Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Органи дихальної системи.

 

Причини захворювань органів дихання: 

• інфекції від мікроорганізмів: бактерії (аденоїдити, гайморит, кашлюк, дифтерія, туберкульоз тощо), віруси (грип), гриби;

• фізичні й хімічні чинники (сухе, холодне, гаряче повітря, оксиди Нітрогену, чадний газ, хронічні професійні отруєння, вплив радіації тощо);

• шкідливі звички (куріння);

• переохолодження сприяє розмноженню бактерій і вірусів у організмі;

• інші хвороби;

• дихання ротом, особливо у холодну пору року; 

• алергія на домішки повітря, пилок рослин, пил (бронхіальна астма);

• авітаміноз, білкове та вуглеводне голодування.

 

Симптоми захворювань органів дихання: набряклість слизової оболонки органа, виділення великої кількості слизу, що спричиняє кашель, підвищення температури тіла, загальна слабкість.

 

 

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ТЮТЮНОКУРІННЯ НА ОРГАНИ ДИХАННЯ. 

• Тютюновий дим, крім нікотину, містить понад 200 шкідливих для організму речовин (синильна кислота, сажа, чадний газ тощо), які під час куріння проникають у дихальні шляхи та легені, зі слиною потрапляють у шлунково-кишковий тракт.

• Тютюновий дим, подразнюючи слизові оболонки дихальних шляхів, спричиняє їхнє запалення, тому слизові оболонки втрачають здатність знешкоджувати хвороботворні мікроорганізми та шкідливі речовини. 

• Частинки тютюнового диму та продукти згорання тютюну (зокрема, дьоготь) осідають на стінках бронхів та альвеол, тому втрачається їхня еластичність і здатність до самоочищення, такі легеневі пухирці злипаються і не беруть участі в газообміні. Результатом цього є зменшення постачання організму кисню, що призводить до зниження працездатності, погіршення загального самопочуття.

• Нікотином блокуються ферменти клітинного дихання.

• Нікотин шкідливий не лише для того, хто палить, бо значна його частина виділяється в повітря й отруює інших людей.

• Курці частіше хворіють на застудні та інші захворювання.

 

ПНЕВМОТРАКС - розрив плеври, що спричиняє надходження повітря до плевральної порожнини й спадання легень. 

Причини хвороби: травми, що супроводжувалася порушенням цілісності грудної порожнини. 

Основні симптоми: задишка та біль у грудній клітці, утрата свідомості внаслідок асфіксії (ядухи). 

При пневмотораксі ностраждалий потребує невідкладної допомоги, яка полягає в накладанні пов'язки, що припиняє надходження повітря до плевральної порожнини. Поки цілісність грудної порожнини не буде поновлена, постраждалому необхідно робити штучне дихання «рот до рота».

 

ЕМФІЗЕМА – розтягнення альвеол легень, що приводить до їх розриву. 

Причини хвороби: тютюнопаління, спадковий дефіцит певного ферменту. 

Це захворювання невиліковне, але припинення куріння значно сповільнює його прогресування.

 

РАК ЛЕГЕНІВ – ріст атипових клітин у легенях.

Причини хвороби: куріння, тривале вдихання вугільного пилу, азбесту та кремнезему (містять карцерогенні речовини). 

Захворювання трапляється в промислових районах частіше, аніж у сільській місцевості. 

 

 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, СПРИЧИНЕНІ ВІРУСАМИ - ГОСТРІ ВІРУСНІ РАСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ (ГРВІ) – ураження респіраторними вірусами верхніх дихальних шляхів, інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом. До них належать грип, кір, коклюш тощо.

 

ГРИП. 

Інкубаційний період грипу короткий - зазвичай одна-дві доби, рідше - кілька годин, саме в цей час хворі особливо небезпечні для оточуючих.

Грип - захворювання, небезпечне своїми ускладненнями, тому за перших ознак захворювання на грип слід негайно викликати лікаря, який призначить необхідний курс лікування.

Симптоми грипу: підвищення температури, головний біль, нежить. 

Грип страшний ускладненнями: пневмонією, захворюваннями нирок тощо.

 

 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, СПРИЧИНЕНІ БАКТЕРІЯМИ.

АНГІНА (з латин, стискати, душити) – гостре запалення слизової оболонки зіва та піднебінних мигдаликів глотки, спричинене бактеріями стрептококами та стафілококами.

Симптоми: біль і відчуття стискання горла (особливо при ковтанні), утворення  гнійників на мигдаликах, підвищення температури тіла, загальне нездужання. 

Ускладнення ангіни – ревматизм, хвороби серця. 

 

ТУБЕРКУЛЬОЗ (СУХОТИ) – гостре інфекційне захворювання, спричинене ураженням паличкою Коха легень, рідше — інших органів. 

