...

Інші завдання дивись тут...

§ 54. ЛИШАЙНИКИ.

Лишай­ники - це особливі симбіотичні ком­плекси грибів (відомо близько 20 тис. видів грибів) з водоростями (переважно зеленими) або ціанобакте­ріями (відомо  понад 150 видів, які можуть входити до складу лишайників) .

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Внутрішня будова.

У зрізі видно, що переплетені гіфи гриба утворюють верхній коровий шар (може бути яскраво забарвлений в різні кольори завдяки пігментам, що містяться в гіфах та водоростях), а час­то й нижній коровий шари. Усередині лишайнику гіфи переплетені не так щільно й утворюють його серцевину, де розташовані клітини водорості або ціанобактерії. Від нижнього коро­вого шару можуть відходити окремі гіфи, що виконують роль ризої­дів - слугують для прикріплення до поверхонь.


- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Листуватий лишайник золотянка нагадує яскраво-жовту прирослу до кори дерева пластинку з розсіченими округлими лопатями та дрібними помаранчевими, схожими на блюдця, дисками на поверхні. Пластинка — це вегетативне тіло лишайнику, а диски — це його плодові тіла. Під мікроскопом мож­на зазвичай розрізнити верхній та нижній шари на­зиваються корові, вони утворені щіль­но притиснутими гіфами. Під верхнім коровим шаром добре помітно водорос­тевий шар, який складається з округ­лих клітин зеленої водорості, що пере­плетені безбарвними гіфами. Між водоростевим шаром та нижнім коровим шаром знаходиться серцевина, де гіфи розміщуються пухко. Від серцевини та нижнього корового шару відходять пучки безбарвних гіф, за допомогою яких тіло лишайнику прикріплю­ється до «деревної кори».


 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

За особливостями зовнішньої будови тіла лишайники ділять на три групи:

накипні лишайники нагадують щільну кірку чи наріст, щільно приростає до стовбурів дерев, каменів, невибагливі та найпоширеніші серед лишайників (лецидея, лека нора, калопоака, аспіцілія);


листуваті лишайники  нагадують листкові пластинки з розсіченими чи лопатевими краями, до поверхонь кріпляться своєю звуженою частиною.


 

кущисті нагадують прямостоячі або звислі розгалужені чи нерозгалужені кущики (бородач).


     Ростуть лишайники дуже повільно, за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів, листуваті та кущисті лишайники ростуть швид­ше, ніж накипні. Живуть лишайники довго - десятки та сотні років.

Цетрарія ісландська здебільшого зростає на ґрунтах соснових лісів або на болотах серед мохів, пармелія борозенчаста та ксанторія (настінна золотянка) надають перевагу стовбурам дерев, лецидея заглиблена оселяється на камінні, дерматокарпон річковий живе у воді, не зрос­тається з ґрунтом і може поширюватись вітром з одного місця на інше аспіцилія їстівна.

Необхідними умовами життя є світло і хоча б інколи — атмосферна волога.

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Деякі лишайники занесені до Червоної книги України. Най­більша їх кількість — це лишайники, які зустрічаються у степах на ґрунті та на корі старих дерев у Карпатах та Криму. Основні заходи щодо охорони цих видів — недопущення розорю­вання осередків степів, які залишилися на схилах балок, та повна заборона вирубання лісів.


- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Вегетативне розмноження відбувається ділянками тіла:

- з'являються різно­манітні за формою вирости верхнього корового шару - спеціальні утвори (клітини водоростей, які оточені гіфами), сильний вітер, рясний дощ або тварини обламують і поширю­ють їх;

- у серцевин­ній частині формуються мікроскопічні кульки, які складаються з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрі­вання вони розривають коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигля­ді порошкоподібного нальоту.


Статеве розмноження лишайників забезпечується формуванням особливих спор (гриб може розмножуватися без участі водорості — за допомогою спор в мікро­скопічних плодових тілах), у сприятливі умовах у спорі проростає гіфа, гіфи ростуть в усіх напрямках, доки не знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобакте­рії, обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишай­ника.

 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

                         Значення у природі:

- сприяють формуванню первісних ґрунтів для оселення вищих рослин;

- є їжею для багатьох видів тварин: комах, копитних (північні олені живляться кладонією, її називають ягель або «оленячий мох»);

- у пустелях лишайники закріплюють піски, гальмуючи або зо­всім припиняючи наступ дюн на родючі землі

                         Значення у житті людей:

- з кущистих лишайників у деяких північних країнах виготовляють борошно і випікають хлібці;

- є засобами народної медицини при лікуванні застуди та кашлю;

- лишайникову кислоту використовують для виробництва деяких лікарських препаратів, у тому числі й антибіотиків;

-  у північних країнах промислово заготовлюють дубовий мох, його хімічні речовини використовуються в парфумерії як закріплювачі ароматів;

-  використовують для визначення віку гірських порід або кам'яних споруд;

- визначають ступінь забруднення повітря (при слаб­кому атмосферному забрудненні зникають кущисті лишайники, при середньому — листуваті, а при сильному — накипні);

- цетрарію ісландську та аспіцилію їстівну людина вживає в їжу;

- отримують барвники у парфумерній та медичній промисловості;

- лишайники можуть знищувати хвороботворні мікроорганізми та гальмувати розвиток ракових пухлин.

 1. Чому відносини між грибом та водорістю в лишайнику називають взаємо­вигідним симбіозом?

Водорості здійснюють фотосинтез і забезпечують гриб органічни­ми речовинами та киснем. Гриб, у свою чергу, постачає водоростям воду (гіфи гриба всмоктують воду із субстрату, уловлюють воду з вологого повітря під час туманів або випадання роси), а також деякі інші неорганічні речовини, гіфи гриба захищають водорості або ціанобактерій від впливу неспри­ятливих умов довкілля. Партнерство гриба та водорості в лишайнику взаємови­гідне.

 

2. Як гриби ростуть на субстратах, позбавлених органічних речовин?

 Такі гриби утворюють симбіоз з водоростями або ціанопрокаріотами, вони не можуть жити самостійно, їм потрібне обов'язкове співжиття з фотосинтезуючими організмами.

 

3. Хто визначає зовнішній вигляд лишайнику — гриб, водорість чи обидва симбіонти?

Зазвичай гриб переважає за масою, від нього залежить зовнішній вигляд тіла та особливості поширення лишайнику. Гриб також утворює плодові тіла. Назву лишайники отримують за назвою гриба.

 

4. Як би ви відповіли на запитання школяра: «Чи можуть гриби пристосува­тися до пустельного клімату»?

Лишайники, які відносять до грибів, пристосувалися до життя там, де відсутні доступні для інших грибів поживні речовини, а вода з'являється лише інколи.

 

ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте, що спільного та відмінного є між лишайниками та мікоризою.

Спільне між лишайниками та мікоризою: організми живуть у симбіозі, симбіоз взаємовигідний, стосується грибів, симбіотичний організм для гриба є фотосинтезуючим.

Відмінне: лишайник - складний симбіоз гриба з водоростями та ціанобактеріями, гриб з іншим організмом утворюють одне ціле; мікориза - симбіоз гриба і рослини (переважно деревної), стосується шапинкових грибів, зв'язані грибницею.

Інші завдання дивись тут...

 

...