Гов! Гов! Гов! Миколай до нас прийшов! Гов! Гов ! Гов! І дари для нас знайшов! Він тихенько завітав, подарунок нам поклав!   Рано-вранці всі стають, Раді дітлахи ведуть: Гов! Гов! Гов! Миколай до нас прийшов! Гов! Гов ! Гов! І дари для нас знайшов!   Зустріч зі Святим Миколаєм  

Скільки на небі зорей - Стільки в тім серці дверей. Ти їх завжди відкривай, Чесність та щирість пізнай!   Скільки на небі зірок - Стільки в людини турбот. Ти їх виконуй завжди, Будеш в достатку жити!   Треба вчитись та трудитись, Слово істини пізнати Та його не забувати І у серці його

Без рідної мови Не вимовиш слова, Друзів не матимеш, Нічого не знатимеш.   Не забуваймо: рідна мова – То мами лагідна розмова, Та змалку наше перше слово, Це пісня наша барвінкова, Міцні знання, що дасть нам школа, У нашому житті дорога!   Ми мову маємо вивчати, Погане слово не

Сторінками інтернету я пройшла Та цікаву інформацію знайшла. День ощадності – свято одне ! І зовсім воно не нове . В багатьох країнах знають Та ощадність вимагають В домі, думці, на роботі, Відпочинку, на природі. На електрику зважай, Без потреби не вмикай. Дім розумно утепляй, Газу менше

Моя Батьківщина – Україна! Моя Батьківщина – Україна! Це мова рідна солов’їна. Моя Батьківщина ? Україна і Пісня мамина чарівна. Моя Батьківщина ? Україна й До дому рідного стежина. Моя Батьківщина ? Україна і Дорога моя родина. Моя Батьківщина ? Україна, Шкільні години і хвилини.

Рано-вранці стала Та дивлюсь в вікно Й дуже здивувалась Звідки ж є воно ?   Білим – білим пухом Вкрилося усе. Це велика хмара Сніг нам принесла.   А я так зраділа, Що зима прийшла. Усіх розбудила. Ура! Ура! Ура!   Ніхто не розумів, Що це воно таке? А я собі кричу: «У нас

Осінь золота до нас завіта. Пензлем провела , фарба розтекла Жовто-золота, упала на поля. Ось вже у садках дозрів урожай. На, скуштуй, тримай! Радіють трударі, бо їх важкі труди Дали смачні плоди.   Дерева восени стоять уже сумні, Бо листя опада та сонечка нема, Дощі все поливають і пташки не

Сьогодні в нас чудове свято – Про мову хочем розказати. Про милозвучну, колискову Українську рідну мову!   Вже давні наші літописці Історію для нас писали І думи кобзарі співали, Щоб рідне слово не пропало.   Давно правив Ярослав, Народ Мудрим князя звав Був кмітливим, розум мав,

Сторінки 63 – 75.

Сторінки 240 – 243.

Сторінки 52 – 62.

Сторінки 41 – 51.  

Сторінки 36 – 41.

Сторінки 29 – 36.

Сторінки 21 -  28.