Інфікована людина певний час не здогадується, що хвора, але вона вже заражає оточуючих. 

Перші симптоми туберкульозу:  слабкість, блідість, стомлюваність, підвищена температура (близько 37,3 °С), схуднення. 

Наслідки хвороби: бактерія руйнує легеневі тканини, що може призвести до смерті. 

Профілактика туберкульозу. 

• Щеплення вакциною БЦЖ. Перше щеплення (вакцинацію) проводять після народження дитини, а повторне (ревакцинацію) — у 6-7 та в 14-15 років. 

• Взяття проби на наявність туберкульозу  (проба Манту). Проводять з однорічного віку декілька разів протягом життя людини.

• Періодичні флюорографічні дослідження не частіше 1 разу в рік.

• Чистота в приміщеннях, зелені насадження на вулицях.

 

ДИФТЕРІЯ – гостре інфекційне захворювання, спричинене збудником дифтерійною паличкою, яка проникає в слизову оболонку зіву, горла, гортані, носа й навіть очей, що призводить до утворення грубих щільних плівок і змертвіння уражених тканин, загальної інтоксикації організму з ураженням нирок та серця.

Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, а також через різноманітні предмети, найбільш вразливими є діти від 1 до 7 років.

Профілактика дифтерії: вакцинація протидифтерійним анатоксином. Вакцинація складається із трьох щеплень і здійснюється у віці 3, 4 і 5 місяців. Ревакцинацію проводять у 1,5 року, 6, 11, 16 років і далі через кожні 10 років.

 

ТРАХЕЇТ – запалення слизової оболонки трахеї.

Симптоми: дертя в горлі, сухий кашель поєднується з відчуттям болю в зіві та за грудиною, хрипкий голос.

 

БРОНХІТ – запалення бронхів з переважним ураженням слизової оболонки. 

Симптоми: кашель (при гострому бронхіті довготривалий, страждальний), частіше з виділенням слизового чи слизогнійного харкотиння, задишка, біль у грудях, підвищення температури.

 

ПНЕВМОНІЯ (запалення легень) – група хвороб, яка характеризується запаленням тканин легень і кінцевих розгалужень бронхів, спричинений стрептококами,  стафілококами. 

Причина хвороби: переохолодження  або ускладнення після бронхіту чи грипу.

Симптоми: інтоксикація організму, загальна слабість, озноб, раптове підвищення температури тіла (38 – 39 °С), підвищена пітливість, головні та м'язові болі, задишка за звичайних фізичних навантажень, кашель, болі в грудній клітці, хрипи в уражених місцях легень. 

Банки, гірчичники, різні компреси тепер у лікуванні пневмонії не використовують, адже ускладнюють запальний процес, оскільки сприяють поширенню його по легенях, а потім із кров'ю та лімфою — по всьому організму.

 

АДЕНОЇДИТ - утворення аденоїдів (розростання носоглоткового мигдалика, який є лімфоїдним органом, як без ознак запалення, так і в стані гострого й хронічного запалення).

Аденоїди є джерелом інфекції в організмі, бо часто призводять до хвороб: отиту (запалення вуха), фарингіту, ларингіту, ангіни, риніту, бронхіту тощо.

Симптоми: порушення носового дихання, закладання носу, сон з відкритим ротом, ріст кісток лицьового черепа (формування «аденоїдного» типу обличчя), гугнявість мови, зниження слуху, періодичний або постійний нежить, головний біль, запаморочення, розлади сну тощо.

 

ГАЙМОРИТ — запалення слизової оболонки однієї з придаткових пазух носа (гайморової). 

Симптоми гострої форми гаймориту: загальне нездужання, болі в ділянці гайморової пазухи та відповідної лобової ділянки, головний біль, підвищена температура тіла, утруднене носове дихання, зниження нюху тощо. 

Ускладнення гаймориту — ревматизм, хвороби серця, судин, бронхіальна астма тощо.

 

ОТИТ – запалення вуха.

 

ФАРИНГІТ – запалення глотки.

 

ЛАРИНГІТ – запалення гортані.

 

ПЛЕВРИТ – запалення плеври виникає унаслідок потрапляння збудників інфекції до плевральної порожнини, що супроводжується втратою герметичності плевральної порожнини (листки плеври - зовнішній та внутрішній - спадаються і навіть можуть зростатися між собою, що значно ускладнює або навіть унеможливлює надходження повітря до легень).

 

 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, СПРИЧИНЕНІ АЛЕРГЕНАМИ.

АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ – алергічне захворювання, що супроводжується набряком  слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. 

Головний спосіб лікування: усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.

