.

На листках латаття продихи розташовані у верхній шкірочці,оскільки вона має плаваючі на поверхні води листки . Будова листка берези типова для рослин сухо­долу в помірному кліматі. У листків елодеї відсутня кутикула, оскільки вона росте зануреною у воду. Найбільш потужна кутикула розвива­ється на листках алоє, оскільки рослина росте у посушливих умовах.

Інші завдання дивись тут...

 

  • даша
    чоткий сайт
    23 січня 2015 17:49
  • елизабет
    классный сайт всё понятно и чётко! супер!
    28 січня 2015 18:40
  • віталік
    Спасибо....хороший сайт..... tongue
    2 лютого 2015 09:08
  • Наталья
    Огромное спасибо, отличный сайт, всё чётко и понятно
    4 лютого 2015 16:43
  • инна
    Спасибо большое сайт супер помощь била нужна думала не найду уже
    5 лютого 2015 17:40
  • Олег
    Классный сайт bully
    14 січня 2016 19:57
  • Віка
    ДЯКУЮ!!!Ви мене врятували! wink
    25 січня 2016 11:35