 

БРОНХІАЛЬНА АСТМА  — алергічне захворювання, для якого характерні періодичні напади задухи й кашлю, спричинені дією алергенів, що призводить до підвищення секреції слизу і спазму м'язів бронхіол. 

Причини виникнення: деякі продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), підвищення вмісту алергенів (консервантів, барвників) у їжі, пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти, мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, інші забруднення середовища, спадкова схильність.

Лікують астму в спеціальних санаторіях, побудованих в екологічно чистих зонах.

 

Профілактика хвороб органів дихання, спричинених пилом. 

Домашній пил - це складна суміш неорганічних і органічних складових, яка є одним із найактивніших алергенів. Особливо небезпечні органічні компоненти домашнього пилу, які поділяють на живі (кліщі, які можуть існувати в пір'ї подушок, ворсі килимів, мікроскопічні гриби, личинки комах) й неживі (частинки їжі, лусочки з верхнього шару шкіри людини й тварин, різні рослинні залишки).

Шляхи боротьби з пилом:

• дотримання чистоти в приміщеннях;

• не менше 2-3 разів на тиждень треба робити вологе прибирання, чистити підлогу, меблі та килими;

• навіть узимку кілька разів на день квартиру необхідно провітрювати.

 

Профілактика хвороб органів дихання. 

• загартування організму з метою зробити його менш сприйнятливим до зовнішніх впливів;

• тепло замотуйте шию шарфом у холодну погоду;

• не дихати через рот;

• раціональне харчування (споживання, особливо в зимово-весняний період, овочів та фруктів з високим умістом вітаміну С);

• слід вживати часник і цибулю, бо ці рослини виробляють речовини (фітонциди), які пригнічують діяльність мікроорганізмів;

• пити лише кип'ячене молоко, м'ясо споживати добре термічно обробленим;

• дотримання режиму праці та відпочинку;

• уникнення шкідливих звичок, зокрема відмова від куріння тощо;

• при появі ознак застуди, утрудненого носового дихання ефективними є  фізіопрофілактичні заходи, зокрема промивання порожнини носа розчином морської солі (0,5 ч. л. на 1 склянку води), настоями кори дуба, польового хвоща, звіробою тощо; 

• виконання спеціальних дихальних вправ, які сприяють укріпленню дихальних м'язів, відновленню правильного механізму носового дихання, і позбавлення звички дихати через рот;

• щеплення проти туберкульозу, грипу, дифтерії;

• систематичний медичний огляд (флюорографічні обстеження);

• уникати використання алергенних речовин;

• санітарно-гігієнічні заходи (провітрювати приміщення, вологе прибирання,  дихати носом, мити руки, при кашлі прикривати рот);

• соціальна профілактика (у час епідемії уникати людних місць, одівати марлеві  пов'язки, збільшувати зелені насадження).

 

Висновок. Захворювання органів дихання бувають інфекційними (грип, туберкульоз, риніт, ларингіт, фарингіт, бронхіт, трахеїт, пневмонія, ангіна, кір, краснуха та ін.) та неінфекційними (пневмоторакс, бронхіальна астма, силікози, антракози, азбестози, онкологічні хвороби та ін.).

Найважливіші заходи профілактики - це здоровий спосіб життя та позбавляння шкідливих звичок.

 

Народні методи лікування захворювань дихальної системи.

• Полегшує дихання під час застуди, бронхіту парові інгаляції з відваром евкаліпта, шавлії, бруньок сосни або промислові інгалятори. 

• Пити відвари таких рослин: анісу звичайного, багна болотяного, підбілу звичайного, первоцвіту весняного, сосни звичайної (бруньки), фіалки триколірної, кореня оману (дивосилу), мальви лісової (проскурника), або суміші трав підбілу, шавлії, липи й калини тощо. 

• При сухому кашлі ефективний сік редьки.

• Слід враховувати, що одні настоянки трав посилюють виділення харкотиння, розріджують його, інші пом'якшують і послаблюють кашель. 

• У разі запалення верхніх дихальних шляхів необхідно полоскати горло відварами ромашки лікарської, шавлії тощо або розчином питної соди.

•  Щоб знизити високу температуру, до лоба прикладають рушник, змочений розчином спирту (жарознижувальний компрес).

• При захворюванні на ангіну до горла прикладають ватно-марлевий компрес, змочений розчином спирту, а потім обгортають його компресним папером для збереження тепла (зігрівальний компрес).

• При катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах, запаленні легенів  гірчичники накладають на груди і шину, залишаючи вільною ділянку проти серця.

• Банки найчастіше ставлять на груди і спину обминаючи ділянки хребта, грудини, серця і грудних залоз.

Інші завдання дивись тут...

 

Загрузка...